Постанова

від 15.08.2012 по справі 25/21/10-17/5009/5140/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.08.2012 р. справа №25/21/10-17/5009/5140/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівКододової О.В., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Лебеденко В.В. За участю представників сторін: від прокуратури: Кравцов В.І. від позивача 1: не з'явився від позивача 2:не з'явився від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Грибовод С.Ю. -представник за дов. від відповідача 3:Безух А.М., Ткач І.І. -представники за дов. від відповідача 4:Дудіна Г.О. -представник за дов. від відповідача 5:не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: 1.Міністерства аграрної політики та продовольства України 2.Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" смт.Нижні Сіргози на рішення господарського суду Запорізької області від 28 травня 2012р. у справі№ 25/21/10-17/5009/5140/11 (головуючий суддя: Гандюкова Л.П., судді: Боєва О.С., Горохов І.С.) за позовом:Заступника прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: 1.Міністерства аграрної політики та продовольства України 2.Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" с.Лазурне до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" смт.Нижні Сіргози до відповідача 4:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Оріхів до відповідача 5: Приватного підприємства "Техагро-Поділля" с.Хомутинці провизнання права власності на майно, витребування майна

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у № 25/21/10-17/5009/5140/11 (головуючий суддя: Гандюкова Л.П., судді: Боєва О.С., Горохов І.С.) частково задоволені позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: 1.Міністерства аграрної політики та продовольства України Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" с.Лазурне, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" смт.Нижні Сіргози, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Оріхів, Приватного підприємства "Техагро-Поділля" с.Хомутинці.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" на користь Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516.

У задоволені іншої частини позовних вимог до ТОВ "Таврійський аграрний союз" відмовлено.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина".

Відмовлено у задоволені позову до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех", приватного підприємства "Техагро-Поділля".

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є обґрунтованими та законними. Провадження у справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки юридичну особу ТОВ "Верховина" (ідентифікаційний код 30708111) припинено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Заступник прокурора Печерського району м.Києва звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", про його часткове скасування, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наполягає на тому, що господарським судом не надано належної оцінки всім доказам, наявним в матеріалах справи та стверджує, що відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області представникам банку була передана на зберігання спірна техніка, однак Концерн "Украгротехсервіс" не надав на це згоди, тому майно підлягає витребуванню в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Прокурор просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна та зобов'язання повернути майно ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Також, з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз". Скаржник просить судову колегію скасувати рішення господарського суду Запорізької області в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Як на підставу своїх вимог апелянт посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, оскільки при прийнятті рішення господарський суд не врахував той факт, що спірне майно було придбано не у ТОВ "Верховина", а на публічних торгах, проведених виконавчою службою. Тому без визнання недійсними вказаних торгів неможливо витребувати майно у добросовісного набувача. Крім того, ідентифікаційні ознаки майна, що було витребувано господарським судом, не співпадають з ознаками майна, яке належить на праві власності ТОВ "Таврійський аграрний союз". Заявник зазначає, що помилковим є висновок господарського суду про незастосування до спірних правовідносин п. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що подання позову органами прокуратури протерічить чинному законодавству, оскільки позов заявлений не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства.

До того ж, заявник скарги зазначає, що під час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Верховина" позивач, Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", звернувся з грошовими вимогами до боржника. Отже обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом включення його до реєстру кредиторів, а відповідно техніки за договором купівлі-продажу до № 07-41 до ліквідаційної маси.

Позивач, Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явився, однак надав відзив у якому зазначив, що рішення в частини витребування майна від ТОВ "Таврійський аграрний союз" є законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню.

Позивач, Міністерство аграрної політики та продовольства України, та відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Верховина" с.Лазурне та Приватне підприємства "Техагро-Поділля" с.Хомутинці, відзивів суду не надали, своєї позиції стосовно вимог апеляційних скарг не висловили.

Позивачі та відповідачі 1,5 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Приймаючи до уваги те, сторони не використали наданого законом права на участь уповноважених представників в судовому засіданні по розгляду апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних вище сторін, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Заступник прокурора Печерського району м.Києва звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до відповідачів ТОВ "Верховина" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із вимогами про визнання права власності Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" на 7 тракторів "Джон Дір 8400" та 2 сівалки Planter, згідно наведеного переліку, залишковою вартістю 153887,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2009р. складає 1229407,55 грн. та зобов'язання відповідачів повернути зазначену техніку.

