Рішення

від 14.08.2012 по справі 5011-10/7127-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7127-2012 14.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Прайд»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін:

від позивача: Якимець С.С. (довіреність від 10.05.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Прайд» (відповідач) заборгованості в сумі 13 555,79 грн. з них основного боргу -9 926,45 грн., штрафу (п. 7.4. договору) - 2 977,94 грн., пені (п. 7.4. договору) -502,99 грн., втрат від інфляції -49,69 грн. та 3% річних -98,72 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 26.08.2012р. подав заяву б/н від 25.08.2012р. про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 13 859,59 грн. з них основного боргу -9 926,45 грн., штрафу (п. 7.4. договору) -2 977,94 грн., пені (п. 7.4. договору) -747,75 грн., втрат від інфляції -49,69 грн. та 3% річних -157,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № ВЛ-6/04/11 від 06 квітня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 26.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 14.08.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2011 року між позивачем (надалі -Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 6/04/11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у договорі.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -9 926,70 грн., однак, як вказує позивач, Покупець за товар в повному обсязі не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором купівлі-продажу в розмірі -9 926,45 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення б/н від 25.08.2012р., підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 06 квітня 2011 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 6/04/11 згідно п. 1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до п. 4.4. Договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в грудні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 9 926,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВЛ-3750 від 23.12.2011р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідній накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п. 5.1. Договору Покупець здійснює розрахунки за товар протягом 21 календарних днів з дати отримання товару Покупцем, що вказана в накладній.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що повну оплату поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку Покупець не здійснив, у зв'язку з чим має наявну заборгованість за Договором на суму 9 926,45 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р., 19.06.2012р. та 26.07.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 30.05.2012р., 19.06.2012р. та 26.07.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів по Договору за товар згідно накладної № ВЛ-3750 від 23.12.2011р. у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на серпень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором купівлі-продажу в розмірі 9 926,45 грн. (вартість неоплаченого товару по накладній № ВЛ-3750 від 23.12.2011р.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.4. Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь Продавця, крім установленої Договором пені, штраф за ухилення від уплати у розмірі 30% від вартості неоплаченого в строк Товару.

Пунктом 7.1. Договору поставки встановлено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 745,75 грн. пені за несвоєчасну оплату вартості товару, що становить: за період з 14.01.12р. по 22.03.12р. -9 926,45грн * 7075% * 2/365дн.х 69 дн. = 290,86 грн.; за період з 23.03.12р. по 13.0712р. -9 926,45 грн. * 7,5%*2/365дн.*112дн. = 456,89 грн. та 2 977,94 грн. штрафу за ухилення від оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів, що складає: 9 926,45 грн. -основний борг * 30% - розмір штрафу передбачений Договором = 2 977,94 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 157,76 грн. 3% річних, що складає: за період з 14.01.12р. по 25.07.12р. -9 926,45грн. * 3% / 365дн. * 193 дн. та 49,69 грн. втрат від інфляції, що становить: 9 926,45 грн. -сума основного боргу * 100,2% - індекс інфляції за лютий * 100,3% - індекс інфляції за березень * 100,0 -індекс інфляції за квітень = 9 976,14 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Прайд»(ідентифікаційний код: 37560724, адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 25, кв. 11, п/р 26005068406365 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк»у м. Києві, МФО 300711), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»(ідентифікаційний код: 37182913, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 19, п/р 2600242620 в ПАТ АКБ «Львів»в м. Івано-Франківськ, МФО 325268), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -9 926,45 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 45 копійок), пеня -747,75 грн. (сімсот сорок сім гривень 75 копійок), штраф -2 977,94 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім гривень 94 копійки), втрат від інфляції - 49,69 грн. (сорок дев'ять гривень 69 копійок), 3% річних -157,76 грн. (сто п'ятдесят сім гривень 76 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 15.08.2012р.