Рішення

від 14.08.2012 по справі 5011-32/3825-2012-16/059-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5011-32/3825-2012-16/059-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Приватного підприємства «Домінанта-Д», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка,

Броварський район

про стягнення 75 376,32 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Домінанта-Д»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 15.03.2012 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості по Договору суборенди нерухомого майна № 33 від 01.08.2011 р. в сумі 75 376,32 грн., з яких 17 851,22 грн. основна заборгованість по орендній платі, 1 933,50 грн. заборгованість за електроенергію, 55 591,60 грн. пені та зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення за актом приймання-передачі позивачу приміщення, яке знаходилось в суборенді.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2012 р. матеріали позову передані до господарського суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до ухвали від 26.03.2012 р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 5011-32/3825-2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2012 р. встановлено, що місцезнаходженням відповідача є: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 15 та передано справу № 5011-32/3825-2012 за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2012 р. справу № 5011-32/3825-2012 прийнято до свого провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно справі № 5011-32/3825-2012-16/059-12.

Позивач в судове засідання 03.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 20.06.2012 р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 20.06.2012 р.) позивач суду не надав.

Відповідач в судове засідання 03.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 20.06.2012 р.

Враховуючи неявку сторін, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 14.08.2012 р. за участю повноважних представників сторін.

Через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення від 26.07.2012 р. (вх. № суду 12451 від 07.08.2012 р.) в яких позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, та просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача від 07.06.2012 р. на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, оскільки після встановлення відповідачем в орендованому приміщенні оргтехніки виявилось, що в ньому має місце постійні перебої з електропостачанням, про що відповідач повідомляв позивача; на звернення відповідача щодо усунення недоліків об'єктів суборенди позивачем відредаговано не було, що змусило відвідача звільнити орендоване приміщення 27.10.2011 р.; після відмови позивача в доступі відповідача на територію підприємства до орендованого приміщення, відповідачем працівнику охорони позивача, який знаходиться на прохідній, було вручено лист щодо розірвання Договору суборенди, тому відповідач вважає, що строк оренди відповідачем приміщення у позивача з 01.08.2011 р. по 27.10.2011 р. і сума заборгованості становить 3 382,00 грн.; також відповідач вважає, що позивачем не надано доказів щодо повноважень особи, яка підписала Договір та акт приймання-передачі майна в оренду з боку позивача, тому існують сумніви щодо чинності укладеного правочину; також відповідач звертає увагу, що строк дії Договору суборенди до 31.01.2012 р., а позивач нараховує відповідачу заборгованість по 20.02.2012 р.

В судове засідання 14.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 03.07.2012 р.

Ухвали суду від 20.06.2012 р. та від 03.07.2012 р. направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення не адресу відповідача зазначену в Свідоцтві відповідача про державну реєстрацію юридичної особи та у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (які містяться в матеріалах справи). Однак, зазначені ухвали було повернуто суду підприємством зв'язку з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно п. 3.9.1 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України в разі, якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою, а саме за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Приватним підприємством «Домінанта-Д»(«Орендар», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горізонт» («Суборендар», надалі - відповідач) 01.08.2011 р. було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 33 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач передає, а відповідач приймає в оренду кабінет, який знаходиться на 3-му поверсі приміщення, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, загальною площею 32,1 кв.м.

Згідно п. 1.2 Договору фактичне передавання та надання доступу відповідачу до приміщення із передаванням ключів та необхідних документів оформлюється відповідним актом приймання-передачі, якій складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Після підписання акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього Договору. У акті приймання-передачі відображається склад, характеристики та технічний стан приміщення, яке передається в оренду.

Відповідно до п. 1.3 Договору відповідач зобов'язується використовувати приміщення для розміщення офісу.

Строк оренди за цим Договором встановлюється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі, передбаченого п. 1.2 Договору, та до 31.01.2012 р. (п. 1.5 Договору).

На виконання умов Договору суборенди нерухомого майна № 33 від 01.08.2011 р. позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування офісне приміщення, а саме кабінет, площею 32,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.08.2011 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. У акті приймання-передачі сторони зазначили, що уповноваженими представниками сторін 30.07.2011 р. здійснено огляд приміщення, яке передається в суборенду, та сторони визначили, що технічний стан приміщення та електричної мережі має задовільний стан.