Ухвалою від 27.01.2010р. господарський суд прийняв вказаний позов до провадження, а ухвалою від 24.03.2010 р. у справі №25/21/10 за заявою позивача УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" (т.2 а.с.48-49) замінено неналежного відповідача ТОВ "Верховина" на відповідачів: ТОВ "Агротех", ТОВ "Таврійський аграрний союз", ПП "Техагро-Поділля" та прийнято у зв'язку з цим заяву позивача про зміну підстав позову, а саме: вилучення з незаконного володіння у ТОВ "Агротех" двох тракторів, у ТОВ "Таврійський аграрний союз" -трьох тракторів та двох сівалок та у ПП "Техагро-Поділля" -двох тракторів на користь Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" .

Господарський суд Запорізької області рішенням від 07.02.2011р. відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р.. Однак, Вищий господарський суд України постановою від 10.08.2011р. вказані судові акти скасував, а справу направив на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Скасовуючи вищенаведені судові акти, колегія суддів Вищого господарського суду зазначила, що, здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось питання стосовно того, хто є власником спірного майна, а також стосовно порушення суб'єктивного права Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", за захистом якого він звернувся до суду, з урахуванням визначення його як державного агента за договором поставки сільськогосподарської техніки № 07-41 від 17.10.2001. Суди також не дослідили, на якій правовій підставі спірне майно перебувало у володінні відповідачів, чи дійсно вибуло з їх володіння та за яких обставин це відбулося.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою від 26.08.2011р. справа прийнята до нового розгляду господарським судом Запорізької області.

Під час нового розгляду справи прокурором та позивачем-2 позовні вимоги неодноразово змінювалися, так 10.01.2012р. від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог (т.7, а.с.70-73), а саме:

1.визнати право власності УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22089, двигун RG6081НО 58908; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396;

2.витребувати від ТОВ "Таврійський аграрний союз" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;

3.зобов'язати ТОВ "Таврійський аграрний союз" повернути УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;

4.витребувати від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396;

5.зобов'язати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повернути УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396.

Вимоги мотивовано, тим, що Концерн "Украгротехсервіс" є власником сільськогосподарської техніки, придбаної у компанії" Джон Дір Експорт" на підставі контракту №10-5 від 17.11.1996р., що підтверджено судовими рішеннями. Проте, право власності Концерну не визнається відповідачем-2 (банк), який уклав договори застави спірної техніки з неналежним заставодавцем -відповідачем-1 (ТОВ "Верховина"), але в подальшому вони визнані судом недійсними. В рамках договору поставки №04-71 від 27.10.2001р. техніка певний час знаходилась у користуванні ТОВ "Верховина" та була повернута Концерну згідно з актом вилучення техніки від 09.01.2007р. Однак, вона фактично знаходилась у відданні ТОВ "Верховина". Матеріалами справи підтверджено факт знаходження частини спірної техніки у незаконному володінні ТОВ "Таврійський аграрний союз" та ПАТ "Райффайзенбанк", про що свідчить акт опису й арешту майна від 19.10.2011р., складений державним виконавцем ВДВС Нижньосірогозького РУЮ, та листом ВДВС Мелітопольського РУЮ №558 від 25.03.2010р., відповідно до змісту якого техніка була передана на зберігання представникам банку. Станом на час розгляду справи частина техніки -4 трактори була виявлена та вилучена Концерном. Оскільки Концерн "Украгротехсервіс" не надавав своєї згоди на відчуження майна, а також те, що такі правочини є нікчемними в розумінні ст.228 ЦК України, інша його частина -майно, що є предметом спору, підлягає витребуванню в порядку ст.ст.387, 388 ЦК України на користь позивача. Позов обґрунтовано ст.ст.321, ч.ч.1,2 ст. 387, п.3 ч.1 ст.388, 392 ЦК України.

Вказана заява була прийнята до розгляду господарським судом.

