Постанова

від 13.08.2012 по справі 2а-1670/5074/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5074/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Ляхов Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Автостар" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2012 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Автостар" про стягнення податкового боргу в сумі 26 263,88 грн.

У позові позивач просив стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Автостар" ( код ЄДРПОУ 32038124) :

- податковий борг по платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 825,33 грн. ( одна тисяча вісімсот двадцять п"ять гривень тридцять три копійки) на рахунок 33215812700012, код платежу 13050200, одержувач Місцевий бюджет м. Миргород, код одержувача 37845125, МФО 831019, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області;

- податковий борг з податку на додану вартість в сумі 24 438,55 грн. ( двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісі гривень п"ятдесят п"ять копійок) на рахунок 31118029700012, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет м. Миргород, код одержувача 37845125, МФО 831019, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення пункту 57.1 статті 57, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, не сплачено суму самостійно визначеного та донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість та самостійно визначеного податкового боргу з плати за землю з юридичних осіб, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в загальній сумі 26 263,88 грн. за відповідні звітні періоди.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу № 18 від 02 лютого 2012 року, яка отримана представником відповідача 02 лютого 2012 року, що підтверджується підписом посадової особи на її корінці.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку повідомлення-рішення та податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання в сумі 26 263,88 грн., вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Відтак, оскільки відповідачем вимоги Миргородської ОДПІ залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Автостар»( ідентифікаційний код -32038124) зареєстроване виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області 04.04.2003 року.

Відповідач перебуває на обліку в Миргородській ОДПІ з 11.04.2003 року.

Відповідно до даних Миргородської ОДПІ, за особовим рахунком відповідача значиться заборгованість з плати за землю з юридичних осіб в сумі 1 825,33 грн., з податку на додану вартість в сумі 24 438,55 грн. (в тому числі 25 381,69 грн. - за основним платежем, 790,20 грн. - за штрафними санкціями та 91,99 грн. - нарахована пеня).

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

На виконання приписів підпункту 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України ПП "Автостар" подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої платником податку самостійно обраховано та задекларовано суму плати за землю з юридичних осіб, що підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками поточних звітних періодів в розмірі 1 825,33 грн.

Станом на дату звернення позивача до суду за платником податків рахується заборгованість з плати за землю з юридичних осіб в сумі 1 825,33 грн.

Крім того, 10.02.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку достовірності суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за червень 2011 року ПП «Автостар», за результатами якої складено акт № 184/15-211/12/ 32038124 від 10.02.2012 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. б) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями).

За наслідками акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051503 від 10.02.2012 р., яким визначена загальна сума зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 259,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення отримане відповідачем 10.02.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці, крім того, ані в адміністративному, ані в судовому порядку воно не оскаржене.

14.03.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «Автостар», результати якої оформлені актом № 21/15-211/12/ 32038124/31 від 12.03.2012 року. Перевіркою встановлено порушення платником податку п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України.

За наслідками акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201503 від 14.03.2012 р., яким податковим органом визначено суму зобов'язання, в розмірі 20,60 грн. Зазначене повідомлення-рішення отримане відповідачем 14.03.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці, та яке ні в адміністративному, ні в судовому порядку ним не оскаржувалось.

Крім того, 29.03.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «Автостар», за результатами якої складено акт № 118/15-211/ 32038124/42 від 29.03.2012 року. Перевіркою встановлено порушення п. 57.1, п., п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000211503 від 29.03.2012 р., яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 314,80 грн. Зазначене повідомлення-рішення отримане відповідачем 29.03.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці, та яке ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржене не було.

25.04.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «Автостар», яка оформлена актом № 323/15-211/ 32038124/46 від 25.04.2012 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 57.1, п., п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту та визначених у ньому порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення- рішення №0000251503 від 25.04.2012 р., сума зобов'язання, визначеного позивачем, складає 76,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення отримане відповідачем 26.04.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці. Докази його оскарження у матеріалах справи відсутні.

29.05.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «Автостар», за результатами якої складено акт № 543/15-211/ 32038124/53 від 29.05.2012 року. Перевіркою встановлено порушення платником податку п. 57.1, п., п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

За наслідками акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311503 від 29.05.2012 р., яким ПП "Автостар" визначено грошове зобов"язання з ПДВ в сумі 112,20 грн. Вказане повідомлення-рішення отримане відповідачем 29.05.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці. З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржене відповідачем в адміністративному та судовому порядку не було.

