Рішення

від 15.08.2012 по справі 5020-812/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року справа № 5020-812/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Приватного підприємства «Спільне мале підприємство «Студент»

(ідентифікаційний код 16509272, 99011, м.Севастополь, вул. Кулакова, б. 28, кВ. 5)

про стягнення 21844,71 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ФКМ СМР) -Бекетова Н.С., довіреність від 25.07.2012;

Відповідач (ПП СМП «Студент») -не з'явився;

Суть спору:

ФКМ СМР звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ПП «СМП «Студент»про стягнення 21844,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна №167-06 від 19.06.2006 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати за період з 01.02.2012 по 24.05.2012.

Ухвалою від 19.07.2012 позовну заяву прийнято судом до провадження.

У порядку вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судове засідання 15.08.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м.Севастополь, вул. Кулакова, б. 28, кВ. 5 ), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція ПП СМП «Студент», яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повернута відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з тим що адресат за означеною адресою не знаходиться.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, з причин, зазначених в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника позивача оцінивши в сукупності представлені докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Спільне мале підприємство «Студент»(Орендар) укладений договір оренди №167-06 (далі -Договір), відповідно до пунктів 1.1-1-2 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані приміщення на першому поверсі трьохповерхової житлової будівлі, загальною площею 30,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Б. Морська, 31, та перебувають на балансі РЕП-3, з метою використання приміщень для розміщення магазину по реалізації товарів дитячого асортименту, дитячого харчування. Вартість цього нерухомого майна складає 122240 грн., відповідно до акту оцінки від 30.06.2005.

Згідно з пунктами 2.2, 3.2 Договору, орендна плата складає 434,63 грн. та перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця .

Відповідно до пункту 3.3 згідно з Методикою, яка затверджена рішенням сесії Севастопольської міської Ради №344 від 13.11.2002, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі стягується відповідно до законодавства за увесь період заборгованості з урахуванням пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за якій сплачується пеня, від суми недоплати за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1, строк дії Договору -з моменту його підписання до 31.05.2007.

Зміна або розірвання Договору можливі лише за згодою сторін. Зміни та доповнення до договору розглядаються в місячний строк. Одностороння відмова від виконання умов Договору, або внесення до нього змін не допускаються (пункт 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, яка передбачена законодавством України у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

Згідно з пунктом 6.2 Договору, спори, що виникають у ході виконання договору, вирішуються за згодою сторін, якщо згода не була досягнута, спірні питання передаються на розгляд господарського суду.

На підставі акта приймання-передачі майна від 19.06.2006 Орендодавець передав Орендарю нерухоме майно - вбудовані приміщення на першому поверсі трьохповерхової житлової будівлі, загальною площею 30,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Б. Морська, 31/арк. с. 10/.

Протоколом від 24.05.2007 узгодження змін до Договору оренди №167-06 від 19.06.2006 був змінений розмір орендної плати, а саме, відповідно до пункту 3.1 Договору, з урахуванням внесених змін - розмір орендної плати встановлений відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 22003,20 грн. у рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 18% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, що передається в оренду станом на 30.06.2005. Згідно з пунктом 3.2 орендна плата складає 2164,18 грн. за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на травень 2007 року) та перераховуються орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з моменту підписання цього протоколу (арк.с. 12).

Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (п. 3.3 Договору в редакції Протоколу від 24.05.2007).

Також сторонами внесені зміни до пункту 7.1 Договору, а саме продовжено строк дії договору до 24.05.2012.

Додатковою угодою від 09.10.2009 про внесення змін до договору оренди №167-06 від 19.06.2006 сторонами було узгоджено Доповнити розділ З Договору пунктом наступного змісту:

«п. 3.7. Розмір орендної плати на період з моменту підписання угоди до 31.12.2009 визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 та складає 2323,85 грн. у місяць та перераховується орендарем орендодавцю в строки, установлені Договором. Розмір скорегованої орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідний попередньому місяцю.

З 01.01.2010 розрахунок орендної плати поновлюється відповідно до умов договором №167-06 від 19.06.2006, визначеним до внесення означених змін»(арк.с. 14).

Неналежне перерахування орендної плати за період з 01.02.2012 по 24.05.2012 і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати, пені, 3% річних та штрафу.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна, тобто виникли орендні правовідносини.

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати.

Доказів погашення заборгованості станом на момент прийняття цього рішення не надано.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заборгованість відповідача у розмірі 10802,15 грн. за період з 01.02.2012 по 24.05.2012 підтверджена наявними матеріалами справи.

Як встановлено судом, станом на день прийняття рішення у справі обов'язок щодо перерахування орендної плати відповідачем не виконаний, що підтверджується довідкою позивача про несплату з боку відповідача заборгованості за Договором оренди №167-06 від 19.06.2006, яка представлена в судове засідання 15.08.2012, докази погашення заборгованості за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, вказана позивачем сума основної заборгованості підлягає стягненню у заявленому розмірі - 10802,15 грн. (за період з 01.02.2012 по 24.05.2012).

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 188,40 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі стягується відповідно до законодавства за увесь період заборгованості з урахуванням пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за якій сплачується пеня, від суми недоплати за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (арк.с. 7), суд вважає його обґрунтованим, в вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 188,40 грн . такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем, також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 33,26 грн. (арк.с. 7).

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, вважає його обґрунтованим, а вимоги щодо стягнення 33,26 грн. -такими, що підлягають задоволенню в означеному розмірі.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10820,90 грн. за неналежне виконання зобов'язання (відповідно до пункту 6.1 Договору).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взятий місячний розмір орендної плати у сумі 2164,18 грн., таким чином загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 10820,90 грн. (2164,18 грн.*5) /арк. с. 6-зворотня сторінка/.

Суд, враховуючи невиконання відповідачем умов договору, вважає вимоги позивача щодо стягнення суми штрафи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Таким чином, позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню у сумі 21844,71 грн. , з яких: 10802,15 грн. -заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2012 до 24.05.2012, 188,40 грн. -пеня; 33,26 грн. -3% річних, 10820,90 грн. - штраф.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Спільне мале підприємство «Студент» (ідентифікаційний код 16509272, 99011, м.Севастополь, вул. Кулакова, б. 28, кВ. 5) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р бюджету міста Севастополя №33213870700001 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 21844,71 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок чотири грн. 71 коп.) , з яких: 10802,15 грн. -заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2012 до 24.05.2012, 188,40 грн. -пеня; 33,26 грн. -3% річних, 10820,90 грн. - штраф.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Спільне мале підприємство «Студент» (ідентифікаційний код 16509272, 99011, м.Севастополь, вул. Кулакова, б. 28, кВ. 5) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р №37188003000416 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, отримувач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк