Постанова

від 14.08.2012 по справі 2а-9766/10/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2012 р. (15:20) Справа №2а-9766/10/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,

за участю представників:

позивача - Соколова М.В., довіреність № б/н від 01.02.2012 року,

відповідачів - Колесник Ю.О., довіреність № 9/10-00 від 16.05.2012 року, довіреність № 15/9/10-00 від 29.02.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,

Державної податкової інспекції в м. Ялта Державної податкової служби,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколого-Туристичний центр в Парковом» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001124002/0 від 20.07.2010 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року провадження по справі відкрито суддею Цикуренко А.С.

У зв'язку з обранням судді Цикуренко А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, та справу згідно з протоколом розподілу справи між суддями передано до провадження судді Сидоренко Д.В.

Ухвалою від 01.11.2010 року справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренко Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.01.2011 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.05.2011 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2011 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Інститут обліку та аудиту".

У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.05.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2012 року до участі у справі в якості відповідача залучено Державну податкову інспекцію в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 14.08.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковим органом необґрунтовано зменшено суму бюджетного відшкодування товариства за січень та лютий 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг». Позиція позивача обґрунтована тим, що податкові накладні, отримані ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» від третьої особи ТОВ «Імпульс», не мають жодного відношення до сум податкового кредиту, за рахунок якого позивачем сформовано бюджетне відшкодування. Крім того, норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять зобов'язань платника податків - покупця контролювати інформацію про декларування сум податкових зобов'язань з ПДВ контрагентами постачальника.

Представник відповідачів проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем в порушення норм податкового законодавства сформовано податковий кредит грудня 2009 року та січня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг», що в свою чергу призвело до необґрунтованого завищення бюджетного відшкодування січня та лютого 2010 року. Вказані висновки зроблені на підставі даних проведених зустрічних звірок, які свідчать про те, що ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» є посередником, а постачальником продукції є ТОВ «Імпульс». Однак, вказане підприємство відсутнє за юридичною адресою. Отже, складені ним податкові накладні суперечать нормам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування у січні, лютому 2010 року у частині непідтвердженої сплати ТОВ «Імпульс» сум ПДВ до бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 13.03.2007 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 145629 від 16.10.2008 року (т.І, а.с.113).

Позивач 14.03.2007 року взятий на облік як платник податків за № 59962, про що свідчить довідка Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі № 26/29-0 від 19.03.2010 року (т.І, а.с.115).

Станом на день розгляду справи позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Ялта, про що свідчить довідка № 7852 від 24.01.2012 року (т.ІІ, а.с.84).

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі в період з 13.07.2010 року по 14.07.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» (ЄДРПОУ 35003031) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень, лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року, січні 2010 року з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 238/07-00/35003031 від 15.07.2010 року (т.І, а.с.12-16), в якому зафіксовано порушення позивачем.1.8 ст. 1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.10, п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів: за січень 2010 року - 1626829,00 грн., за лютий 2010 року - 1414755,00 грн.

Висновки перевірки обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що до складу бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року включено від'ємне значення податку за грудень 2009 року. До складу бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року включено від'ємне значення податку за січень 2010 року. Від'ємне значення склалося за рахунок операцій, які було здійснено з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» (ЄДРПОУ 33340669).

З метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту було спрямовано запит до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» (ЄДРПОУ 35003031) з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» (ЄДРПОУ 33340669).

Згідно відповіді, отриманої від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» є посередником, постачальником ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» є ТОВ «Імпульс» (ЄДРПОУ 31762583).

Були спрямовані запити по ланцюгу постачання до ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Імпульс» з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг».

Згідно отриманої відповіді на запит ТОВ «Імпульс» (ЄДРПОУ 31762583) за юридичною адресою не знаходиться, про що складений відповідний акт.

На підставі зазначеного податковою інспекцією зроблено висновок про те, що податкові накладні, видані від імені ТОВ «Імпульс» на постачання товарів ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг», які були в подальшому реалізовані на адресу ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом», не можуть бути прийняті у підтвердження права ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, неправомірно заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року становить 1626829,00 грн., за лютий 2010 року - 1414755,00 грн.