28.05.2012р. від заступника прокурора Печерського району м.Києва надійшла заява в порядку ст.ст.22,29 ГПК України, згідно з якою прокурор змінив позовні вимоги та виклав їх у наступній редакції:

1. визнати право власності УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396;

2.витребувати від ТОВ "Таврійський аграрний союз" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;

3.витребувати від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396. Також у заяві наведений розрахунок ціни позову (вартості техніки), а також пояснення в обґрунтування статусу Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" як державного агента.

Вказана заява обґрунтовано не була прийнята господарським судом до розгляду, оскільки прокурор змінював предмет позову після початку розгляду справи по суті, що суперечить ст.22 ГПК України, тому предметом спору визначені позовні вимоги, що були прийняті судом до розгляду згідно до заяви від 10.01.2012р.

При новому розгляді справи господарським судом було встановлено, що 17.10.2001р. між Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (Постачальник, позивач-2, Концерн) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верховина" (Покупець, відповідач-1) укладено договір №07-41 про поставку Концерном "Украгротехсервіс" тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти товар та оплатити його вартість на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під процент. Вказаний договір був укладений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1999 року № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї"

02.09.2003р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору товар передається Постачальником в розпорядження Покупця на підставі двостороннього акту приймання-передачі після його підписання. Згідно з п.2.2 покупець стає власником товару після кінцевого розрахунку по цьому договору.

Пунктом 9.4. вказаного вище договору встановлено, що у випадку банкрутства покупця, арешту чи конфіскації його майна техніка відокремлюється від загального майна покупця і підлягає поверненню Постачальнику, який розпоряджається нею на власний розсуд.

На виконання умов вказаного договору поставки та додаткової угоди №1 до нього в загальному результаті Концерн "Украгротехсервіс" передав, а ТОВ "Верховина" прийняло 14 тракторів Джон-Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою загальною вартістю 1 664 096,00 доларів США (118864,00 дол. США за одиницю) та 2 сівалки Рlanter 1710 вартістю 60783,48 доларів США (30391,74 дол. США за одиницю), що підтверджується актом №39 від 19.10.2001р. ( т.1 а.с.30); актом №44 від 02.09.2003р. (т.1 а.с.47), номенклатурою (Додаток 1 до Додаткової угоди №1 -т.1 а.с.37).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2006р. порушено провадження у справі №25/238/06 про банкрутство ТОВ "Верховина"(т.8 а.с.155), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

09.01.2007р. сторонами було підписано Акт б/н передачі-приймання товару, згідно з яким ТОВ "Верховина" повернуло Концерну вищезазначену техніку. Проте, як встановлено господарським судом, акт б/н передачі-приймання товару від 09.01.2007р. (т.1 а.с.47) прокурор та позивач-2 у позовній заяві та у подальших змінах та письмових поясненнях у справі називають актом вилучення від 09.01.2007р. (т.1 а.с.4). Прокурор та позивач-2 зазначають, що частина техніки була виявлена та вилучена Концерном, інша -яка є предметом спору у цій справі, на даний час знаходиться у незаконному володінні.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Верховина" у 2005 році уклало з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення поштово-пенсійного банку "Аваль" декілька договорів застави, згідно з якими частина сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", отриманої за договором про постачання №07-41 від 17.10.2001р., передавалася в заставу банку для забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Рішеннями господарського суду Запорізької області від 24.03.2008р. у справі №25/98/07, від 08.04.2009р. у справах №25/100/07-10/164/09 та №25/101/07-10/138/09 за позовом Концерну "Украгротехсервіс" до відповідачів ТОВ "Верховина" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення поштово-пенсійного банку "Аваль" було задоволено позовні вимоги про визнання недійсними пунктів договорів застави в частині, що стосувалися передачі в заставу техніки. Зазначені рішення набрали законної сили.

Зокрема, зі змісту рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2009р. №25/101/07-10/138/09 (т.1 а.с.83-87) слідує, що за договором застави від 01.06.2005р. до кредитного договору №010/02-11/3141-80 від 01.06.2005р. у заставу були передані, в тому числі: трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022224, двигун №059516, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022089, двигун №58908, та сівалка "Planter 1710" номер 675361. Згідно з рішенням від 08.04.2009р.у справі №25/100/07-10/164/09 за договором застави від 01.06.2005р. до кредитного договору №010/02-11/3140-80 від 01.06.2005р. у заставу переданий, крім іншого, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022049, двигун №058611.

