Рішення

від 17.08.2012 по справі 5010/618/2012-20/50-5017/1972/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2012 р.Справа № 5010/618/2012-20/50-5017/1972/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Амок плюс К" до приватного підприємства „Фірма „Алтва" про стягнення 469 454,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Амок плюс К" (далі по тексту -ТОВ „Амок плюс К") звернулось до господарського суду Івано -Франківської області з позовом до приватного підприємства „Фірма „Алтва" (далі по тексту -ПП „Фірма „Алтва") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 469 454,01 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 338 410,00 грн., збитків від інфляції в сумі 98 308,10 грн. та трьох відсотків річних в сумі 32 735,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за договором № 4 від 08.07.2009р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Ухвалою господарського суду Івано -Франківської області від 26.06.2012р. справу № 5010 / 618 / 2012 -20 / 50 за позовом ТОВ „Амок плюс К" до ПП „Фірма „Алтва" про стягнення 469 454,01 грн. було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України, оскільки місцезнаходженням ПП „Фірма „Алтва" згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб від 12.06.2012р. є: 67780, Одеська область, м. Білгород -Дністровський, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, буд. 18, кв. 56. В свою чергу, згідно з ухвалою від 05.07.2012р. дану справу було прийнято до провадження суддею Желєзною С.П. та присвоєно справі номер № 5010 / 618 / 2012 -20 / 50 -5017 / 1972 / 2012.

Згідно із заявою від 25.07.2012р. та телеграмою від 17.08.2012р. позивач просив суд розглянути справу за відсутності його повноважного представника.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 12.06.2012р. /а.с. 27 - 28/, а також на адресу, що була зазначена ТОВ „Амок плюс К" у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду даної справи. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ПП „Фірма „Алтва", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ПП „Фірма „Алтва" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ПП „Фірма „Алтва" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ПП „Фірма „Алтва" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.07.2009р. між ТОВ „Амок плюс К" (Продавець) та ПП „Фірма „Алтва" (Покупець) було укладено договір № 4, у відповідності до п. 1.1 якого Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує шкіряну сировину (далі по тексту договору -товар) в кількості та асортименті, зазначеними в специфікаціях (накладних), що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з положень п.п 3.2, 12.1, 13.3 договору № 4 від 08.07.2009р. Продавець бере на себе зобов'язання в термін до 10 днів з дня виставлення рахунку та погодження цін передати Покупцеві товар, передбачений даним договором, із належним чином оформленими: відповідним сертифікатом якості; ветеринарним свідоцтвом; пакувальним описом; відповідними транспортними документами; накладною із зазначенням цін по її окремим позиціям та загальної ціни. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до чинного законодавства за участю представників сторін, що діють на підставі належним чином оформлених доручень. За результатами приймання товару оформлюється акт приймання продукції за якістю і кількістю (або накладна на передачу продукції), якій підписується представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладних № 1 від 08.07.2009р., № 2 від 10.09.2009р., №3 від 20.10.2009р. позивачем на виконання умов договору № 4 від 08.07.2009р. було передано у власність ПП „Фірма „Алтва" товар на загальну суму 398 410,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами представника відповідача на даних первинних бухгалтерських документах, скріпленими відповідною печаткою. З метою оподаткування даної господарської операції податком на додану вартість позивачем було видано відповідачу податкові накладні № 1 від 08.07.2009р., № 2 від 10.09.2009р., № 3 від 20.10.2009р. Таким чином, загальна вартість придбаного ПП „Фірма „Алтва" на виконання договору № 4 від 08.07.2009р. товару складає 398 410,00 грн.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору № 4 від 08.07.2009р. оплата товарів Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата проводиться протягом 2-3 банківських днів після отримання сировини Покупцем, можлива попередня оплата (за домовленістю).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи, а саме виписки з особового рахунку ТОВ „Амок плюс К" № 2600500002763.980, відкритому у ПАТ „Брокбізнесбанк", вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе за договором № 4 від 08.07.2009р. грошових зобов'язань, 07.08.2009р. було сплачено на користь ТОВ „Амок плюс К" вартість придбаного товару лише частково на суму 60 000 грн., внаслідок чого у ПП „Фірма „Алтва" на момент вирішення цього спору наявна заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 338 410,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення ПП „Фірма „Алтва" грошових зобов'язань перед ТОВ „Амок плюс К", керуючись п. 4.2 договору № 4 від 08.07.2009р., якими на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату придбаного товару не пізніше ніж через 3 банківських днів після його прийняття, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Амок плюс К" в частині стягнення з ПП „Фірма „Алтва" заборгованості за придбаний товар в сумі 338 410,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору № 4 від 08.07.2009р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок збитків від інфляції в сумі 98 308,10 грн., які є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми збитків від інфляції, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 5/, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем низки помилок при його здійсненні, що укладаються у наступному.

За змістом положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця -червня.

Однак при здійсненні нарахування збитків від інфляції, позивачем не було враховано, що обов'язок ПП „Фірма „Алтва" здійснювати оплату придбаної продукції за фактом її прийняття виникав протягом різних місяців 2009р., які складають відповідний період прострочення, та помилково помножено спірну суму заборгованості відповідача за договором № 4 від 08.07.2009р. на сукупний індекс інфляції за весь 2009 рік.

Приймаючи до уваги наведені рекомендації Верховного Суду України, календарні дати виникнення у ПП „Фірма „Алтва" обов'язку оплати вартості придбаної продукції, суд дійшов висновку, що правильним розрахунком збитків від інфляції у спірних правовідносинах станом на 01.05.2012р., як це визначено ТОВ „Амок плюс К" у поданій ним позовній заяві, має бути:

- 74 725 грн. (неоплачена вартість товару, прийнятого за накладною № 1 від 08.07.2009р.) * 1,1882311775 (зведений індекс інфляції протягом періоду з липня 2009р. по квітень 2012р.) -74 725 = 14 065,57 грн.

- 116 754 (вартість товару, прийнятого за накладною № 2 від 10.09.2009р.) * 1,1918042065 (зведений індекс інфляції протягом періоду з вересня 2009р. по квітень 2012р.) -116 754 = 22 393,91 грн.

- 146 931 (вартість товару, прийнятого за накладною № 3 від 20.10.2009р.) * 1,1717992497 (зведений індекс інфляції протягом періоду з листопада 2009р. по квітень 2012р.) - 146 931 = 25 242,64 грн.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати збитків від інфляції в сумі 61 702,12 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 32 735,91 грн. на суму простроченого грошового зобов'язання. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором № 4 від 08.07.2009р., суд доходить висновку про допущення ТОВ „Амок плюс К" помилки при його здійсненні, яка укладалась в наступному.

Так, позивачем було нараховано три відсотки річних на суму заборгованості ПП „Фірма „Алтва" за договором № 4 від 08.07.2009р. із урахуванням збитків від інфляції, розмір яких, як було зазначено вище по тексту, є необґрунтованим. Суд зазначає, що в порядку ст. 625 ЦК України кредитор у грошовому зобов'язанні наділений правом вимагати нарахування двох окремих платежів: трьох відсотків річних та інфляційних збитків, кожен з яких розраховується виходячи із суми заборгованості, яка була наявна у боржника на момент допущеного ним прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи календарний проміжок часу, протягом якого позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних (з 01.11.2009р. по 01.05.2012р.), за наслідком здійсненого перерахунку даного платежу, суд дійшов висновку про правомірність нарахування ПП „Фірма „Алтва" до сплати трьох відсотків річних в сумі 25 385,39 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Фірма „Алтва" перед ТОВ „Амок плюс К" за договором № 4 від 08.07.2009р. в загальному розмірі 425 497,51 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 338 410,00 грн., збитків від інфляції в сумі 61 702,12 грн. та трьох відсотків річних в сумі 25 385,39 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарському суду вбачаються всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ПП „Фірма „Алтва" на користь ТОВ „Амок плюс К" суми основного боргу в розмірі 338 410 грн., збитків від інфляції в сумі 61 702,12 грн. та трьох відсотків річних в сумі 25 385,39 грн. на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 662, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України,

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 662, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Фірма „Алтва" /67780, Одеська область, м. Білгород -Дністровський, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 18, кв. 56, код ЄДРПОУ 25069085/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Амок плюс К" /поштова адреса: 79068, м. Львів, вул. Лінкольна, 13; юридична адреса: 79017, м. Львів, вул. Й. Сліпого, 33; код ЄДРПОУ 34814665, р/р 2600500002763 у Львівському відділенні Укрексімбанку, МФО 325718/ суму основного боргу в розмірі 338 410 грн. 00 коп. /триста тридцять вісім тисяч чотириста десять грн. 00 коп./, збитки від інфляції в сумі 61 702 грн. 12 коп. /шістдесят одна тисяча сімсот дві грн. 12 коп./, три відсотки річних в сумі 25 385 грн. 39 коп. /двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять грн. 39 коп./, судовий збір в сумі 8 509 грн. 95 коп. /вісім тисяч п'ятсот дев'ять грн. 95 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 17.08.2012р.

Суддя Желєзна С.П.