З боку позивача Договір та акт приймання-передачі підписано директором Задорожною Г.К., яка діє на підставі Статуту. Позивачем надано належним чином засвідчену копію протоколу № 03 від 29.04.2009 р. зборів засновників ПП «Домінанта-Д», відповідно до якого директором ПП «Домінанта-Д»з 30.05.2009 р. призначено Задорожну Ганну Костянтинівну, яка в подальшому після укладення шлюбу змінила прізвище на Гусейнову. Зазначене спростовує висновки відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо підписання Договору суборенди та акту приймання-передачі з боку позивача неуповноваженою особою та у зв'язку із цим недійсністю угоди.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за використання об'єкту суборенди відповідач вносить позивачу щомісячну орендну плату. Розмір орендної плати розраховується з врахуванням вартості оренди 1 кв.м. загальної площі приміщення на дату підписання даного Договору і складає 119,70 грн., в т.ч. ПДВ 15,57 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в національній валюті не пізніше 5 числа місяця за який здійснюється оплата, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.1.2 Договору). Сплата орендної плати здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору вартість спожитої електричної, теплової енергії, води (комунальні послуги) не входять до орендної плати та компенсуються відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується відповідачем починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкту в оренду. Останнім днем сплати орендної плати є момент підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкту оренди позивачу.

Як зазначає позивач, відповідачем з моменту прийняття приміщення в оренду і до дати подання позову орендні платежі були сплачені лише 11.08.2011 р. в сумі 3 852,00 грн. (за серпень 2011 р.) та 10.10.2011 р. в сумі 3 866,45 грн. (за вересень 2011 р.), приміщення з оренди не поверталось.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2011 р. по 20.02.2012 р. в сумі 17 851,22 грн.

Відповідач проти позову заперечував, як вбачається з відзиву, який міститься в матеріалах справи, відповідач вважає, що звільнив орендоване приміщення 27.10.2011 р., оскільки воно було передано йому в неналежному стані (перебої з електрикою); після відмови позивача в доступі відповідача на територію підприємства до орендованого приміщення, відповідачем працівнику охорони позивача, який знаходиться на прохідній, було вручено лист щодо розірвання Договору суборенди, тому відповідач вважає, що строк оренди відповідачем приміщення у позивача з 01.08.2011 р. по 27.10.2011 р. і сума заборгованості становить 3 382,00 грн.

Дослідивши заперечення відповідача, судом встановлено, що Договір оренди є укладеним в частині умов, які визначені сторонами в такому Договорі, зокрема, щодо предмету, майна, ціни, строків сплати тощо. Про згоду з викладеними в Договорі умовами свідчать підписи сторін та їх печатки.

Відповідач згідно акту приймання-передачі від 01.08.2011 р. отримав в суборенду зазначене у Договорі приміщення. У акті зазначено, що технічний стан приміщення та електричної мережі є задовільним. Зауважень з боку відповідача у акті не зазначено.

Посилаючись у своєму відзиві на те, що відповідач повідомляв позивача про проблеми з електрикою в орендованому приміщенні, відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження викладеного (складені акти, листи з доказами направлення позивачу тощо).

Також жодними доказами не підтверджується, що відповідачу було відмовлено позивачем у доступі до орендованого приміщення (відсутні належним чином складені акти тощо).

Відповідно до п. 2.5 Договору об'єкт вважається повернутим позивачу з моменту підписання акту про його фактичне повернення.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач повернув позивачу об'єкт суборенди у встановленому законодавством та Договором порядку за актом приймання-передачі (сам акт повернення орендованого приміщення відсутній, докази направлення його позивачу відповідачем також до суду не надано).

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що ним вживалися заходи відновлення свого порушеного права, передбачені ст.ст. 762, 766 Цивільного кодексу України, а саме щодо зменшення орендної плати, або відмови від Договору, або розірвання Договору у зв'язку із неможливістю використовувати офісне приміщення.

Лист відповідача від 27.10.2011 р. з вимогою розірвати Договір суборенди нерухомого майна № 33 від 01.08.2011 р. (копія якого додана до відзиву) не приймається судом як належний доказ з наступних підстав.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві зазначений лист було вручено працівнику охорони позивача, який знаходився на прохідній. На листі відповідача від 27.10.2011 р. міститься напис «отримано», підпис та стоїть дата 27.10.2011 р. Однак, жодним чином не вказано прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка отримала лист, її посадове становище, що зазначена особа є уповноваженою особою позивача на отримання кореспонденції. Інших належних доказів повідомлення позивача у встановленому порядку про розірвання Договору відповідачем до суду не надано.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Доказів того, що відповідач звертався до суду щодо розірвання Договору суборенди, укладеного між сторонами, до суду не надано.

Відповіддно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на встановлені судом обставини, між сторонами фактично розпочались відносини оренди, оскільки майно було передано в оренду відповідачу.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до норми ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згіднло ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Доказів припинення орендних відносин відповідачем не надано, зокрема, не надано відповідного акту про повернення майна позивачу.