У матеріалах справи також містяться копії виконавчих написів нотаріуса від 17.11.2006р. реєстр.№3740 та від 18.10.2006р. реєстр.№3332 (т.1 а.с.100-103), за якими відповідно до умов кредитних договорів №010/02-11/3140-80 та №010/02-11/3141-80 від 01.06.2005р. було звернуто стягнення на сільськогосподарську техніку, в тому числі: трактори "Джон Дір 8400" 1998 року випуску: заводський номер 022224, двигун №059516 (реєстраційний №100004 ВО); заводський номер 022089, двигун №58908 (реєстр.№10050 ВО); заводський номер 022049, двигун №058611 (реєстр.№10002 ВО) та сівалку "Planter 1710" заводський номер 675361, 2003 року випуску.

Згідно з протоколом №7090172 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке є власністю ТОВ "Верховина", проведених 01.11.2007р., та акту проведення аукціону від 19.11.2007р., затвердженого начальником ВДВС Мелітопольського МУЮ, переможцем яких став ТОВ "Таврійський аграрний союз", останнім було придбано трактор марки "Джон-Дір" реєстраційний №10004 ВО. ТОВ "Таврійський аграрний союз" 19.11.2007р. видано свідоцтво про реєстрацію АБ №428390 на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022224, двигун №059516. Крім того, відповідно до протоколів від 05.03.2008р. №№1,2 проведення публічних торгів (аукціону) і акту приймання-передачі від 20.03.2008р., ТОВ "Таврійський аграрний союз" визнано переможцем торгів та прийнято дві сіялки "Джон Дір Плантер 1710" №№50966, 50877, 2005 року випуску.

Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 25.03.2010р. №5581 (т.3 а.с.76-78) на запит Концерну "Украгротехсервіс" було надано інформацію, згідно з якою на виконанні виконавчої служби знаходилися виконавчі написи про звернення стягнення на сільськогосподарської техніку, до складу якої входили також трактори "Джон Дір 8400" 1998 року: заводський номер 022224, двигун №059516, заводський номер 022089, двигун №58908 та заводський номер 022049, двигун №058611, сівалка "Джон Дір" "Planter 1710" з/номер 675361 2003 року випуску, для задоволення вимог стягувача Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Мелітопольського відділення. Трактор "Джон Дір" з/номер 022224, двигун №05916 р/н 10004 ВО реалізовано та передано покупцю -ТОВ "Таврійський аграрний союз"; трактор "Джон Дір" з/н 022049, двигун №058611 р/н 10002 ВО та дві сівалки "Джон Дір плантер 1710" згідно актів опису й арешту майна від 29.01.2007р., 23.03.2007р., 30.05.2007р. -передані на відповідальне зберігання представникам МВ ЗОФ АППб "Аваль". Також зазначено, що інформація стосовно фактичного місцезнаходження трактору "Джон-Дір" заводський номер 022089, двигун №058908 р/н 10050 ВО у матеріалах виконавчого провадження відсутня.

На виконання ухвали господарського суду у справі №25/21/10 від 24.03.2010р. про забезпечення позову Державною виконавчою службою описано та арештовано майно трактор "Джон-Дір" заводський номер RW8400 РО-22224, передано на зберігання представнику Концерну, а потім директору ТОВ "Таврійський аграрний союз"; що підтверджується актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144).

Прокурор та позивачі вважають, що спірне майно належить позивачу 2, продано відповідачам неправомірно, тому звернулись з даним позовом. Господарським судом позов задоволений частково.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних відносинах.

З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актам інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих і захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.

Обґрунтовуючи порушення інтересів прокурор вказує на те, що для придбання спірної техніки між Укрексімбанком, який діяв від імені Кабінету Міністрів України, і Концерном "Украгротехсервіс" було укладено кредитну угоду №18/04-170 від 06.03.1998р. Крім того, концерн створений на базі майна, що знаходиться у загальнодержавній власності, тому позов пред'явлено в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс". Несплата вказаних кредитних коштів порушує економічні інтереси держави, а також загрожує порушенням інтересів держави у сфері реалізації аграрної політики.

