Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-10427/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року справа №2а-10427/11/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегія суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Барбаш Л.О., з участю представника позивача Курілова А.П., представника відповідача Мулікова Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а-10427/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії з відновлення даних в обліковій картці платника податків та вчинити дії з проведення взаємозаліку грошових зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці та надати пояснення щодо їх псування, а також провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та без врахування всіх обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що при ухваленні рішення суд не звернув уваги на те, що наявність боргу відповідача з відшкодування ПДВ на користь позивача в сумі 91302 грн. є спірною, оскільки виконання судових рішень, за якими цей борг визначено і стягнуто з бюджету, зупинено Вищим адміністративним судом до розгляду касаційних скарг на них. За таких обставин відсутні підстави здійснювати взаємозалік за рахунок сум, які є спірними. При цьому суд не встановив, чи є взагалі у позивача переплата з податкових платежів, за рахунок якої суд зобов'язав відповідача провести взаємозалік, оскільки за даними зворотного боку облікової картки платника податків позивач не має переплати з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганська і є платником податку на додану вартість.

Інших обставин, які стали підставою для прийняття судом першої інстанції судового рішення, в постанові не викладено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України передбачено право платника податку на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПК України, тому суд, вважає за необхідне зобов'язати ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці позивача та провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Під час апеляційного перегляду справи з пояснень представника позивача встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач має право на відшкодування ПДВ в сумі 91302 грн., яке підтверджено, зокрема, судовими рішеннями, але фактично відшкодування сум не проводиться тривалий час. При цьому в обліковій картці позивача з податку на додану вартість, яку веде відповідач, суми переплати ПДВ, які підлягають відшкодуванню, не відображені і не обліковуються, що порушує права позивача. За таких обставин він просить зобов'язати відповідача відновити в обліковій картці данні з ПДВ в розмірі, що заявлений до відшкодування, а також провести залік грошових зобов'язань позивача з пені за прострочку платежів у зовнішньоекономічній діяльності в сумі 10120,43 грн. за рахунок сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Судом апеляційної інстанції на підставі зворотного боку облікової картки платника ТОВ «Ліанга» за 2011 рік (а.с. 51) встановлено, що з березня 2011 року за підприємством обліковується не сплачена пеня в сфері ЗЕД в сумі 10120,43 грн., яка нарахована позивачу на підставі Рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2011 року № 0000062200 та № 0000052200, що не оспорюється сторонами.

Також на підставі зворотного боку облікової картки платника ТОВ «Ліанга» за 2011 рік (а.с. 48-50) встановлено, що з квітня 2011 року у позивача відсутня переплата з ПДВ.

На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000442320/0 від 19.10.2010 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 32130 грн. Вказане рішення відповідача оскаржено не було.

На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000052320/0 від 22.02.2011 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7035 грн. та накладено штраф в сумі 209,75 грн. Вказане рішення відповідача також оскаржено не було.

За результатами проведеної взаємозвірки між сторонами з податку на додану вартість на підставі даних зворотного боку облікової картки, представник позивача пояснив, що псуванням даних облікової картки і вимоги про поновлення її даних він пов'язує з тим, що в ній не знайшло відображення подання ТОВ «Ліанга» в січні 2006 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2004 року, яким позивач зменшив суму своїх зобов'язань на 53974 грн.

В той же час судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 року у справі № 2а-718/08 на користь позивача була стягнута сума 53974 грн. як заявлена до відшкодування з бюджету ПДВ. З судового рішення встановлено, що право на відшкодування цієї суми пов'язано саме із поданням ТОВ «Ліанга» 10.01.2006 р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2004 року.

Згідно пункту 17.1.10. статті 17 ПКУ, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести залік зобов'язань по пені в сфері ЗЕД за рахунок сум ПДВ, що раніш було заявлені позивачем до відшкодування з бюджету, колегія суддів виходить з приписів п. 87.1 ст. 87 ПКУ, яким передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, крім іншого, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, для погашення податкового боргу з відповідного виду зобов'язань за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших видів зобов'язань обов'язковою умовою є звернення платника податків з відповідною заявою.

Виходячи з наведеного, позивач не довів суду наявність об'єкту судового захисту в розумінні КАС України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач із такою заявою або вимогою до відповідача не звертався і відповідач з цього приводу жодних дій чи рішень, які б порушували права позивача, не вчиняв.

Крім того, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо проведення заліку за рахунок сум ПДВ, які заявлені позивачем до відшкодування, є необґрунтованими, оскільки такі суми не є помилково або надміру сплаченими до відповідного бюджету. Також слід зазначити, що маючи на певний час право на відшкодування сум ПДВ з бюджету, позивач скористався своїм правом, подавши заяву про проведення відшкодування ПДВ грошовими коштами на розрахунковий рахунок. При цьому позивач має такі що набрали законної сили судові рішення про стягнення цих сум з державного бюджету та виконавчі листи за ними, що підтверджено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 р. у справі № 2а-718/08, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 року у справі № 2а-2017/10/1270 та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 року у справі № 2а-71/11/1270, а тому використання цих коштів для заліку у рахунок сплати податкового зобов'язання з іншого виду платежу є неможливим.

За таких обставин позовні вимоги про проведення заліку зобов'язань позивача по пені з ЗЕД не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити дані в обліковій картці та надати пояснення щодо псування даних облікової картки, оскільки позивачем не доведено в чому полягає об'єкт судового захисту і якими саме діями чи рішеннями відповідача порушені його права.

Посилання позивача на те, що відповідач необґрунтовано зменшив заявлені позивачем суми відшкодування ПДВ на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000442320/0 від 19.10.2010 року і № 0000052320/0 від 22.02.2011 року, суд до уваги не приймає, оскільки вказані рішення позивачем не оскаржені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального права що призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а-10427/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії з відновлення даних в обліковій картці платника податків та вчинити дії з проведення взаємозаліку грошових зобов'язань скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії з відновлення даних в обліковій картці платника податків та вчинити дії з проведення взаємозаліку грошових зобов'язань відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 10 серпня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова