Рішення

від 04.07.2006 по справі 150-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

150-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2006Справа №2-19/150-2006

За позовом – Приватного підприємства «Вітаді», м.Євпаторія АР Крим

До відповідача – Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Чайка», м.Євпаторія АР Крим

Про стягнення збитків

За зустрічним позовом – ЗАТ «Пансіонат «Чайка», м.Євпаторія АР Крим

До відповідача – Приватного підприємства «Вітаді», м.Євпаторія АР Крим

Про стягнення 105831,81 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з?явився

Від відповідача  -  не з?явився

Суть спору:  

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 12322,94 грн. вартості проведених поліпшень приміщення та збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір у встановленому порядку визнаний недійсним, але наслідки визнання договору недійсним судом не застосовані.

У процесі розгляду справи призначалася комплексна судово-бухгалтерська та будівельна експертиза.

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 44924,76 грн.

У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 27077,82 грн.

У процесі провадження по справі матеріали були направлені до прокуратури АР Крим для проведення перевірки на предмет ухилення від сплати податків.

У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 35113,58 грн.

У процесі провадження по справі відповідач заявив зустрічний позов про стягнення з позивача за первісним позовом 105831,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП «Вітаді» повинен сплатити ЗАТ «Пансіонат «Чайка» вартість користування майном.

Фіксація судового процессу технічними засобами не здійснювалась.

У процесі розгляду справи оголошувалася перерва.

Розглянув матеріали справи,  суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.09-04.10.2002 року по справі № 2-8/7151-2002 за позовом дитячого санаторно-оздоровчого центру «Чайка» (далі ДСОЦ «Чайка») до приватного підприємства «Вітаді» (далі ПП «Вітаді») про розірвання договору та стягнення 6549,29 грн. позовні вимоги ДСОЦ «Чайка» задоволено (а.с.7).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2003 року по справі 2-8/7151-2002 рішення господарського суду АР Крим від 17.09-04.10.2002 року по справі № 2-8/7151-2002 залишено без змін (а.с.8-9).

Суду не надано доказів скасування Постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2003 року по справі 2-8/7151-2002.

Серед фактів, встановлених господарським судом вказані наступні.

За актом приймання-передачі до договору від 17.05.2001 року  ДСОЦ «Чайка» передала ПП «Вітаді» 2 та 3 поверх корпусу № 10.

Згідно із п.5.4 договору про сумісну діяльність від 17.05.2001 року, укладеному позивачем та відповідачем, ПП «Вітаді» повинно зробити поточний ремонт 2 та 3 поверхів корпусу № 10 відповідно до кошторису (а.с.10-12).

Згідно із 5.5 договору про сумісну діяльність від 17.05.2001 року, укладеному позивачем та відповідачем, ПП «Вітаді» має право здійснювати поліпшення становища 2 та 3 поверхів корпусу № 10.

ПП «Вітаді» здійснило поліпшення майна, яке належить відповідачу, на підставі договорів з третіми особами.

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 44924,76 грн. (а.с.133-134).

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 27077,82 грн. (а.с.147-148).

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 35113,58 грн., а саме: 25999,88 грн. – вартіість призведених поліпшень, 8035,76 грн. – індекс інфляції, витрати по справі № 2-1/2106-2002 у розмірі 943,94 грн. – пеня, 65 грн. – державне мито, 69 грн. – витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу; також просив віднести на відповідача судові витрати у тому числі вартість послуг експерта  (а.с.56-57 т.2).

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із п.4 Прикінцевих положень Цивільний кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно із п.4 Прикінцевих положень Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.) застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення   застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Позовна заява за первісним позовом отримана господарським судом 30.07.2004 року.

Згідно з ст.151 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р.) в силу зобов'язання одна особа зобов'язана виконати на користь іншої особи певні дії. Зобов'язання виникають із договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963р.).

Згідно з ст.4 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р.) цивільні права та обов'язки виникають також із дій організацій, котрі хоча не передбачені законом, але в силу загальних начал та смислу цивільного законодавства породжують права та обов'язки.

Відповідно до ст.469 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р.) особа, яка  одержала  майно  за  рахунок  іншої  особи   без  достатньої  підстави,  встановленої законом або    договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на  якій  придбано майно, згодом відпала. В разі неможливості повернути безпідставно придбане  майно  в натурі повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на момент придбання. Особа, яка безпідставно  одержала  майно,  зобов'язана  також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала  або  повинна була мати з цього майна з  того  часу,  коли  вона  дізналася  або повинна була дізнатися  про  безпідставність  одержання  майна. З свого боку ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно з того часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. Ці правила поширюються на випадок збереження майна за рахунок іншої  особи без достатніх підстав, встановлених законом  або договором.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із ст.1213 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно із ст.1215 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата  і  платежі,  що  прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування  шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною  особою  добровільно,  за відсутності  рахункової  помилки  з  її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно із ст.7 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV) відносини у сфері господарювання регулюються  Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України,  нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого  самоврядування,  а також іншими нормативними актами.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарське зобов'язання може виникати у тому рахунку збереження майна суб'єкта або суб'єктом  господарювання за рахунок іншої особи без достатніх  на те підстав.

Відповідно до висновків комплексної судово-бухгалтерської та будівельної експертизи від 11.08.2005 року (а.с.118-126) документально підтверджуються здійснені позивачем - ПП «Вітаді» поліпшення майна, яке належить ДСОЦ «Чайка» на суму 25999,88 грн., оплата здійснених поліпшень підтверджується на суму 18924,88 грн.; здійснені поліпшення неможливо відділити від майна ДСОЦ «Чайка».