Враховуючи, що прокурором в позовній заяві визначено в чому полягає порушення інтересів держави, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для розгляду даного позову по суті, тому судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз", на те що прокурор не мав права звертатись з даним позовом.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що техніка, яка є предметом спору, була закуплена Концерном "Украгротехсервіс" (Покупець) за контрактом купівлі-продажу №10-5 від 17.11.1996р., укладеним Компанією "Дір енд Експорт" (Продавець) в особі підрозділу фірми "Діренд Компані" згідно зі специфікацією. Загальна вартість придбаного товару за вказаним договором становить 89 630 000 доларів США.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.1997р. №489 "Про забезпечення сільського господарства енергонасиченими тракторами, сільськогосподарськими машинами та обладнанням" на Концерн "Украгротехсервіс" було покладено здійснення функції державного агента з отримання, використання та забезпечення погашення кредиту на фінансування зовнішньоторгівельного контракту від 17 листопада 1996р. між концерном "Украгротехсервіс" та компанією "Джон Дір Експорт", та поставки закупленої техніки. Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що закуплені концерном "Украгротехсервіс" трактори, сільськогосподарські машини та обладнання виробництва фірми "Дір енд Компані", запасні частини і технічні рідини для цієї техніки поставляються за рознарядками Міністерства сільського господарства і продовольства, узгодженими з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями, машинно-технологічним станціям агросервісних підприємств та іншим підприємствам усіх форм власності на умовах розстрочення платежу на 5 років відповідно до укладених договорів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.1997р. №1464 "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів США, які залучаються для фінансування закупівлі Концерном "Украгротехсервіс" тракторів та сільськогосподарських машин" встановлено, що Концерн "Украгротехсервіс" є державним агентом з отримання, використання та забезпечення погашення середньотермінового кредиту Експортно-імпортного банку США, що залучається для фінансування 85 відсотків вартості зовнішньоторгівельного контракту, і комерційного кредиту, що надається фірмою "Джон Дір" для фінансування 15 відсотків вартості цього контракту (від 17.11.1996р. №10-5), та з поставки закупленої техніки одержувачам на умовах розстрочення платежу. Концерн зобов'язано укласти з Міністерством фінансів України угоду про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань.

22.01.1999р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї", а наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 14.05.1999 №195/129/65 затверджено Порядок поставки концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані" . Вказаним Порядком, зокрема, покладено на концерн "Украгротехсервіс" контроль за поставку техніки покупцям та своєчасне погашення заборгованості перед бюджетом, подання документів, передбачених цим Порядком для переоформлення заборгованості перед бюджетом.

На виконання вказаних постанови та наказу, 17.10.2001р. між Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (Постачальник, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верховина" (Покупець, відповідач-1) укладено договір №07-41 про поставку Концерном "Украгротехсервіс" тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти товар та оплатити його вартість на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під процент. 02.09.2003р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору товар передається Постачальником в розпорядження Покупця на підставі двостороннього акту приймання-передачі після його підписання. Згідно з п.2.2 покупець стає власником товару після кінцевого розрахунку по цьому договору.

На виконання умов вказаного договору поставки та додаткової угоди №1 до нього в загальному результаті Концерн "Украгротехсервіс" передав, а ТОВ "Верховина" прийняло 14 тракторів Джон-Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою загальною вартістю 1 664 096,00 доларів США (118864,00 дол. США за одиницю) та 2 сівалки Рlanter 1710 вартістю 60783,48 доларів США (30391,74 дол.США за одиницю), що підтверджується актом №39 від 19.10.2001р. ( т.1 а.с.30); актом №44 від 02.09.2003р. (т.1 а.с.47), номенклатурою (Додаток 1 до Додаткової угоди №1 -т.1 а.с.37).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2006р. порушено провадження у справі №25/238/06 про банкрутство ТОВ "Верховина"(т.8 а.с.155), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У пункті 9.4. вищезазначеного договору про поставку встановлено, що у випадку банкрутства покупця, арешту чи конфіскації його майна техніка відокремлюється від загального майна покупця і підлягає поверненню Постачальнику, який розпоряджається нею на власний розсуд.