Висновки акту перевірки № 238/07-00/35003031 від 15.07.2010 року були оскаржені позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі (т.І, а.с.130-133).

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки № 238/07-00/35003031 від 15.07.2010 року було підтверджено (т.І, а.с.134-138).

На підставі даних акту перевірки податковим органом 20.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001124002/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість на 3041584,00 грн., у тому числі:

за січень 2010 року на 1626829,00 грн. по податковій декларації № 514 від 22.01.2010 року,

за лютий 2010 року на 1414755,00 грн. по податковій декларації № 933 від 19.03.2010 року.

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків було визначено п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону № 168).

У відповідності до п.п.7.7.3 п.7.7. ст. 7 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Керуючись вказаною нормою Закону, позивачем було прийнято рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 1626829,00 грн., яка в свою чергу виникла за рахунок від'ємного значення податку грудня 2009 року, у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Вказані дані відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року та додатків до неї (т.І, а.с.103-108).

Крім того, у відповідності до даних податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року та додатків до неї (т.І, а.с.91-96) позивачем прийнято рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 1414755,00 грн., яка в свою чергу виникла за рахунок від'ємного значення податку січня 2010 року, у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Як вбачається з акту перевірки № 238/07-00/35003031 від 15.07.2010 року, позивачем необґрунтовано вказані вище суми було включено до бюджетного відшкодування січня та лютого 2010 року.

Висновки податкового органу засновані на даних зустрічних перевірок контрагентів позивача. Так, згідно цих даних позивачем у грудні 2009 року та січні 2010 року були отримані товари (послуги) від ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг».

Відповідно до матеріалів справи (дозволів на виконання будівельних робіт, актів готовності об'єктів до експлуатації, довідки про вартість виконаних підрядних робіт) ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» (підрядником) на замовлення ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» виконано підрядні роботи з будівництва об'єктів.

Згідно даних, отриманих відповідачем за наслідками проведених зустрічних перевірок, ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» у вказаних взаємовідносинах є посередником, постачальником є ТОВ «Імпульс». Однак, вказане товариство за юридичною адресою не знаходиться. У зв'язку з цим, як зазначалось вище, податковою інспекцією було зроблено висновок про те, що податкові накладні, видані від імені ТОВ «Імпульс» на постачання товарів ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг», які були в подальшому реалізовані на адресу ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом», не можуть бути прийняті у підтвердження права ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» на отримання бюджетного відшкодування.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» у зв'язку з тим, що контрагент останнього відсутній за юридичною адресою, суд вважає безпідставним.

Позиція суду обґрунтована тим, що порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З метою з'ясування обставин щодо наявності у позивача документального підтвердження розміру податкового кредиту грудня 2009 року та січня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» судом по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Інститут обліку та аудиту».

Згідно з висновком експертизи №128 від 30.04.2012 року (т.ІІ, а.с.2-11) наданими на дослідження документами підтверджується:

отримання ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» товарно-матеріальних цінностей (послуг) від ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» за грудень 2009 року в сумі 28289379,87 грн. та за січень 2010 року в сумі 14440841,73 грн.;

оплата ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» товару (послуг), отриманих від ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг», за грудень 2009 року в сумі 17437210,83 грн. та за січень 2010 року в сумі 8488532,02 грн.;

подальше використання ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг», у своїй господарській діяльності.

Висновки експертизи зроблені на підставі дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, зокрема, видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, журналів-ордерів по відповідних рахунках тощо.

Зведені дані щодо проведеного експертного дослідження первинних документів наведені у додатках до висновку №128 від 30.04.2012 року (т.ІІ, а.с.12-69).

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про наявність у позивача всіх необхідних документів для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезіс Інжиніринг» за грудень 2009 року в сумі 1626829,00 грн. та за січень 2010 року в сумі 1414755,00 грн.

За таких умов, враховуючи від'ємне значення податку на додану вартість попередніх звітних періодів, позивачем правомірно визначено бюджетне відшкодування січня 2010 року у розмірі 1626829,00 грн. та лютого 2010 у розмірі 1414755,00 грн.

Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає необґрунтованим зменшення бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість у загальній сумі 3041584,00 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0001124002/0 є таким, що прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.08.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 16.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 20.07.2010 року № 0001124002/0 .

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.