Постанова

від 15.08.2012 по справі 08/5026/210/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2012 № 08/5026/210/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зернотрейд"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12

(підписане 06.04.12)

у справі №08/5026/210/2012 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Приватного підприємства "Зернотрейд"

до Приватного підприємства "Агро-Марк"

про стягнення 169872,79 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зернотрейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Агро-Марк" (далі - відповідач), в якому просить стягнути 169872,79, з яких 118267,50 грн. основного боргу, 28100,84 грн. інфляційних втрат, 13647,75 грн. пені, 9856,70 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.04.12 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.12 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.05.12. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 28.05.12 №01-22/1/6 до складу колегії суддів замість судді Калатай Н.Ф. введено суддю Ропій Л.М.

28.05.12 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12 скасувати; пояснив, що позивач направляв відповідачу претензію про виплату суми боргу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.12 відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.06.12.

До судового засідання 18.06.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, надісланий 14.06.12, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12 - без змін.

18.06.12 у судовому засіданні представник позивача надав суду для огляду: відзив на апеляційну скаргу відповідача від 15.06.12 з іншим текстом; оригінал рахунку-фактури від 27.02.09 №СФ-0000003.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.12 відкладено розгляд справи на 15.08.12.

15.08.12 представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи не надали.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.09 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №11/02/09 Д (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати (поставити) належний йому товар у власність кукурудза фуражна, визначену в додатку 1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п.1.1 договору).

В п.3.2 договору зазначено, що перехід права власності відбувається в момент перерахування коштів, згідно п.4.2 договору, на рахунок продавця, що оформляється видатковою накладною/податковою накладною.

Згідно пп.5.1.1, 5.2.1, 5.2.2 договору продавець зобов'язався передати покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від договору та оплатити товар згідно з умовами, визначеними в договорі.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до додатку 1 до договору від 27.02.09 загальна сума поставленого товару становить 118267,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу 157,690 т кукурудзи на загальну суму 118267,50 грн., що підтверджується видатковою накладною від 27.02.09 №РН-0000003.

Факт отримання товару за видатковою накладною підтверджується підписом у графі «Отримав(ла)» Маринюка П.В. - особи, уповноваженої відповідачем згідно довіреності від 27.02.09 серії НБЄ №992500.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 118267,50 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується існування між сторонами зобов'язальних відносин на підставі договору, зобов'язання по виконанню якого в частині здійснення оплати були порушені відповідачем.

В договорі купівлі-продажу від 27.02.09 №11/02/09 Д сторони не встановили строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, лише зазначили термін поставки товару - 28.02.09.

Оскільки сторони не встановили строк виконання зобов'язання покупцем щодо оплати поставленого товару, суд першої інстанції дійшов висновку, що поставлений товар підлягає оплаті у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати товару, а тому слід застосовувати норми ст. 692 ЦК України, які визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Місцевим господарським судом помилково застосовані до спірних правовідносин положення частини 2 статті 530 ЦК України, яка розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких зобов'язань, які виникають в цивільному обороті, якщо інше не встановлено спеціальними нормами.

В даному випадку спеціальною нормою права - статтею 692 ЦК України, яка регулює правовідносини купівлі-продажу, що виникли між сторонами у даній справі, встановлено строк виконання зобов'язання з оплати переданого товару продавцем покупцеві, а саме: після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 ЦК України, в якій йдеться про строк виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012).

З огляду на викладене вище, оскільки в матеріалах справи наявні докази поставки, отримання товару та відсутні докази його оплати, то колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення 118267,50 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 6.6 договору сторони погодили, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі 0,5% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 13647,75 грн. пені, 9856,70 грн. 3% річних, 28100,84 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає їх правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12 підлягає скасуванню в зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зернотрейд" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.12 скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Марк" (18022, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул Толстого, буд. 48, кв.59, код 35493096) на користь Приватного підприємства "Зернотрейд" (18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 67, код 36196794) 118267 (сто вісімнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 50 коп. основного боргу, 13647 (тринадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 75 коп. пені, 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 70 коп. 3% річних, 28100 (двадцять вісім тисяч сто) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 3397 (три тисячі триста дев'яносто сім) грн. 47 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1698 (тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 73 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи №08/5026/210/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.