ПОСТАНОВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ Справа №2-а-98/07
15
червня 2007 року Лубенський
міськрайонний суд
Полтавської
області в складі: головуючого - судді Матвієнка В.М. при секретарі - Павличенко
О.А. представника відповідача - Горобець І.О.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні м. Лубни цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у
Полтавській області про визнання дій неправомірними , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась з адміністративною позовною заявою до Лубенської
об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у Полтавській області про
визнання дій неправомірними мотивуючи тим, що вона після смерті батька ОСОБА_2.
у ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкувала спадщину у вигляді земельної частки ( паю ) площею
3.72 умовних кадастрових га , згідно свідоцтва про право на спадщину за
заповітом , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2. у відповідності з сертифікатом на
право на земельну частку (пай) від 13.12. 1996 року. Вартість земельної частки(
паю) складає 40318 грн.56 коп.
В січні 2007 року вона отримала повідомлення з Лубенської ОДПІ про
необхідність подачі декларації про доходи , отриманих у ІНФОРМАЦІЯ_1.
19.02.2007 року Лубенська ОДПІ направила податкове повідомлення , за яким
зобов'язано її' сплатити податок на прибуток у розмірі 13 % , що становить 5
241 грн. 41 коп. за отриману нею спадщину у вигляді земельної частки (паю) у
ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка вважає дії Лубенської ОДПІ щодо зобов'язання її сплати податку на
прибуток в розмірі 13 % за отриману спадщину - земельну частку ( пай)
неправомірними, оскільки вони суперечать ЗУ
' Про податок з доходів фізичних осіб" , в зв'язку з чим прохає суд
визнати ці дії Лубенської ОДПІ неправомірними.
В судовому
засіданні позивачка свої вимоги підтримала, вважаючи дії відповідача щодо зобов'язання
сплати нею податку на прибуток за отриману спадщину у вигляді земельної паю
неправомірними так як ці дії суперечать ст. 13 ЗУ ' Про податок з доходів фізичних осіб '. Сертифікат про право
на земельну частку не являється корпоративним правом.
Представник відповідача Лубенської ОДПІ позов не визнав , мотивуючи тим, що
згідно ст. 13 ЗУ ' Про
податок з доходів фізичних осіб ' спадщина у вигляді земельної частки ( паю )
оподатковується за правилами оподаткування об'єктів комерційної власності,
являється корпоративним правом . При цьому Лубенська ОДПІ керується листами ДПА
України, якими зобов'язано податкові інспекції проводити оподаткування
власників сертифікату на земельну частку (пай), які отримали їх в порядку
спадкування.
Дослідивши обставини справи, заслухавши учасників
судового засідання суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
В судовому засіданні встановлено, що згідно п.п.13.1,
13.2 ст. 13 ЗУ ' Про податок
з доходів фізичних осіб ' доходи у вигляді успадкованих об'єктів нерухомого та
рухомого майна оподатковується за ставкою 0%, якщо вони були отримані від
родичів членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
Згідно сті. п. 1.20.4 абз.2 цього закону передбачено , що членами сім'ї
фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її
чоловіка або
дружини,
її чоловік, або дружина , діти як такої фізичної особи, так її чоловіка або
дружини, у тому числі усиновлені ними діти.
Судом доведено , що ОСОБА_1, являючись рідною дочкою
спадкодавця ОСОБА_2., який передав їй у спадщину право на земельну частку( пай)
, розміром 3.72 умовних кадастрових га, що перебувала в колективній власності
КСП ' Жовтень ' в сАДРЕСА_1 ,
являється по відношенню до нього родичкою першого ступеня споріднення, що
підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження позивачки,
свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
Ставлячи податкове зобов'язання на позивачку ОСОБА_1 Лубенська ОДПІ цих
вимог Закону не врахувала і тому з цих підстав дії відповідача стосовно зобов'язання
позивачки сплатити податок на її прибуток від отриманої спадщини суд визнає
неправомірними.