09.01.2007р. сторонами було підписано Акт б/н передачі-приймання товару, згідно з яким ТОВ "Верховина" повернуло Концерну вищезазначену техніку. Проте, як стверджує прокурор, фактично техніка не була повернута.

Статутом Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" встановлено, що він створений на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1991р. №77 на базі майна, що знаходиться в загальнодержавній власності. Головним завданням Концерну є створення необхідних умов для виробництва і переробки сільськогосподарської продукції та забезпечення підприємств сільськогосподарськими машинами, тракторами й запасним частинами до них.

Зазначеним вище договором №07-41 від 17.10.2001р. та додатковою угодою №2 від 18.12.2006р. до нього передбачено, що Концерн отримує від покупця агентську винагороду -плату на користь постачальника за надання ним послуг по обслуговуванню договору, отриманню кредиту та поставці товару, організації його гарантійного та сервісного обслуговування. При цьому покупець, в даному випадку ТОВ "Верховина", повинен платежі за товар і відсотки за обслуговування кредиту за даним договором проводити на розрахунковий рахунок Державного казначейства України в рахунок погашення заборгованості постачальника перед бюджетом (за концерн "Украгротехсервіс"), а агентську винагороду покупець повинен сплачувати постачальнику на його рахунок у банку "Фінанси та кредит".(т.1. а.с.25-29,49-50).

Відповідно до частини 1 статті 295 ГК України комерційне представництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає у наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання під час здійснення ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта якого він представляє.

Частиною 1 статті 297 ГК України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта за його рахунок.

Частиною 1 статті 301 цього Кодексу встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Концерн "Украгротехсервіс" не є власником спірного майна, і він діяв як державний агент - посередник від імені держави в особі Кабінету Міністрів України. Таким чином, помилковими є твердження позивача 2, що сільськогосподарська техніка, яка була предметом договору про поставку №07-41 від 17.10.2001р., укладеного відповідно до постанови КМУ від 22 січня 1999 року № 76, є його власністю. Відповідно до вказаної постанови КМУ на концерн покладено обов'язок лише щодо забезпечення укладення договорів, контролю за проведенням розрахунків з покупцями та не наділено повноваженнями розпоряджатись цим майном. Вказана правова позиція щодо специфіки повноважень Концерну як державного агента і відсутності повноважень власника викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі 7/131 від 30.09.2009р.

Враховуючи викладене, правомірним є висновок господарського суду, що позовні вимоги про визнання права власності Концерну "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22089, двигун RG6081НО 58908; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про витребування майна, то вони судом обґрунтовано задоволені частково на таких підставах.

Статтями 317, 319, 320, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею ст.387 ЦК України встановлено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Із змісту постанов Кабінету Міністрів України від 22 січня 1999 року № 76, від 23.05.1997р. №489, від 24.12.1997р. №1464 слідує, що наділення Концерну повноваженнями державного агента у правовідносинах щодо спірного майна, яке перебувало у його законному володінні, надає йому право звертатися з вимогами про витребування цього майна з чужого незаконного володіння.

Вимога у віндикаційному позові (витребування майна із чужого незаконного володіння) є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати, зокрема, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Звертаючись з вимогами про витребування від відповідачів конкретного індивідуально визначеного майна та зобов'язання вчинити дії щодо його повернення Концерну "Украгротехсервіс", прокурор та позивач-2 повинні, насамперед, довести факт знаходження цього майна у володінні осіб, до яких пред'явлено такі вимоги, а також наявність юридичних підстав та фізичної можливості для його повернення.

Згідно з ст.ст.397,398 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" придбало на публічних торгах (аукціоні) один зі спірних тракторів "Джон Дір", а саме: заводський номер 022224, двигун №05916 (реєстраційний номер 10004 ВО) у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на майно ТОВ "Верховина" і на час розгляду спору спірний трактор перебував у володінні ТОВ "Таврійський аграрний союз", що підтверджується актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144).

Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Частиною 2 вказаної статті, на яку посилається скаржник у апеляційній скарзі, встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Проте, як встановлено судом при розгляді спору, згідно з ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 6 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором. Але, інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що набрав чинності з 1січня 2004 року, та який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і перехідними положеннями цього Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Тому Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правого режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Відповідно до ч.1 ст.24 цього Закону ( у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса цим Законом не передбачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.02.2012р. у справі №28/55.

