Рішення

від 08.08.2012 по справі 5011-32/7374-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/7374-2012 08.08.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета К", м. Київ

про стягнення 17 689, 03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Півень Д.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета К" про стягнення основного боргу в сумі 6 816,72 грн., двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною в сумі 4 848,52 грн. пені в сумі 139, 34 грн. інфляції в сумі 32, 02 грн. та трьох процентів річних в сумі 27, 20 грн., відповідно до Договору на постачання електричної енергії № 71519 від 13.11.2007 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою "за закінченням терміну зберігання". Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з відповіднми позначками, з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Наявний в матеріалах справи спеціальний витяг від 27.07.2012р. підтверджує місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною в позовній заяві.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг з спожиту електроенергію -6 816, 72 грн.;

· двократна вартість спожитої енергії -10 673, 75 грн.

· інфляційні в сумі -32, 02 грн.;

· три проценти річних - 27, 20 грн.;

· пеня -139, 34 грн.;

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

· подання іншого (ще одного) позову;

· збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

· об'єднання позовних вимог;

· зміну предмета або підстав позову.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості з урахуванням двократної вартості, в зв'язку з помилками під час її первісного розрахунку.

Вказана правова позиція визначена у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18.

За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується судом по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, а саме в сумі 17 689, 03 грн., з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 13.11.07р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета К", далі Споживач, було укладено Договір № 71519 на постачання електричної енергії у гарячій воді, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є продаж Постачальником електричної енергії Споживачу та обов'язок останнього оплатити вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснення інших платежів, відповідно до внесених до нього змін Додатковою угодою від 21.10.2011р.

Додатком № 2 "Порядок розрахунків" до Договору сторони погодили порядок розрахунків з електричну енергію, а саме те, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 23 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно Додатку 8А до Договору. Відповідно до вказаного Додатку сторонами визначено обсяги очікуваного споживання відповідачем електричної енергії, що кореспондується з обов'язком Споживача, викладеним у п. 5.1 Договору.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно умов розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок.

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, Споживач сплачує двократну вартість різниці фактично спожито та договірної величин.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем у лютому 2012р. було фактично перевищено договірні величини на 9 925 кВт/г, що відображено у рахунку № 71519014/2 від 21.02.2012р., попередження при припинення подачі електричної енергії № 71519014/2 від 21.02.2012р., які отримані представником відповідача 27.02.2012р., а також у рахунку-розшифровці № 71519014/2 від 21.02.2012р та акті приймання-передачі товарної продукції № 71519014/2 за лютий 2012р. Одночасно, відповідно до у рахунку № 71519014/3 від 21.03.2012р., попередження при припинення подачі електричної енергії № 71519014/3 від 21.03.2012р., рахунку-розшифровці № 71519014/3 від 21.03.2012р. за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати спожитої електроенергії в сумі 6 816, 72 грн.

З урахуванням викладеного, свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, тому за ним за період з 01.02.2012р. по 01.04.2012р. рахується заборгованість на загальну суму 17 490, 47 грн. Факт виникнення заборгованості підтверджено рахунками, актами, та довідкою про надходження коштів, а також розрахунком основного боргу, долучених до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 139, 34 грн., яка передбачена сторонами у п. 4.2.1. Договору, за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. з суми 10 673, 75 грн. Так, за внесення платежів з порушенням термінів, Споживач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення, платежу, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 27, 20 грн. з лютого 2012р. по квітень 2012р. та інфляційні в сумі 32,02 грн. за вказаний період.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого ж договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. У Цивільному кодексі України 2003р. договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Тобто, положення про порядок оплати товару, ціні, тарі, споживчої теплової енергії потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України.

Втім, потрібно дотримуватися статті 55 ГК України, де зазначено, що сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Частиною 6 статті 265 ГК України законодавець ще раз підтвердив принцип, за яким різняться договір купівлі-продажу та поставки, а саме реалізація суб'єктами господарювання товарі негосподарським суб'єктам здійснюється за правилами про договір купівлі-продажу.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції -теплової енергії, зокрема договір постачання. Пункт 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведені обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, і те що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором суду не надав.

Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням належним чином і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Основний борг в сумі 17490, 47 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 139, 34 грн. обґрунтовані а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 ГК України.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних відповідає вимогам вказаної статті.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета К", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 525, 526, 599, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 194, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33,43, ст. ст. 44, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета К" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета К", 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 34192101, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Київенерго", 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд 5, код ЄДРПОУ 00131305, заборгованість в сумі 17490, 47 грн., пеню в сумі 5, 46 грн., три проценти річних в сумі 27,20 грн., інфляційні в сумі 32,02 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -13.08.12р.

Суддя Ю.О. Підченко