З урахуванням викладеного підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з ДСОЦ «Чайка» на користь ПП «Вітаді» вартості призведених поліпшень майна у сумі 25999,88 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8035,76 грн. – індексу інфляції, витрати по справі № 2-1/2106-2002 у розмірі 943,94 грн. – пеня, 65 грн. – державне мито, 69 грн. – витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу; також просив віднести на відповідача судові витрати у тому числі вартість послуг експерта

Відповідно до рішення господарського суду АР Крим від 11.02.2002 року по справі № 2-1/2106-2002 стягнено з ПП «Вітаді» на користь 3-ої особи 4245 грн. боргу, 943,94 грн. пені, 65 грн. державне мито, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу (а.с.14-15 т.1).

Вказані витрати не підлягають стягненю з ДСОЦ «Чайка» у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво» (від 07.02.1991 року із змінами та доповненнями), яка діяла на момент розгляду справи № 2-1/2106-2002, підприємництво – це самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з метою отримання прибутку.

Витрати, пов'язані з виконанням рішення господарського суду АР Крим від 11.02.2002 року по справі № 2-1/2106-2002 зроблені ПП «Вітаді» у межах договору підряду, укладеному на власний ризик, з третьою особою. Ніякого відношення до цих правовідносин ДСОЦ «Чайка» не має, тому у задоволенні позову у частині стягнення 943,94 грн. пені, 65 грн. державного мита, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу суд відмовляє.

Згідно із ст.214 Цивільного кодексу України (у редакції від 18.07.1963 року) боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов?язання, а також 3% річних з простроченої суми.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані положення нормативних актів стосуються грошових зобов'язань. Проте між  ДСОЦ «Чайка» та ПП «Вітаді» грошових зобов'язань у розумінні ст.214 Цивільного кодексу України (у редакції від 18.07.1963 року), ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) не існує, тому у позовних вимогах у частині стягнення з ДСОЦ «Чайка» 8035,76 грн. індексу інфляції суд відмовляє.

Вимоги про стягнення з ДСОЦ «Чайка» витрат по сплаті послуг експерта у сумі 2180 грн. суд задовольняє, оскільки вказані витрати підтверджуються матеріалами справи (а.с.58 т.2).

У процесі провадження по справі відповідач заявив зустрічний позов про стягнення з позивача за первісним позовом 105831,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП «Вітаді» повинно відшкодувати вартість користування майном (а.с.64-65 т.2). Проте документи, які залучені до позовної заяви свідчать про витрати ДСОЦ «Чайка» як на утримання 2 та 3 поверхів корпусу № 10 за період з 2001 по 2003 рік (а.с.69, 112, 113 т.2) так і на ремонт майна (а.с.82-111).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04-06.07.2006 року, від 17.08.2006 року по справі № 2-19/150-2006 (а.с.71, 152) суд зобов'язав ДСОЦ «Чайка» уточнити позовні вимоги та надати обгрунтований розрахунок суми позову. ДСОЦ «Чайка» вказаних вимог суду не виконав.

У зв'язку з невиконанням ДСОЦ «Чайка» вимог суду, які викладені в ухвалах  господарського суду АР Крим від 04-06.07.2006 року від 17.08.2006 року, суд залишає позовні вимоги ДСОЦ «Чайка» без розгляду.

Клопотання про відкладення слухання справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що  діють  у  межах  повноважень,  наданих  їм  законодавством  та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження  яких  визначені   законодавством   або   установчими  документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних   осіб  можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються   довіреністю   від  імені підприємства, організації.  Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої  уповноваженої ним особи та  посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи  від  імені  юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ,  якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни  можуть  вести  свої  справи  в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, сторона по справі мала можливість надати відповідні повноваження своєму представнику, проте такою можливістю не скористувалася.

У зв'язку з реорганизацією ДСОЦ «Чайка» суд призводить заміну ДСОЦ «Чайка» на ії правонаступника ЗАТ «Дитячий медичний центр «Чайка» в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно із ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись п.4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.4, 151, 214, 469 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р.), ст.11, 625, 1212, 1213, 1215  Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.7, 174 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003), ст.25, 28, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Провести заміну відповідача – Дитячого санаторно-оздоровчого центру «Чайка» на його правонаступника ЗАТ «Дитячий медичний центр «Чайка».

·          Позов задовольнити частково.

·          Стягнути з ЗАТ «Дитячий медичний центр «Чайка» (97400, м.Євпаторія, вул.Алея Дружби, 93, вул.60 років СРСР, 37, код ЄДРПОУ 24492597, відромостей про р/р не має) на користь приватного підприємства «Вітаді» (97400, м.Євпаторія, вул.Горького, 16, код ЄДРПОУ 22231935, відомостей про р/р не має) 25999,88 грн. – вартість призведених поліпшень; 2180 грн. витрат на оплату послуг експерта; 260 грн. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

·          У іншій частині позовних вимог приватному підприємству «Вітаді» (97400, м.Євпаторія, вул.Горького, 16, код ЄДРПОУ 22231935, відомостей про р/р не має) відмовити.

·          Зустрічний позов ЗАТ «Дитячий медичний центр «Чайка» (97400, м.Євпаторія, вул.Алея Дружби, 93, вул.60 років СРСР, 37, код ЄДРПОУ 24492597, відромостей про р/р не має) залишити без розгляду.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

07.11.2006 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.