Виконавчий напис нотаріуса №3740 стосовно спірного трактора "Джон Дір" заводський номер 022224, двигун №05916, реєстраційний номер 10004 ВО вчинено 17.11.2006р. (т.1 а.с.100), тобто після прийняття зазначеного Закону. Згідно з протоколом №7090172 проведення прилюдних торгів. (т.7 а.с.103), на аукціоні, де придбав майно відповідач 3, реалізовувалось майно банкрута ТОВ "Верховина", а оскільки провадження у справі №25/238/06 про банкрутство ТОВ "Верховина" було порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2006р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. (т.8 а.с.155), а у газеті "Урядовий кур'єр" від 08.02.2007р.№24 (3437) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Верховина" (т.8 а.с.156).

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється, зокрема: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Отже, ТОВ "Таврійський аграрний союз" придбало спірне майно не в порядку виконання судового рішення, тому ч.2 ст. 388 ЦК України, на яку воно посилається, не може бути застосовано. По-друге, аукціон з продажу спірного трактора проведений в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчого напису, тобто всупереч ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оскільки публікація оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Верховина" в офіційному друкованому органі " Урядовий кур'єр", а також заборона щодо реалізації рухомого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса під час дії мораторію, встановлена приписами законів, які офіційно опубліковані (є загальнодоступними), суд правомірно дійшов до висновку, що ці факти є загальновідомими, тому твердження, що товариство не знало і не могло знати про них, не прийнятті до уваги обґрунтовано, а відтак ТОВ "Таврійський аграрний союз" не є добросовісним набувачем і спірне майно витребуване законно.

З цих підстав не приймаються до уваги посилання ТОВ "Таврійський аграрний союз" на те, що без визнання недійсними прилюдних торгів неможливо заявляти позовні вимоги про витребування майна у покупця, оскільки позивач-2 (Концерн) не був стороною правочину (спірних торгів). Крім того, згідно до ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

До того ж, не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що спірний трактор, який він придбав, має інші ознаки, оскільки це твердження спростовується вищезазначеними матеріалами (в тому числі виконавчим написом, протоколом аукціону, листами Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 25.03.2010р. №5581 (т.3 а.с.76-78), актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144). З акту передачі-приймання техніки виробництва фірми "Дір енд Компані" слідує, що всі придбані ТОВ "Верховина" трактори мали родові заводські номери RW8400 РО, номери двигуна RG6081НО, а також індивідуальні номери, то не зазначення родових номерів, які відносяться до всієї партії товару, не впливає на суть спору (т.1 а.с.47).

Також не приймаються до уваги до уваги посилання скаржника на те, що Концерн скористався своїм правом і заявив грошові вимоги у справі про банкрутство, оскільки предметом спору є вилучення майна не у боржника, який перебував у стадії банкрутства, а у особи, яка незаконно володіє майном.

Згідно з ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Прокурор та позивачі вважають, що вказане товариство також не повернуло трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516.

Проте, при розгляді вказаної вимоги судом першої інстанції встановлено і колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з тим, що позивач-2 та відповідач-3 не перебували у зобов'язальних відносинах, Концерн "Украгротехсервіс" вищезазначений трактор ТОВ "Таврійський аграрний союз" не передавав, то відсутні правові підстави вимагати зобов'язати його повернути, оскільки такі вимоги є самостійним способом захисту порушеного права. Заявлені в цій частині вимоги по суті не відповідають способу захисту у спірних правовідносинах шляхом вимоги про зобов'язання повернути, тому в задоволенні цій частині позову відмовлено. При цьому суд бере до уваги, що порушені права позивача суд захищає у інший вибраний ним встановлений законом спосіб захисту права -витребування майна (трактора) із чужого незаконного володіння.

Стосовно позовних вимог, пред'явлених до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", то судова колегія погоджується з колегію суддів господарського суду про відмову у їх задоволенні з наступних підстав.