Згідно підпункту 'в' п.13.1 ст. 13 цього Закону визначено , що об'єктом
спадщини платника податку є об'єкт комерційної власності , а саме - цінний
папір ( крім депозитного ( ощадного), іпотечного сертифіката ), корпоративне
право , власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний
майновий комплекс, інтелектуальна власність (промислова) власність або право на
отримання доходу за нею.
У ст. З ЗУ ' Про
цінні папери та фондову біржу ' подано вичерпний перелік видів цінних паперів ,
серед яких сертифікатна право на земельну частку ( пай) не значиться.
Представник відповідача вважає, що сертифікат на право на земельну частку
відноситься до об'єктів комерційної власності, а саме являється корпоративним
правом з чим суд не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ст. 167 Господарського кодексу України , корпоративні права - це
права особи, частка якої визначається в статутному фонді ( майні) господарської
організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні
господарською організацією, отримання певної частки прибутку ( дивідендів)
даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до Закону,
а також інші правомочності, передбачені Законом та статутними документами.
Сертифікат на земельну частку ( пай ) не надає можливості його власнику брати
участь в управлінні господарською організацією, отримувати певну частку
прибутку (дивідендів ) даної організації та актив у разі її ліквідації.
Відповідно до Національного стандарту № 1 ' Загальні засади оцінки майна і
майнових прав ' , затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 року за НОМЕР_1 ,
цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого дає змогу
провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є
підприємства, а також їхні структурні підрозділи ( цехи, виробництва, дільниці
тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з
подальшим складанням відповідного балансу та можуть бути зареєстровані як
самостійні суб'єкти господарської діяльності тощо.
Таким чином суд вважає , що право на земельну частку (пай) , посвідчене
сертифікатом, не належить до жодного із різновидів об'єктів комерційної
власності і не є об'єктом , що підлягає оподаткуванню.
Відповідно вимог ст. 13 цього Закону , навіть при умові , що сертифікат на
земельну частку( пай) засвідчує, майнове право (сертифікат на земельну частку (
пай) породжує лише майнові права та обов'язки, що теж є майном) , то у
Лубенській ОДПІ не було жодних підстав зобов'язувати позивачку сплачувати
податок як доходу з фізичної особи , оскільки доходи фізичних осіб у вигляді
об'єктів рухомого майна , які успадковуються членом сім'ї спадкодавця першого
ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.
Згідно ст.ст. 1, 6 ЗУ
' Про систему оподаткування ' передбачено, що ставки податків і об'єкти
оподаткування повинні встановлюватися виключно законами України про
оподаткування. Законодавчою базою України не передбачено оподаткування
сертифікатів на земельну частку ( пай ) отриманих у спадщину родичами першого
ступеня споріднення У зв'язку з цим встановлення об'єктів оподаткування в будь
- який інший спосіб органами державної податкової служби суперечить Закону.
Таким чином суд прийшов до
висновку, що доходи у вигляді
успадкування земельної ділянки (паю) членами сім'ї першого ступеня споріднення
( вданому випадку дочкою від батька) не оподатковуються податком з доходів
фізичних осіб.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що наведеними доказами доводи
відповідача спростовуються і тому вимоги позивачки про визнання дій відповідача
щодо зобов'язання сплати нею податку на' прибуток за отриману спадщину у
вигляді земельної паю неправомірними підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.2, 7, 9,159 -163 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної
податкової інспекції (ОДПІ) у Полтавській області про визнання дій
неправомірними задовольнити .
Визнати неправомірними дії Лубенської об'єднаної державної податкової
інспекції щодо зобов'язання ОСОБА_1 сплачувати податок на прибуток за ставкою
13% за отриману у ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину у вигляді земельної частки (пай) після
померлого її батька ОСОБА_2
Стягнути
з Лубенської ОДПІ на користь ОСОБА_1 - 8 грн. 50 коп. судового збору .
На постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного
адміністративного суду заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з
дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана
протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Лубенський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2007 |
Оприлюднено | 24.12.2008 |
Номер документу | 2566072 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Капацин Л.В.
Адміністративне
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Матвієнко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні