Рішення

від 15.08.2012 по справі 7/5005/5802/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.12р. Справа № 7/5005/5802/2012 За позовом Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літтех", м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 738, 51 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Самойлова А.Ю., дов. № 301/154Д від 28.12.2011р.;

від відповідача: директор Геращенко А.С., спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.07.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літтех" про стягнення з останнього на свою користь неустойки за період прострочення поставки товару з 01.11.2011р. по 08.12.2011р. (38 днів) у сумі 33 972, 00 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 01.11.2011р. по 08.12.2011р. у сумі 766, 51 грн., а всього: 34 738, 51 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 142АЄСсн щодо поставки у встановлений договором строк партії товару. Умовами договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення поставки товару у вигляді неустойки в розмірі 0,5% від вартості всієї партії товару за кожен день прострочення. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати партії товару 100 000, 00 грн., 5 000, 00 грн. із яких відповідач повернув позивачу 26.08.2011р. Відповідно, у розпорядженні відповідача залишались кошти у сумі 95 000, 00 грн., які відповідач повернув лише 09.12.2011р. У зв'язку з наведеним, керуючись ч. 3 ст. 693, ч. 2 ст. 536 ЦК України, позивач вбачає підстави для стягнення з відповідача на свою користь процентів за користування чужими грошовими коштами виходячи з розміру облікової ставки НБУ.

Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що невиконання ним зобов'язань по поставці товару зумовлене невиконанням зобов'язань перед відповідачем його контрагентами. Відповідач просить вирішити спір відповідно до чинного законодавства України.

У судовому засіданні 26.07.2012. оголошено перерву на 09.08.2012р.

У судовому засіданні 09.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011р. Закрите акціонерне товариство "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" (покупець), найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", що підтверджується статутом останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 01.06.2011р., та Товариство з обмеженою відповідальністю "Літтех" (постачальник) уклали договір № 142АЄСсн (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставити восьмишпиндельний автомат мод. К2886 після капітального ремонту (товар), відповідно до специфікації № 1 (додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору.

Вартість товару відповідно до умов специфікації № 1 становить з урахуванням ПДВ 178 800, 00 грн. та відповідає сумі Договору, визначеній п. 5.2. Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата товару буде проводитися в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: 50% - протягом 10-ти днів після виставлення рахунку і підписання Договору обома сторонами (підпункт 6.1.1.); 30% - протягом 5-ти банківських днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження (підпункт 6.1.2.); 20% - остаточний платіж після введення в експлуатацію (підпункт 6.1.3.).

Відповідно до платіжних доручень № 8642 від 21.04.2011р., № 8639 від 21.04.2011р., № 8723 від 22.04.2011р., № 9003 від 27.04.2011р., № 9131 від 28.04.2011р., № 9184 від 29.04.2011р., № 9307 від 04.05.2011р. позивач перерахував відповідачу попередню оплату у загальній сумі 100 000, 00 грн.

26.08.2011р. відповідач частково повернув попередню оплату, а саме у сумі 5 000, 00 грн.

Отже, сума попередньої оплати, яка залишилась у відповідача після часткового її повернення, склала 95 000, 00 грн.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що строк поставки товару -60 днів після виконання покупцем умов п. 6.1.1. Договору, тобто після оплати позивачем 50% вартості товару.

Відповідач поставку товару не здійснив, передоплату у сумі 95 000, 00 грн. повернув позивачу лише 09.12.2011р., що підтверджується платіжним дорученням № 129 від 09.12.2011р. та не заперечується сторонами по справі.

Оскільки відповідач зобов'язання по поставці товару у встановлений Договором строк не виконав, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позов до відповідача про спонукання відповідача виконати зобов'язання з поставки товару, про стягнення з відповідача неустойки за період прострочення поставки товару з 04.07.2011р. по 31.10.2011р. у сумі 107 280, 00 грн. та про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 04.07.2011р. по 31.10.2011р. у сумі 2 420, 55 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2011р. у справі № 13/5005/15531/2011 за позовом Закритого акціонерного товариства "Азовелектросталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літтех" про стягнення 109 700, 55 грн. затверджено укладену позивачем та відповідачем мирову угоду, якою вирішені спірні питання за заявленим позовом.

Причиною спору у даній справі є нарахування позивачем відповідачу неустойки за прострочення поставки товару за подальший період, який не був предметом спору у справі № 13/5005/15531/2011, а саме з 01.11.2011р. по 08.12.2011р., та нарахування позивачем відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами (попередньою оплатою) за період з 01.11.2011р. по 08.12.2011р., який також є подальшим періодом користування грошовими коштами в порівнянні з періодом користування, за який були заявлені вимоги про стягнення процентів у справі № 13/5005/15531/2011.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару постачальник сплатить покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості всієї партії товару за кожен день прострочення. Партією вважається весь обсяг товару з однаковим строком поставки згідно додатку № 1. Нарахування неустойки за прострочку поставки товару здійснюється за весь період прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі змісту позовної заяви та розрахунку ціни позову, наданих в копіях на запит суду господарським судом Дніпропетровської області зі справи № 13/5005/15531/2011, а також ухвали господарського суду від 15.12.2011р. про затвердження мирової угоди у зазначеній справі, предметом розгляду у справі були, у тому числі, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення поставки товару у сумі 107 280, 00 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами (попередньою оплатою) у сумі 2 420, 55 грн., заявлені як ті, так і інші, за період з 04.07.2011р. по 31.10.2011р. Щодо заявлених вимог сторони у справі уклали мирову угоду, яка затверджена господарським судом.

У даній справі розглядаються вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за подальший період прострочення поставки товару.

Оскільки прострочення поставки товару у наведений вище період має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за період прострочення з 01.11.2011р. по 08.12.2011р. у сумі 33 972, 00 грн.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 01.11.2011р. по 08.12.2011р. у сумі 766, 51 грн. у зв'язку з наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч. 3 ст. 693 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Підставою для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

У спірних правовідносинах, правова природа яких є правовідносини з поставку товару, нарахування відсотків на суму попередньої оплати повинно відбуватися в порядку ст. 536 ЦК України у розмірі, визначеному сторонами у договорі. Враховуючи, що укладеним між сторонами договором поставки розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами (попередньою оплатою) не встановлений, а чинне законодавство також не передбачає їх розміру для відповідних правовідносин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 766, 51 грн. Позов в цій частині заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах проценти за користування чужими грошовими коштами можуть бути нараховані у розмірі облікової ставки Національного банку України на підставі положень Закону України "Про Національний банк України" та Положення про процентну політику Національного банку України.

Стаття 15 Закону України "Про Національний банк України" передбачає, що прийняття рішення про встановлення та зміну облікової ставки та інших процентних ставок Національного банку становить компетенцію Правління Національного банку.

Положення про процентну політику Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004р. № 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2004р. за № 1092/9691, визначає основні принципи встановлення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями та індикативного регулювання діяльності банків. Відповідно до цього Положення облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Отже, наведене вище жодним чином не дозволяє стверджувати, що облікова ставка НБУ є тим розміром процентів, який підлягає застосуванню в обов'язкову порядку до будь-яких господарських правовідносин, у яких мало місце користування чужими грошовими коштами, інакше кажучи, не є розміром процентів за користування чужими грошовими коштами, встановленим законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літтех" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 14А, ідентифікаційний код 32897100) на користь Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, будинок 1, ідентифікаційний код 25605170) неустойку у сумі 33 972 (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 93 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог -відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.08.2012р.