02.07.2012 року Миргородською ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «Автостар», результати якої оформлені актом № 810/15-211/ 32038124/66 від 02.07.2012 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 57.1, п., п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401503 від 02.07.2012 р. , яким відповідачу визначену суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 266,60 грн. Зазначене повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.07.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ані в адміністративному, ані в судовому порядку платником податку не оскаржувалось.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 18.01.2012 року відповідачем подано до Миргородської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість № 9013950812 за грудень 2011 року, в якій самостійно визначено платником до сплати податок на додану вартість в сумі 27 688 грн.

17.02.2012 року відповідачем подано до Миргородської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість № 9006040983 за січень 2012 року з від'ємним значенням різниці в 186,00 грн. між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду.

ПП "Автостар" 19.03.2012 року подано до Миргородської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість № 9012493258 за лютий 2012 року з від'ємним значенням різниці в 1574,00 грн. між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду.

Крім того, відповідачем 16.05.2012 року до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ № 9026958526 за квітень 2012 року з від'ємним значенням різниці в 561,00 грн. між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду.

19.06.2012 року платником податку було подано декларацію з ПДВ № 9034721174 за травень 2012 року з від'ємним значенням різниці в 1333,00 грн. між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду.

Станом на дату звернення позивача до суду суми самостійно задекларованих та донарахованих податковим органом податкових зобов"язань відповідачем не сплачені. Відтак, як на думку позивача, підлягають стягненню в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та користувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Форма та порядок заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України №1015 від 24.12.2010 року.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, у строки, встановлені цим кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що платником податку до податкового органу було подану декларацію з плати за землю, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання.

Разом з тим, у встановлені законом строки, суму плати за землю з юридичних осіб за відповідний поточний період сплачено не було, у зв"язку з чим за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 1 825,33 грн.

Отже, на підставі вищевикладеного, заборгованість по платі за землю з юридичних осіб є податковим зобов'язанням, узгодженим з платником податків, яке ні в апеляційному, ні в судовому порядку на сьогоднішній день не оскаржено.

Тому, оскільки ПП «Автостар»не сплатило в установлені строки плату за землю, сума несплати була правомірно визнана податковим боргом у відповідності до п.п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог у цій частині.

Крім того, щодо інших позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи судом встановлено, що податковим органом за результатами проведених перевірок винесені податкові повідомлення -рішення, яким платнику податку донараховано податкові зобов"язання з податку на додану вартість.

Вищевказані рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були, відтак, сума донарахованого податкового зобов"язання вважається узгодженою.

Крім того, відповідно до пункту 176.1 Податкового кодексу України, платники податків зобов"язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим та своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку

При цьому, згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Станом на дату розгляду справи вказані суми не погашені.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно зі ст. 203 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового місяця). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним в податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 230 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідачем сплата зобов'язань з ПДВ проводилася несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, Миргородською ОДПІ враховано переплату в розмірі 336,64 грн. та 20,00 грн. та від'ємні значення вищеперелічених декларацій з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно норм пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день" прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством. Відповідно до „Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року за номером 522/7843 (із змінами та доповненнями) (до 31.12.2010 року) та «Порядку нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 953 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2010 року за № 1350/18645 (з 01.01.2011 року), пеня нараховується в автоматичному режимі, розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Внаслідок несвоєчасного та не в повному обсязі погашення відповідачем суми боргу, відбулося нарахування пені в сумі 91,99 грн. грн., яку відповідачем не сплачено.

Таким чином, грошове зобов'язання, вважається узгодженим та становить 26 263,88 грн. Разом з тим, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В зв'язку з несплатою платником зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, визначеного вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Миргородською ОДПІ 02.02.2012 року вручено уповноваженій особі платника податкову вимогу від 02.02.2012 року № 18 на суму податкового боргу 27 351,36 грн.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом, не сплачене, сума грошового зобов'язання в розмірі 26 263,88 грн. вважається податковим боргом.

Таким чином за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 26 263,88 грн., який в добровільному порядку ним не погашено.

На підставі підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 26 263,88 грн. суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Автостар" ( код ЄДРПОУ 32038124) :

- податковий борг по платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 825,33 грн. ( одна тисяча вісімсот двадцять п"ять гривень тридцять три копійки) на рахунок 33215812700012, код платежу 13050200, одержувач Місцевий бюджет м. Миргород, код одержувача 37845125, МФО 831019, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області;

- податковий борг з податку на додану вартість в сумі 24 438,55 грн. ( двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісі гривень п"ятдесят п"ять копійок) на рахунок 31118029700012, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет м. Миргород, код одержувача 37845125, МФО 831019, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков