Рішення

від 15.08.2012 по справі 2-5188/12

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОСОБА_1 ОСОБА_2 < третя особа > Дарницький районний суд міста Києва < Суд-місто >

Справа № 2-5188/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" серпня 2012 р.

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:Басалаєвої А.В. при секретарі:Деак Ю.В. за участю позивача:ОСОБА_1 представника позивачаОСОБА_5 відповідача:ОСОБА_2 представника відповідача:ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з грудня 2002 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_1. На утримання сина допомоги не надає. Проте вказує, що відповідач є власником двох підприємств «Укрінтерфуд ПСВ»(ЄДРПОУ 34544390) та ТОВ «ВСТ Альфа»(ЄДРПОУ 34342777). Також є власником двох зупинкових комплексів за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3 . Відповідач володіє автомобілем Nissan Navaro; приміщенням у АДРЕСА_4; ? частини квартири АДРЕСА_1 Відповідач має розрахункові рахунки в ПАТ «Приватбанк»та ПАТ «Укрсиббанк».

Відповідач заперечує проти задоволення позову. В судовому засіданні 29 травня 2012 року вказав на можливість сплати аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., пізніше, з огляду на довідку про його доходи видану ТОВ «ВСТ Альфа»вважав, що стягненню з нього підлягають аліменти у розмірі ? частини від його загального заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підтвердження правомірності заявлених вимог позивачем надано договори № 50/1 від 19 жовтня 2007 року та 50/2 від 25 березня 2008 року купівлі-продажу зупинкових комплексів, відповідно до умов якого ТОВ «Омега видавництво»передало у власність ОСОБА_2 торгові павільйони для продажу товарів народного споживання та павільйонів очікування пасажирів за адресами АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 (а.с.7, 8).

Проте, відповідно до довідки служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»від 14 травня 20112 року № 16/537 зупинки громадського транспорту зокрема і за вказаними вище адресами облаштовані СПД ОСОБА_8 відповідно до Інвестиційного договору фінансування, спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 13 вересня 2007 року № 217 (а.с.26).

Зі слів позивача та її представника ОСОБА_8 є близькою людиною для сім'ї позивача та відповідача. Відповідно до вказаного вище договору нею дійсно облаштовані 4 зупинки громадського транспорту, втім дохід вона отримує лише з двох з них. Дохід від інших двох малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту отримує відповідач.

Судом викликалась в якості свідка ОСОБА_8 Проте до суду свідок не з'явилась. З пояснень позивача свідок є матеріально залежною людиною від відповідача та не бажає втрачати можливість отримувати дохід в подальшому.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 280808-10-1К від 28 серпня 2008 року відповідач отримав у власність автомобіль Nissan Navara 2008 року випуску (а.с.10-11).

Відповідно до пункту 2.5 договору у випадку, якщо покупець купує автомобіль у кредит, датою переходу права власності на автомобіль є дата внесення покупцем попередньої оплати у 18 162,00 грн., а остаточну вартість автомобіля, що становить 163455,06 грн. покупець здійснює не пізніше двох банківських днів після прибуття автомобіля на адресу продавця.

5 вересня 2008 року між АКБ «Форум»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки є договір застави автомобіля Nissan Navara (а.с.39-42).

Згідно з пунктом 2.3. вказаного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 400,00 (чотириста) доларів США.

2 листопада 2010 року між ОСОБА_9 (продавець) та

ОСОБА_2, ОСОБА_10 (покупці) був укладений договір купівлі-продажу приміщень, які розташовані в АДРЕСА_4 (а.с.12).

Відповідно до договору від 25 червня 2011 року ОСОБА_2 продав і передав покупцю ОСОБА_10 об'єкт нерухомого майна - ? частину приміщень вказаних у договорі (а.с.45).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 15 вересня 2008 року ОСОБА_2 є власником ? квартири АДРЕСА_1.

Позивачу також відомо про відкриті розрахункові рахунки відповідача у АТ «Украсиббанк»та ПАТ «Приват банк».

Листами від 2 липня 2012 року та від 4 липня 2012 року АТ «Украсиббанк»та ПАТ «Приват банк»відмовили на запит суду в надані інформації про відкриті розрахункові рахунки на ім'я відповідача.

На підтвердження правомірності свого твердження про необхідність встановлення аліментів у розмірі ? частини від його загального заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, ОСОБА_2 надано суду довідку про середню заробітну плату № 1-05 від 15 травня

2012 року, підписану керівником підприємства ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_11 (а.с.25).

Відповідно до вказаної довідки ОСОБА_2 в листопаді 2011 року нарахована заробітна плата становить -1270 грн., у грудні 2011 року -1270 грн., у січні 2012 року -1290 грн., у лютому 2012 року -1290 грн., у березні 2012 року -1290 грн., у квітні 2012 року - 1310 грн.

На запит суду Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва листом від 10 липня 2012 року № 3263/9/10-008 надала відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

Згідно наданої інформації відповідачем в період 3 1 січня 2011 року по 31 березня 2012 року отримано заробітну плату у 2011 році у січні місяці -3600 грн., у лютому -3600 грн., у березні 3750 грн., у квітні 3810 грн. Про отримання заробітної плати у інші місяці в 2011 року інформація відсутня. Крім того, у березні 2011 ОСОБА_2 отримав дохід від продажу нерухомості у розмірі 3430 грн. В січні 2012 року відповідачем отримано заробітну плату у розмірі 3870 грн. Інформація про отримання заробітної плати у інші місяці 2012 року відсутня.

Отже, суд не бере до уваги дані, відображені у довідці № 1-05 від 15 травня 2012 року, оскільки інформація про отримання заробітної плати у листопаді-грудні 2011 року не підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів. Крім того, розмір заробітної плати у січні 2012 року згідно довідки № 1-05 від 15 травня 2012 року відрізняється від розміру такої заробітної плати відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

Таким чином, судом зроблено висновок про недостовірність викладеної інформації у довідці № 1-05 від 15 травня 2012 року про середню заробітну плату.

Частиною другою статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Такий самий обов'язок батьків міститься у статті 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України та пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, розмір аліментів у кожному випадку визначає суд, беручи до уваги різні обставини, у тому числі й матеріальне становище платника аліментів.

Обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі.

Одним зі способів виконання обов'язку з утримання дитини є сплата одним з батьків аліментів на утримання дитини.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 Сімейного кодексу України -не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених статтю 184 вказаного кодексу.

Частиною першою вказаної статті кодексу визначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Необхідно звернути увагу також на ту обставину, що при визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

У пункті 1 вказаної постанови визначений перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів. Серед таких видів доходів є і основна заробітна плата за посадовим окладом, і дохід від підприємницької діяльності, і інші види заробітку. Таким чином перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, визначений у пункті 1 постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 не є вичерпним. На відміну, наприклад, від переліку видів доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, визначеному у пункті 12 постанови.

Суд при визначені аліментів враховує матеріальне становище відповідача, отримання інших видів доходів, а також можливість сплати за заставлений транспортний засіб кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі не меншому ніж 400,00 доларів США за місяць.

Конвенцією про права дитини, ратифіковану Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, визнано принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основаного піклування.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги Конвенцією про права дитини, постанову Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», положення статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", керуючись статтею 51 Конституції України, пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтями 179 - 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 60, 209, 212, 215-218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 9 січня 1999 року на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі

2500 (дві тисячі п'ятсот грн.) щомісячно починаючи з 28 березня 2012 року до досягнення ним повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя