Ухвала

від 08.08.2012 по справі 2а-14837/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14837/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветекс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 р. позовні вимоги було задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що органом державної податкової служби при перевірці правильності обчислення позивачем земельного податку з юридичних осіб безпідставно застосовано положення рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944, внаслідок чого державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва податковими повідомленнями-рішеннями від 22.09.2009 № 0014051503/0 та від 03.11.2009 № 0014051503/1 донараховано податкове зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 20570,70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1028,54 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку ТОВ "Ветекс", код ЄДРПОУ 21668251, за період з 01.01.2009р. по 30.07.2009р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.07.2009 № 2911/15-306.

Актом перевірки від 30.07.2009 № 2911/15-306 встановлено заниження позивачем земельного податку з юридичних осіб у розмірі 20570,70 грн.

ТОВ "Ветекс" до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва подано звітний податковий розрахунок із земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 02.02.2009р. № 2158 та уточнюючий податковий розрахунок із земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 19.02.2009 № 11728, згідно з яким позивачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання із земельного податку за період квітень-червень 2009 року у сумі 10285,35 грн.

Під час проведення перевірки ДПІ у Оболонському районі міста Києва з урахуванням п. 2 рішення Київської міської ради 25.12.2008 № 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві" розмір податкового зобов'язання із земельного податку за відповідний період визначено у розмірі 30856,05 грн., у зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про заниження ТОВ "Ветекс" податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб за період квітень-червень 2009 року у розмірі 20570,70 грн.

На підставі акту перевірки від 30.07.2009р. № 2911/15-306 державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 № 0014051503/0, яким ТОВ "Ветекс" донараховано податкове зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 20570,70 грн. та на підставі підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1028,54 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2009 № 0014051503/0 та від 03.11.2009 №0014051503/1, яким суму податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, визначену податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2009р. № 0012401503/0 залишено без змін.

Колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві" встановлено, що з 01.04.2009р. плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 ЗУ "Про оренду землі".

Законом, який на момент виникнення спірних правовідносин визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, був ЗУ "Про систему оподаткування"

Спеціальним законом, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку був ЗУ "Про плату за землю" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з ч.2 названої статті загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про плату за землю" ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Законувносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Згідно з ч. 4 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється ЗУ "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ЗУ "Про плату за землю".

Згідно із ст. 85 Конституції України прийняття законодавчих актів відноситься до компетенції вищого законодавчого органу України -Верховної Ради України.

З системного аналізу п. 8 ч.1 ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування" та ст. 4 ЗУ "Про плату за землю" вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку як загальнодержавного обов'язкового платежу належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватися лише у вигляді внесення відповідних змін до ЗУ "Про плату за землю".

Відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій ст. 6 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до ЗУ "Про плату за землю", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що п. 2 рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м.Києві", яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає положенням ЗУ "Про плату за землю" та ЗУ "Про систему оподаткування", а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає ч.1 ст. 7 ЗУ "Про плату за землю" як нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради від 25грудня 2008 року № 944/944 "Про питання користування земельними ділянками в м. Києві".

У вказаній постанові встановлено, що п. 2 рішення Київської міської ради від 25грудня 2008року № 944/944 "Про питання користування земельними ділянками в м. Києві" прийнятий Київською міською радою з перевищенням повноважень, наданих ЗУ "Про місцеве самоврядування", не відповідає нормам ЗУ "Про систему оподаткування" та ЗУ "Про плату за землю" і відповідно, не є підставою для встановлення плати за землю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Ветекс" про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2009 № 0014051503/0 та від 03.11.2009 №0014051503/1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позовних вимог є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2012 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветекс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а судове рішення без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.