Постанова

від 13.08.2012 по справі 1170/2а-843/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року Справа № 1170/2а-843/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання: Мусієнко Л.О.

представників:

позивача -Кальніченко В.М.,

відповідача -Подлєсного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп»

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень -рішень, суд - ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі -відповідач) з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 17.03.2011 року.

Оскаржувані податкове повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту планової виїзної перевірки ТОВ «Кріон Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ним та ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект», ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»укладено договори на поставку товарів. Позивач вважає, що перевіряючі дійшли безпідставного висновку про завищення ТОВ «Кріон Груп»податкового кредиту на тій підставі, що у ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та вказаними контрагентами.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки господарські операції з ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»не підтверджені первинними документами, отже не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

25.02.2011 посадовими особами Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кріон Груп»(код ЄДРПОУ -20654057) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої складено акт №8/23-10/20654057 /а.с. 14-46/.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кріон Груп»:

- п.4.1 ст.4, пп.11.3.1. п.11.3. ст.11, пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 31328,00 грн.,

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27236,00 грн.

На підставі акту перевірки Знам'янською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000052300/0 від 17.03.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 27236,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6809,00 грн. (загальна сума-34045,00 грн.) /а.с. 10-11/;

- №0000062300/0 від 17.03.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31328,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 7832,00 грн. (загальна сума -39160,00 грн.)/а.с. 12-13/.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000052300/0 від 17.03.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 27236,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6809,00 грн. (загальна сума-34045,00 грн.) суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту в періоді, що перевірявся податку на додану вартість в сумі 27236 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані».

Відповідач вважає, що вказані накладні виписані за господарськими операціями між позивачем з ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані», які не підтверджені первинними документами, оскільки не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон України «Про ПДВ», чинного на момент правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (основних фондів) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає, що до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах господарської діяльності платника податку.

В обґрунтування своєї позиції позивачем надано копію договору № 01/02-К про надання бухгалтерських послуг від 18.01.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ «Онітект»(Виконавець) зобов'язується протягом дії договору надати ТОВ «Кріон Груп»послуги з ведення бухгалтерського обліку /т.1, а.с. 56-60/

Крім того, позивачем надано копію договору про юридичне обслуговування № 3 від 24.08.2009, укладеного між позивачем та ТОВ «Гіотон», відповідно до умов якого ТОВ «Гіотон»протягом дії договору надати ТОВ «Кріон Груп»юридичні послуги /т.1, а.с. 61-65/

Також до матеріалів справи долучено копію договору № 002-ЮП від 19.07.2010 року, укладеного між ТОВ «Кріон Груп»(замовник) та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»(юридична фірма), відповідно до якого юридична фірма зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги /т.1,а.с. 66-69/.

На підтвердження виконання умов укладених договорів надано: податкові накладні /т.1,а.с. 70-84/, акти виконаних робіт /т.1,а.с. 85-107/, копії консультації ТОВ «Онітект»/т.1,а.с. 143-219/, копію консультації ТОВ «Л-Стік ЛТД»/т.1, а.с. 220-245/; копію консультації ТОВ СП «Інтеркар»/т.2, а.с. 1-221/, консультація ТОВ «Л-СТІК ЛТД»/т.2, а.с.222-235; т.3, а.с.1-75/, копія аналізу податкового законодавства ТОВ «Гіотон»/т.3,а.с.76-185/, копія консультації ТОВ «Гіотон»/т.3,а.с. 186-248, т.4, а.с. 1-38/.

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, що узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України викладеною в інформаційному листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10.

Відповідно до акту перевірки позивачем включено до податкового кредиту за вказані періоди суми ПДВ у розмірі 27236 грн. на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані».

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника позивача зазначені податкові накладні були виписані при здійсненні господарської операції придбання позивачем у ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект»та ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»юридичних послуг та бухгалтерських послуг, при цьому документів на підтвердження виконання умов договору надано не було.

Однак, як слідує з матеріалів справи позивач був платником податку на додану вартість, а тому зобов'язаний був вести податковий облік згідно вимог податкового законодавства України.

У відповідності до вимог Закону України «Про ПДВ», Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обов'язки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру об'єкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями п.198.6 Податкового кодексу України згідно якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивач не зміг підтвердити відповідними бухгалтерськими документами ні перед податковим органом, ні перед судом наявність факту отримання вищезазначених послуг, оскільки, згідно вимог чинного законодавства, податкові накладні не можуть бути визнані безумовною підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту вказаних періодів, зокрема в частині доведеності фактичного придбання товару /послуг/, а тому висновок податкового органу про порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту в сумі 27236 грн., є правомірним.

Штрафні санкції, визначені оскаржуваними рішеннями, застосовані відповідно до вимог Закону України «Про ПДВ».

Таким чином, суд, перевіривши правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000052300/0, дійшов висновку, що воно є правомірним і не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000062300/0 від 17.03.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31328,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 7832,00 грн. (загальна сума - 39160,00 грн.) суд приходить до наступних висновків.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Кріон Груп», в особі директора ОСОБА_3 надало згідно договору позики від 15.08.2009 року безвідсоткову зворотну фінансову допомогу фізичній особі -ОСОБА_3, який в подальшому розрахувався цими коштами як фізична особа з ТОВ «Гіотон», ТОВ «Онітект», ТОВ «Кінгдом Трейдінг Компані»та ТОВ «Ескада Палас». При цьому кредиторська заборгованість ТОВ «Кріон Груп»перед зазначеними підприємствами не зникла.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення у сумі 2261908,00 грн., в тому числі за 2009 рік -345983,00 грн., за 9 місяців 2010 року -1915925,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено його заниження на суму 31328,00 грн., в тому числі за 2009 рік - 17537,00 грн., за 9 місяців 2010 року -13791,00 грн. в результаті чого порушено п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на час виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищезазначених норм, позивач має право включити до складу валових витрат суми, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи відсутність підтвердження первинними документами виконання договорів щодо отримання вищезазначених послуг між даними юридичними особами, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000062300/0 від 17.03.2011 року, згідно якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31328,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 7832,00 грн. винесено правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції, наведене вище свідчить про правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 17.03.2011 року та необґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову -відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом