1пд/5014/1415/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 15.08.12 Справа № 1пд/5014/1415/2012 За позовом
Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка-М", м. Київ до 1-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Запоріжжя 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес пейпа інвест", м. Луганськ про визнання договору недійсним Суддя Н.М.Зюбанова Представники не прибули Суть спору: про визнання договору купівлі-продажу майнових прав від 02.08.10 №10/29-ЛГ недійсним. 1-ий відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув. Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання 1-го відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, направлення кореспонденції на адресу 1-го відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. 2-ий відповідач проти задоволення позовної заяви заперечує за листом від 22.06.12 № 339, посилаючись на те, що юридичний факт купівлі ним майнових прав у 1-го відповідача був предметом дослідження у господарській справі № 51/299-10/475, де прийняте рішення, яке набрало законної сили, а тому у відповідності до ст. 35 ГПК України преюдиціальні факти не потребують доказування. Позивач у судове засідання не прибув, телеграмою від 15.08.12 повідомив суд про факт скасування Київським апеляційним господарським судом рішення по справі № 51/299-10/475. Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд дійшов до наступного. Так, 13.03.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" (1-им відповідачем) та Дочірнім підприємством фірмою "Екотехніка-М" (позивачем) було укладено договір № 09/53 купівлі-продажу з протоколом розбіжностей, за умовами яких 1-ий відповідач зобов‘язався передати у власність покупця гофропродукцію, а позивач прийняв зобов‘язання прийняти її та оплатити на умовах договору. У той же час, 02.08.10 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейса Інвест" підписали договір № 10/29-ЛГ купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого 1-ий відповідач продав 2-му відповідачу майнові права за визначеними п. 1.1 договору видатковими накладними станом на 02.08.10 на загальну суму 230979 грн. 98 коп., банківськими платежами на суму 135961 грн. 53 коп., а згідно п. 2.1 договору його загальна сума склала 95018 грн. 45 коп. Як свідчать матеріали справи, господарським судом м. Києва було розглянуто справу № 51/299-10/475 за позовом ТОВ "Бізнес пейпа інвест" до ДП фірми "Екотехніка –М", підставами якого були правовідносини сторін за вказаними вище договорами купівлі-продажу № 09/53 від 13.03.09 та купівлі-продажу майнових прав № 10/29-ЛГ від 02.08.10. Рішенням від 19.12.11 по вказаній справі № 51/299-10/475 суд задовольнив позовні вимоги на стягнув з ДП фірми "Екотехніка – М" на користь ТОВ "Бізнес пейпа інвест" 95018 грн. 45 коп. боргу, 11989 грн. 49 коп. 3% річних, 6829 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань та судові витрати. Телеграмою від 15.08.12 позивач повідомив суд про факт скасування Київським апеляційним господарським судом рішення по справі № 51/299-10/475 постановою від 19.07.12. В обгрунтування позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 02.08.10 позивач посилається на те, що при його укладанні було порушено ст. 516 ЦК України щодо необхідності наявності згоди сторони на передачу прав та обов‘язків за договором купівлі-продажу від 13.03.09, що передбачено п. 7.2 останнього. У якості нормативно-правової підстави позову позивач посилається на ч. 1 ст. 215 ЦК України, за якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/. У якості спеціальної норми позивач зазначає ст. 516 ЦК України, за якою заміна кредитора у зобов‘язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову, виходячи з наступних підстав. Так, правове регулювання оспорюваного договору здійснюється главою 54 ЦК України "Купівля-продаж". Зокрема, ст. 656 даного Кодексу передбачено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. При цьому законодавець зазначив, що до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу майнових прав від 02.08.10 № 10/29-ЛГ, у його преамбулі сторони передбачили, що цей договір укладений у відповідності до ч. 2 ст. 656 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. З ст. 514 ЦК України випливає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Так, при розгляді справи № 51/299-10/475 Київський апеляційний господарський суд встановив, що ДП Фірма "Екотехніка-М" письмової згоди на передачу прав та обов'язків ТОВ „Луганський гофротарний комбінат" не надавало, а тому Первісний кредитор та Новий кредитор уклали договір відступлення права вимоги без письмової згоди ДП Фірми "Екотехніка-М", чим порушили п. 7.2 Договору та ст. 516 ЦК України У відповідності до ст. 203 ЦК України (у редакції станом на час укладання договору), яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачається: що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Так, дійсно, п. 7.2 договору № 09/53 купівлі-продажу від 13.03.09 чітко визначено, що жодна сторона не може передавати свої права та обов‘язки за даним договором третій особі без письмової згоди іншої сторони. Матеріали справи № 1пд/5014/1415/2012 свідчать про відсутність згоди позивача на укладання оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав № 10/29-ЛГ від 02.08.10, а тому останній укладений з порушенням цивільного законодавства (ст. 516 ЦК України) у зв‘язку з чим визнається судом недійсним з моменту укладення. Заперечення 2-го відповідача за відзивом спростовуються результатами апеляційного розгляду справи № 51/299-10/475, про що зазначено вище. За вказаних обставин вимоги позивача за позовом є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та задовольняються судом. Судові витрати покладаються на відповідачів порівну у відповідності зі ст. 49 ГПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в : 1. Позов ДП фірма "Екотехніка-М", м. Київ до відповідачів –ТОВ "Луганський гофротарний комбінат", м. Запоріжжя та ТОВ "Бізнес пейпа інвест", м. Луганськ про визнання договору купівлі-продажу майнових прав від 02.08.10 №10/29-ЛГ недійсним задовольнити повністю. 2. Визнати недійсним з моменту укладення договір № 10/29-ЛГ купівлі-продажу майнових прав, підписаний 02.08.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", ідент. код 30642763 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес пейса інвест", ідент. код 37057204. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Запоріжжя, вул. Свердлова, б. 30, ідент. код 30642763 на користь Дочірнього підприємства Фірми “Екотехніка-М”, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94-А, ідент. код 24363204 - 536 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейса Інвест", м. Луганськ, вул. Котельнікова, б. 3, прим. 8, ідент. код 37057204 на користь Дочірнього підприємства Фірми “Екотехніка-М”, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94-А, ідент. код 24363204 - 536 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складене 20.08.12. Суддя Н.М.Зюбанова Помічник судді Г.А.Кравцова