Ухвала

від 09.08.2012 по справі 2а-3867/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р.Справа № 2а-3867/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. по справі № 2а-3867/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство завод "Південкабель" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 22.03.2012 року № 0000010040.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 22.03.2012 року № 0000010040.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 21.02.2012 року № 136, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, головним державним ревізором-інспекторам відділу податкового супроводження підприємств машинобудування Охрієм Олександром Олександровичем на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 200.11 ст.200 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 17.02.2012 року № 96, проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства заводу "Південкабель" (код за ЄДРПОУ 00214534) з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 5.664 195,0 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2011 року у розмірі 972.002,0 грн., яке виникло за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.11.2011 р'. по 30.11.2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.03.2012 року №177/40-028/00214534 (а.с.25-80).

За висновками вказаного акту, в діяльності ПАТ завод "Південкабель" податковим органом виявлено порушення п.198.1 ст198, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, а саме:

- завищення суми податкового кредиту за листопад 2011р. на 293,0 грн. по взаємовідносинам із підприємством ТОВ "АВЕЛОН-Д" (код 37191907): за результатами перевірки податковий кредит за листопад 2011 року складає 16.244.729,0 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року на суму 293,0 грн., та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 971.709,0 грн. (ряд. 19 та 20.2 декларації з ПДВ за листопад 2011 року);

- за результатами перевірки від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року складає 5.664.195,0 грн.;

- завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2011р. на 293,0 грн.

22.03.2012 року з посиланням на зазначений акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000010040, відповідно до якого підприємству ПАТ завод "Південкабель" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 293,00 грн. та накладено штраф - 147,00 грн. (а.с.6).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з підприємством - ТОВ "АВЕЛОН-Д", код ЄДРПОУ 37191907.

Колегією суддів встановлено, що жодних зауважень чи претензій до складання документів первісного обліку за господарськими операціями з вказаним підприємством СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

В матеріалах справи містяться копії: податкової накладної від 11.11.2011 року №1 на суму 1755,72 (а.с.88), рахунок - фактура №АВ-1111 від 11.11.2011 року (а.с.87), товарна - транспортна накладна на суму 1755,72 (а.с.86), прибутковий ордер №1163 на суму 1755,72 (а.с.84), сертифікат №03806 від 19.08.2011 року на тару, відвантажену с продукцією по платіжній вимозі (а.с.83), рахунок (а.с.82).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені на підставі взаємовідносин між ПАТ завод "Південкабель"та ТОВ "АВЕЛОН-Д", колегія суддів зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо неможливості здійснити зустрічну перевірку контрагента позивача: ТОВ "АВЕЛОН-Д", оскільки за даними ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, колегія суддів зазначає наступне:

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх додаткових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що положеннями п. 200.7. п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У випадку, коли платником податків подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, приписами п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено проведення документальної позапланової виїзної перевірки. З цієї підстави документальна позапланова виїзна перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з

сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. За замістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

У відповідності до п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Отже, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів звертає увагу, що досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинам з його контрагентом за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані, підстав для висновку про те, що ПАТ "Завод "Південкабель" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ "Завод "Південкабель" та його контрагентом - ТОВ "АВЕЛОН-Д" було належним чином оформлено договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до статті 4 Податкового Кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. по справі № 2а-3867/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.