Ухвала

від 07.08.2012 по справі 22/248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 серпня 2012 р. № 22/248

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Шевчук С.Р. суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Панової І.Ю.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.03.2012 у справі№ 22/248 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг" доПублічного акціонерного товариства "Уксоцбанк" в особі Миколаївської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" провизнання пункту 6.2. кредитного договору № 640/4-371 від 15.08.2008 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2011 у справі № 22/248, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг" до Публічного акціонерного товариства "Уксоцбанк" в особі Миколаївської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним пункту 6.2. кредитного договору № 640/4 371 від 15.08.2008 (третейського застереження).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2012 у справі № 22/248 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.03.2012 у справі № 22/248, у якій заявник просить скасувати вказану постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2011, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Заява, з посиланням на ухвали Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.08.2009 та від 09.12.2009 та на ухвалу Верховного Суду України від 02.02.2011, мотивована неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції положень статей 2, 5 Закону України "Про третейські суди", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 22/248 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 28.03.2012 у справі № 22/248, про перегляд якої просить заявник, та ухвал Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.08.2009 та від 09.12.2009, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 28.03.2012 у справі № 22/248, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсною третейської угоди, укладеної у вигляді третейського застереження в пункті 6.2 кредитного договору від 15.08.2008 № 640/4 371. Вказаного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких зі змісту третейського застереження (пункт 6.2 кредитного договору) вбачається, що сторони на стадії укладення господарського договору, включили до нього умову про розгляд спору в третейському суді, який (спір) може виникнути в подальшому під час дії договору, обравши спосіб захисту, що передбачений статтею 16 ЦК України. На підставі викладеного Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спірне третейське застереження відповідає вимогам статті 5, частини першої статті 12 Закону України "Про третейські суди" та статті 1 ГПК України, а доводи скаржника про те, що спочатку має виникнути спір про право, а потім сторони укладають третейську угоду про передачу цього спору на розгляд третейського суду, є безпідставними.

Водночас в ухвалі Верховного Суду України від 09.12.2009, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо визнання недійсною третейської угоди . Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи про те, що сторони уклали спірну третейську угоду про передачу спору на вирішення третейського суду для того, щоб уникнути нотаріального посвідчення договору застави частини квартири, в зв'язку з чим третейська угода не відповідає закону.

Також в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.08.2009, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову щодо визнання недійсною третейської угоди, оскільки відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій було встановлено, що за змістом спірної третейської угоди (яка була укладена сторонами після укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна) сторони передають на вирішення третейського суду не спір, а належне оформлення права власності на нерухоме майно, з огляду на що, спірна третейська угода не відповідає вимогам закону.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Верховного Суду України від 02.02.2011, оскільки предмети позовів у вказаній справі та справі, про перегляд постанови у якій просить заявник, є різними. Так у справі № 22/248 предметом позову є визнання недійсним третейського застереження, в той час як у справі, в якій Верховним Судом України винесено ухвалу від 02.02.2011, предметом позову є скасування рішення третейського суду, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг" у допуску справи № 22/248 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Шевчук Судді:С.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко І.Панова KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)