Рішення

від 15.08.2012 по справі 5017/1625/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5017/1625/2012

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю

про виселення

та за зустрічним позовом Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання продовженим договір оренди

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Курлович О.О. -довіреність;

Полозенко І.І. -довіреність

Від відповідача: Зайцев О.О. -директор;

Кожевникова О.О. -довіреність;

В судовому засіданні 15.08.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Полозенко І.І. -довіреність

Від відповідача: Зайцев О.О. -директор;

Кожевникова О.О. -довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із позовом про виселення Відповідача, Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67 та передачу вказаного приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2012р. було порушено провадження у справі №5017/1625/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2012р. розгляд справи був продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 14.08.2012р., в порядку ст. 77 ГПК України, проголошувалась перерва до 15.08.2012р.

12.07.2012р. Консультаційний центр „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою в порядку ст.60 ГПК України (вх№3096/2011) до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання продовженим на той самий термін та на тих самих умовах договір оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція 06.07.2006р.)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2012р. було прийнято зустрічний позов Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання продовженим договору оренди, для спільного розгляду з первісним позовом по справі №5017/1625/2012.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради 31.07.2012р. надав суду відзив на зустрічний позов, відповідно якого проти зустрічного позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Просить суд в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.08.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Розглянувши позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67, суд зазначає наступне:

27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.) між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, (Орендодавець) та Консультаційним центром „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №71/4 (далі -договір).

Згідно п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що термін дії договору оренди з 06.07.2006р. по 06.07.2011р.

10.06.2011р. позивач в порядку ст. 764 ЦК України, ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" направив на адресу відповідача повідомлення за №01-15/1631, в якому повідомляв відповідача що строк дії договору оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.) закінчується 06.07.2011р. та те, що Департамент не має наміру пролонгувати вищезазначений договір на новий термін та необхідність у строк до 21.07.2011р. передати Департаменту ключі та нежитлове приміщення, загальною площею 187,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67, за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

На підставі чого, позивач зазначає, що договір оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.) припинив свою дію, в зв'язку з закінченням строку його дії 06.07.2011р.

Повідомлення позивача про не пролонгацію договору оренди та повернення об'єкта оренди було залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, на підставі 785 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", п.4.7. Договору оренди, позивач просить суд виселити відповідача з об'єкту оренди нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, згідно зі ст.284 ГК України, строк оренди є істотною умовою договору оренди. Згідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені також ст.764 Цивільного кодексу України, та нормою частини четвертої ст.284 Господарського кодексу України.

У відповідності до зазначених норм, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до орендаря із повідомленням від 10.06.2011р. про закінчення строку дії договору та про відсутність наміру щодо його продовження, тобто у встановлений законодавством термін, суд зазначає, що договір оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.) припинив свою дію в зв'язку з закінченням строку його дії 06.07.2011 р.

Частиною 1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, відповідач зобов'язаний у 15-денний термін передати позивачу приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Таким чином, в період з 07.07.2011р. по теперішній час відповідач самовільно без правових підстав займає нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Незаконне зайняття нежитлового приміщення - об'єкта комунальної власності, порушує ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та перешкоджає ефективному використанню, та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Одеси.

З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про припинення дії договору оренди внаслідок закінчення строку його дії та відсутність наміру Орендодавця на його продовження, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання продовженим договір оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.), суд зазначає наступне:

В зустрічній позовній заяві Консультаційний центр „ІНТЕРКОЛАР" вказує, що на підставі договору оренди №71/4 від 27.03.2002р.( нова редакція від 06.07.2006р.) ними було отримано в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, вул.. Успенська, 67.

Строк, обумовлений п.1.3 договору скінчився 06.07.2011р.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що оскільки після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не надала повідомлення про припинення строку його дії він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах.

Крім того, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що по -перше ніяких повідомлень про відсутність наміру пролонгувати спірний договір про надсилання яких стверджує позивач (відповідач за зустрічним позовом) ним не було отримано, а по -друге після закінчення строку спірного договору відповідач (позивач за первісним позовом) на протязі року сплачував орендну плату, яку Департамент приймав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк .

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк , встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін договору про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором, дана норма кореспондується із приписами ч.4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України.

Отже, зі змісту наведених норм можливо зробити висновок, що договір оренди може бути продовжений на тих самих умовах та на той самий термін, після закінчення строку його дії, при відсутності заперечень орендодавця. Заперечення мають бути висловлені як до закінчення термін дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку, при наявності такого заперечення договір припиняється.

Як вже встановлено судом, Департаментом було висловлено своє заперечення щодо продовження договірних відносин з відповідачем шляхом направлення відповідачу повідомлення про не пролонгацію договору, що підтверджується реєстром поштового відправлення з відтиском штемпелю від 10.06.2011р. прийнятого відділення поштового зв'язку №39 м. Одеси, тобто у строк передбачений ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, діюче законодавство не передбачає, припинення строку дії договору оренди тільки у випадку отримання орендарем відповідного повідомлення. Зазначені вище норми встановлюють лише необхідність надіслання відповідного повідомлення.

Що ж стосується посилань відповідача на той факт що ним після закінчення строку дії договору сплачується орендна плата, суд зазначає наступне.

Відповідно п.4.10 договору у випадку припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання передачі-передачі приміщення.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Отже, орендар повинен сплачувати плату за фактичне користування об'єктом комунальної власності до моменту підписання акту приймання-передачі, як встановлено судом відповідний акт підписаний не був а відповідач (позивач по зустрічному позову) продовжує користуватись приміщенням.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання продовженим договору оренди №71\4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.), а тому у задоволенні зустрічного позову Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належими доказами та наявними матеріалами справи, а у задоволенні зустрічних позовних вимог Консультаційного центру „ІНТЕРКОЛАР" товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору оренди продовженим -відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на сторін пропорційно задоволених вимог згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради -задовольнити повністю.

2.Виселити Консультаційний центр „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 40/42, кв.12; код 22467626) з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 187,6кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 67 та передати вказане приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595).

3.Стягнути з Консультаційний центр „ІНТЕРКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 40/42, кв.12; код 22467626) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 1073 (одну тисячу сімдесят три )грн. -судового збору.

4. В задоволенні зустрічного позову Консультаційний центр „ІНТРЕКОЛАР" товариство з обмеженою відповідальністю - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 20.08.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.