За відсутності акту про повернення майна з суборенди, майно вважається таким, що перебуває у володінні та користуванні відповідача за актом приймання-передачі від 01.08.2011 р., складеним у зв'язку з виконанням Договору суборенди нерухомого майна № 33 від 01.08.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується відповідачем починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкту в суборенду. Останнім днем сплати орендної плати є момент підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкту оренди позивачу.

Відповідно до п. 7.7 Договору, якщо відповідач продовжує користуватися приміщенням по закінченню строку, на який було укладено даний Договір, то при відсутності заперечень позивача протягом одного місяця з моменту спливу цього строку, договір суборенди вважається поновленим на строк, раніше встановлений Договором.

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати за ним утворилась заборгованість за період з 01.10.2011 р. по 20.02.2011 р., яка згідно позовних вимог становить 17 851,22 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію за цей же період у сумі 1 933,50 грн.

Як зазначалось вище, згідно п. 3.3 Договору вартість спожитої електричної, теплової енергії, води (комунальні послуги) не входять до орендної плати та компенсуються відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків.

Позивачем виставлялися відповідачу наступні рахунки-фактури на сплату за спожиту електроенергію (копії яких додано до позовної заяви): № СФ-0000086 від 28.10.2011 р. за жовтень 2011 року на суму 367,60 грн.; № СФ-0000119 від 28.11.2011 р. за листопад 2011 року на суму 472,18 грн.; № СФ-0000171 від 27.12.2011 р. за грудень 2011 року на суму 254,23 грн. Всього на суму 1 094,01 грн.

Доказів на підтвердження заборгованості відповідача за спожиту електроенергію у сумі 1 933,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача згідно позовної заяви, до суду не надано.

У своєму відзиві на позовну заяву відвідач посилається на те, що до лічильника, який обліковує спожиту відповідачем електроенергію під'єднанні кабелі, що протягнуті до іншого приміщення та до них під'єднано кондиціонер. Однак, доказів на підтвердження викладеного до суду не надано (не складений акт, не надано висновків представника електропостачальної організації, доказів повідомлення позивача тощо).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, але не довів суду належними доказами правомірність своїх заперечень, а саме, відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що позивачем чинились перешкоди в користуванні відповідачем орендованим офісним приміщенням, що відповідач у встановленому законодавством та Договором порядку повернув позивачу орендоване майно за актом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за Договором суборенди приміщень № 33 від 01.08.2011 р. у сумі 17 851,22 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже, вимога про стягнення з відповідача 17 851,22 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію задовольняється частково в сумі 1 094,01 грн. за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., в частині стягнення 839,49 грн. (1 933,50 грн. -1 094,01 грн.) суд відмовляє позивачу в позові.

Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3 Договору, за несплату (прострочку оплати) орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 5% від суми несплачених (несвоєчасно сплачених) орендних платежів за кожний день прострочення.

Позивачем на підставі п. 5.3 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 55 591,60 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 06.10.2011 р. по 01.02.2012 р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 25/187 за позовом ТОВ «Енергомонтажвентиляція» до ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»про стягнення 47 785,97 грн.

Враховуючи вищевикладене судом зроблено перерахунок пені з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ і тому до стягнення підлягає пеня за період з 06.10.2011 р. по 01.02.2012 р. (дата зазначена позивачем) в сумі 472,15 грн. В частині стягнення пені в сумі 55 119,45 грн. (55 591,60 грн. -472,15 грн.) суд відмовляє позивачу в позові.

Також у позовній заяві позивач просить зобов'язати відвідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення за актом приймання-передачі позивачу приміщення, яке знаходилось в суборенді у відповідача за Договором суборенди нерухомого майна.

Зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначалось вище відповідно до ст. 764 ЦК України та п. 7.7 Договору, якщо відповідач продовжує користуватися приміщенням по закінченню строку, на який було укладено даний Договір, то при відсутності заперечень позивача протягом одного місяця з моменту спливу цього строку, договір суборенди вважається поновленим на строк, раніше встановлений Договором. Позивач не надав доказів того, що звертався до відповідача з вимогою про припинення Договору та про повернення приміщення з суборенди.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на корись позивача 17 851,22 грн. заборгованості по орендній платі, 1 094,01 грн. заборгованості за електроенергію, 472,15 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт» (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 15, код ЄДРПОУ 32944705) на користь Приватного підприємства «Домінанта-Д»(65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, код ЄДРПОУ 33509418) 17 851 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 22 коп. основної заборгованості, 1 094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 01 коп. заборгованості за електроенергію, 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 15 коп. пені, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 62 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко