Постанова

від 16.08.2012 по справі 10/301/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №10/301/08

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Радіонової О.О. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився. від відповідача:не з'явився. від третьої особи:не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 26.06.2009р. по справі№10/301/08 (суддя Алейникова Т.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»м.Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОрендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації м.Запоріжжя провизнання угоди недійсною

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації м.Запоріжжя про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.06.2006р. та витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухомого майна: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. по справі №10/301/08 (суддя Алейникова Т.Г.) позовні вимоги задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.02.2006р., посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Коноваловою Л.С. за №432, - магазину літ. А, матеріал стін -метал обк. цеглою, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а. Витребувано з незаконного володіння Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»нерухоме майно: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»3 818 грн. 00 коп. судових витрат.

Відповідач, з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. по справі №10/301/08 не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду апелянт зазначає порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування та порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не було відкладено судове засідання по справі, що було призначене на 26.06.2009р. у зв'язку із неявкою представника ЗАТ «Акко-Інвест», враховуючи те, що останній отримав ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.06.2009р. про поновлення провадження у справі №10/301/08 та призначення судового засідання на 26.06.2009р. лише 26.06.2009р.

Також зауважує, що судом не надано належної правової оцінки положенням статті 92 Цивільного кодексу України. Всупереч зазначеної норми права, ані позивач, ані громадянин Буділко О.П., або будь-хто з учасників чи посадових осіб ТОВ «Дніпропівденпром»не повідомляли ЗАТ «Акко-Інвест»про будь-які обмеження повноважень громадянина Буділки О.П. щодо представництва юридичної особи -ТОВ «Дніпропівденпром», у тому числі щодо укладення спірного договору. При цьому, суд взагалі не вказав в рішенні причин з яких він не прийняв до уваги положення ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

В ході апеляційного провадження ЗАТ «Акко-Інвест»надав апеляційну скаргу (змінену), в якій, як на підставу скасування судового рішення, посилався також на неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 215, 216, 387 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2010р. провадження у справі №10/301/08 було зупинено до остаточного розгляду справи №8/348/08-28/56/10 та набранням рішення суду у даній справі законної сили.

Згідно ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 16.11.2010р.ю справа №10/301/08 надіслана за підсудністю до Донецького апеляційного господарського суду на підставі Указу Президента України від 12.08.2010р. №811/2011 «Питання мережі господарських судів України».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012р., у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №10/301/08, апеляційне провадження у даній справі було поновлено.

Позивач у судове засідання 17.07.2012р. направив повноважного представника та надав суду додаткові документи на виконання вимог суду, проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Відповідач та третя особа у судове засідання повноважних представників не направили, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою суду від 25.06.2012р., 03.07.2012р., 17.07.2012р. сторін та третю особу було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши повноважного представника позивача, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Вимагаючи визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2006р., укладеного між сторонами у справі, позивач визначає порушення умов ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме відсутність вільного волевиявлення учасника правочину, оскільки договір підписано громадянином Буділко О.П., який на дату підписання спірного договору був звільнений з посади директора ТОВ «Дніпропівденпром», що підтверджується протоколом учасників товариства від 21.12.2005р. та наказом №1 від 21.12.2005р. «Про звільнення директора ТОВ «Дніпропівденпром»Буділка О.П.», а також ненадання згоди Буділці О.П. на продаж нерухомого майна: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»(далі -продавець), в особі директора Буділка Олександра Петровича та Закритим акціонерним товариством «Акко-Інвест»(далі -покупець), в особі голови правління Колесникова Олексія Миколайовича було укладено договір купівлі-продажу (далі -договір).

Відповідно п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується сплатити ціну, визначену договором та прийняти у власність нерухоме майно - магазин літ. А, матеріал стін -метал обк. цеглою, нежилою площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а, на земельній ділянці площею 1 583 кв.м. Також на зазначеній земельній ділянці розташовані паркани 1, 2.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Коноваловою Л.С. за №432.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Дійсно, як зазначає заявник апеляційної скарги, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти і інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», в редакції що діяла на момент укладення спірного договору, визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб -платних податків; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Частиною 3 статті 18 цього ж Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган.

Згідно ст. 143 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до п.п. 8.1-8.1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»(далі -Товариство), затвердженого протоколом зборів засновників ТОВ «Дніпропівденпром»№3 від 17.09.2004р. та перереєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Орджонікіджевської райадміністрації Запорізької міської ради №25489516ю0010976 від 26.04.2001р., поточною діяльністю товариства керує директор товариства (виконавчий орган), який призначається зборами учасників. Директором товариства може бути, як один з учасників товариства, так і особа не з числа учасників призначена на цю посаду загальними зборами і діюча на підставі контракту. Директор товариства, в тому числі, вирішує всі питання діяльності товариства окрім віднесених до виключної компетенції учасників; укладає угоди (контракти) та правочини. Директор підзвітний зборам учасників та організовує виконання їх рішень. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Збори учасників мають право прийняти рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції директора.

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства»визначено, що директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

06.04.2011р. протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Дніпропівденпром»№1 директором ТОВ «Дніпропівденпром»призначено Буділко О.П.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дніпропівденпром»№1 від 21.12.2005р. та наказу №1 від 21.12.2005р. гр. Буділко О.П. було звільнено з посади директора ТОВ «Дніпропівденпром»з 31.12.2005р.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 7.7 Статуту ТОВ «Дніпропівденпром»до виключної компетенції зборів учасників відноситься прийняття рішень про відчуження майна товариства на суму перевищує 50 і більше відсотків майна товариства.

Згідно фінансового звіту ТОВ «Дніпропівденпром»за 2005 рік, вартість магазину, що являється предметом спірного договору (обліковувався як незавершене будівництво), складала 25 900 грн. 00 коп., а вартість основних засобів 400, 00 грн. Тобто вартість магазину станом на 31.12.2005р. складала 98% загальної вартості майна товариства, а його продаж був можливий лише за наявності рішення зборів учасників товариства.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Дніпропівденпром»від 16.12.2005р. прийнято рішення продати магазин літ. А, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а за ціною не нижче експертної. Буділці О.П. надані усі необхідні повноваження на підписання договору купівлі-продажу магазину літ. А, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2010р. у справі №8/348/08-28/56/10 за позовом Батія Сергія Олександровича м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпопівденпром», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест», визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром», оформленого протоколом від 16.12.2005р. У задоволені позовних вимог в залишковій частині відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.2010р. у справі №8/348/08-28/56/10 вищевказане рішення залишено без змін.

Хоча судові рішення постановлені у 2010 році, апеляційний суд, оцінюючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи з фактами, встановленими в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дійшов наступного.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідно до п.п.1.1, 11.1 Статуту ТОВ «Дніпропівденпром»в новій редакції, державну реєстрацію якого здійснено 31.10.2004р., яка була чинною станом на 16.12.2005р., учасниками товариства були фізичні особи -Буділка Олександр Петрович, розмір частки в статутному капіталі якого становив 31% (3 658,00 грн.) та Батій Сергій Олексійович, якому належало 69% (8 142,00 грн.) статутного капіталу.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Дніпропівденпром»від 16.12.2005р. було ухвалено рішення про продаж магазину літ.А, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 135-А та надано необхідні повноваження для вчинення пов'язаних з цим дій, зокрема, підписання договору купівлі-продажу директору товариства Буділці О.П. Відповідно до протоколу, на зборах були присутні обидва учасники товариства, що в сукупності володіють 100% статутного капіталу, в протоколі міститься підписи голови зборів (Батій С.О.) та секретаря (Буділка О.П.).

В пункті 7.7. Статуту ТОВ «Дніпропівденпром»визначено, що прийняття рішень про відчуження майна товариства, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, належить до виключної компетенції зборів учасників.

У зв'язку з запереченнями Батія С.О. щодо вчинення підпису в протоколі загальних зборів, господарським судом Запорізької області під час розгляду справи №8/348/08 у попередньому складі, відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, за клопотанням позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу, згідно з висновком якої встановлено, що підпис від імені Батія С.О. в протоколі загальних зборів ТОВ «Дніпропівденпром»від 16.12.2006р. виконаний не Батієм С.О., а іншою особою.

Виходячи з наведеного місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про те, що Батій С.О., який володів 69% статутного капіталу, не приймав участь у загальних зборах, оформлених протоколом від 16.12.2005р. Відповідно до вищенаведених приписів закону, прийняття загальними зборами рішення за відсутністю кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З наведеного вбачається, що спірний договір підписано особою, яка не мала на те правових підстав, а господарський суд дійшов правомірного висновку, що спірний правочин не створює цивільних прав та обов'язків для ТОВ «Дніпропівденпром»та визнав його недійсним.

Позивачем також було заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухомого майна: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а, який є предметом договору купівлі-продажу.

Місцевий господарський суд, посилаючись на те, що спірний правочин не створює цивільних прав та обов'язків для ТОВ «Дніпропівденпром»та відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу є недійсним, задовольнив вимогу про витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухоме майно: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а.

Разом з тим з зазначеною позицією суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивач звернувся з вимогою про витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухоме майно.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З правового аналізу зазначених норм права вбачається, що правовими наслідками визнання договору недійсним є зобов'язання повернути майно другій стороні, а не витребування майна з незаконного володіння, передбаченого ст. 387 Цивільного кодексу України, оскільки норми глави 29 Цивільного кодексу України «Захист права власності»на відміну від норм ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є спеціальними, в яких закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватися власником майна, зокрема з метою повернення майна в натурі, переданого за недійсним правочином (віндикація).

При таких обставинах у задоволенні позовних вимог в частині витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухомого майна: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а слід відмовити.

Разом з тим позивач не позбавлений свого права звернутися в цій частині з самостійним позовом до суду.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»м. Запоріжжя задовольнити частково та рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. по справі № 10/301/08 скасувати частково.

Витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. у справі №10/301/08 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. у справі №10/301/08 -скасувати частково.

У задоволенні позовних вимог в частині витребування з незаконного володіння ЗАТ «Акко-Інвест»нерухомого майна: магазин літ. А, площею 204, 2 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135а відмовити.

В залишковій частині рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. у справі №10/301/08 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропівденпром»(вул. Перемоги, 135-а, м.Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 22162335) на користь Закритого акціонерного товариства «Акко-Інвест»(пр-т. Перемоги, б. 55-Є, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 22709517) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 1 866 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.О. Радіонова

Надруковано 7 прим.:

1. Позивачу;

2-3. Відповідачу;

4. Третій особі;

5. У справу,

6. ДАГС,

7. ГСЗО