Прокурор у позовній заяві та у апеляційній скарзі посилається, на лист ВДВС Мелітопольського МУЮ №5581 від 25.03.2010р., в якому, зокрема, йдеться про те, що трактори "Джон Дір" з/н 022049, двигун №058611 р/н 10002 ВО та дві сівалки "Джон Дір плантер 1710" згідно актів опису й арешту майна від 29.01.2007р., 23.03.2007р., 30.05.2007р. були передані на відповідальне зберігання представникам банку. Крім того, зазначено, що інформація про фактичне місцезнаходження трактору "Джон-Дір" заводський номер 022089, двигун №058908 р/н 10050 ВО у матеріалах виконавчого провадження відсутня.

Господарський суд першої інстанції ухвалою від 05.04.2012р. зобов'язав ВДВС Мелітопольського МУЮ надати оригінали актів опису й арешту майна, на які є посилання у вказаному листі. На виконання вказаної ухвали суду було надано оригінали та завірені копії актів опису й арешту майна від 23.03.2007р., 30.05.2007р. (т.8 а.с.62-64), з яких вбачається, що у кожному з актів описано й арештовано сівалку "Джон-Дір Плантер 1710" 2005 року випуску. До того ж, їх було складено на примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №3741, виданого 17.11.2006р.

Стосовно акту від 29.01.2007р. виконавчою службою повідомлено в супровідному листі (т.8 а.с.61) про неможливість його надати у зв'язку з відсутністю у виконавчих провадженнях 2009-2012 років та знищенням виконавчих проваджень 2007-2008 років. З наданих актів опису й арешту майна від 23.03.2007р. та від 30.05.2007р.

Вимоги віндикаційного позову про витребування з чужого незаконного володіння є речово-правовими і можуть бути поданим щодо індивідуально визначеного майна. Можливо вимагати повернення власнику саме того майна, що вибуло з його володіння.

Статтею 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Як слідує з із змісту позовних вимог, сівалки, що є предметом спору мають індивідуальні ознаки -заводські номери №675361 та №675396. Відповідно до досліджених матеріалів справи, зокрема, виконавчих написів нотаріуса (т.1 а.с.98-101), номенклатури до договору поставки від 17.10.2001р. №07-47, акту №44 передачі-приймання техніки від 02.09.2003р. (т.1 а.с.37,47) спірні сівалки 2003 року випуску, отримані ТОВ "Верховина" також у 2003р. Крім того, згідно з виконавчих написів нотаріуса звернення стягнення на сівалку №675396 відсутнє.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова начальника сектора з питань НПД Чигиринського РВ ГУ МНС України в Черкаській області від 08.09.2006р.про порушення кримінальної справи за фактом підпалу сільськогосподарської техніки (двох тракторів "Джон Дір 8400" та комбайну "Джон Дір 9500"). Із протоколу огляду місця події від 08.09.2006р. та фототаблиці до нього вбачається, що на території тракторної бригади в с.Вершаці Чернігівського району знаходилися два трактори №10002 та №10003 в обгорілому стані, описання пошкоджень та фотознімки свідчить про їх значний характер. За таких обставин, твердження про те, що саме цей трактор у 2007 році згідно з актом опису й арешту майна від 29.01.2007р. передавався на зберігання представнику банку відсутні підстави.

Інших доказів знаходження у володінні банку спірної техніки, а саме: трактору "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611, що має р/н 10002 ВО, та двох сівалок "Planter 1710" № 675361 та №675396 суду не надано, чим порушено вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України

Судом встановлено, що відповідно до Витягу та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців юридичну особу ТОВ "Верховина"(ідентифікаційний код 30708111) припинено, державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом проведено 11.01.2010р.,номер запису 1 088 117 0010 000235 (т.6 а.с.65-71).

Частинами 1, 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічний припис міститься в ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що відповідач -1 припинив свою діяльність, як юридична особа (суб'єкт господарювання), провадження у справі стосовно ТОВ "Верховина" припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України правомірно.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надані апеляційні скарги не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Заступника прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: 1.Міністерства аграрної політики та продовольства України, 2.Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" смт.Нижні Сіргози, на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі №25/21/10-17/5009/5140/11 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі №25/21/10-17/5009/5140/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді О.В.Кододова

Н.О.Мартюхіна

надр. 13 прим:

2 прим. -прокурору;

1 прим. -у справу;

2 прим. -позивачу ;5 прим. -відповідачам;

2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСЗО;