Рішення

від 22.08.2012 по справі 5004/984/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р. Справа № 5004/984/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб", м. Луцьк

до відповідача Товариства з обемежаною відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Звента", м. Луцьк

про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 31 000 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Гончарук Н.М., довіреність від 01.08.2012 року №01/08-12

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб" просить стягнути з відповідача -товариства з обемежаною відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Звента" 31 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 1 609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

При цьому позивач посилається на положення статті 1212 ЦК України та вказує, що зазначені грошові кошти є безпідставно набутими відповідачем, оскільки перераховані на його рахунок позивачем 04.05.2012 року помилково. Так, позивач зазначає, що у платіжному дорученні від 04.05.2012 року №823 про перерахування на рахунок відповідача 31 000 грн. 00 коп. у графі призначення платежу він посилається на рахунок №02 від 16.01.2012 року, що був дійсний до оплати до 22.01.2012 року. Також стверджує, що виявивши помилку, вже 07.05.2012 року звертався листами і до банку, і до відповідача про повернення помилково перерахованих коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 08.08.2012 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 21), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

4 травня 2012 року позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб" сплатив на рахунок відповідача - товариства з обемежаною відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Звента" 31 000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №823 (а. с. 8).

Зазначене у платіжному дорученні від 04.05.2012 року призначення платежу: оплата за суміш кнауф згідно рахунку №02 від 16.01.2012 року.

Рахунок -фактура №СФ-0000002 від 16.01.2012 року на суму 61 908 грн. 00 коп. (а. с. 7) дійсний до оплати до 22.01.2012 року.

07.05.2012 року позивач звертався листами і до ПАТ «Діамантбанк»(лист №15, а. с. 9), і до відповідача (лист №14, а. с. 13) про повернення помилково перерахованих коштів.

ПАТ «Діамантбанк»листом від 14.05.2012 року №160 повідомив позивача про те, що електронною поштою НБУ (лист від 07.05.2012 року) на головного бухгалтера АТ «Райффайзен Банк Аваль»надіслано запит на повернення 31 000 грн. 00 коп., що була перерахована на ТзОВ «ВБК «Звента», проте банком отримувача перерахунок коштів не здійснено.

Відповідач же лист позивача від 07.05.2012 року №14, як і претензії від 05.07.2012 року, від 18.07.2012 року (отримано відповідачем 23.07.2012 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, а. с. 16), залишив без відповіді та задоволення.

Відтак, судом не встановлено факту щодо наявності зобов'язально-правових відносин між сторонами на вказану позивачем суму (31 000 грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Підставою виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому, поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (здійснення будь - яких неправомірних діянь з метою отримання безпідставного збагачення).

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в свою чергу, не надав належних доказів на підтвердження факту підставного збереження отриманих від позивача грошових коштів у вказаному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна відповідно до статті 1212 ЦК України, оскільки зазначені правовідносини виникають з моменту безпідставного збагачення набувача незалежно від того, знав він чи міг знати про безпідставність набуття майна. Такої ж правової позиції дотримується ВГСУ, зокрема, у постанові від 11.05.2011 року №17/81-НМ.

З огляду на встановлення судом факту відсутності між сторонами договірних відносин, предметом яких є грошові кошти у розмірі 31 000 грн., суд встановив, що перераховані позивачем грошові кошти у розмірі 31 000 грн. отримані відповідачем без достатніх правових підстав, а, відтак, підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обемежаною відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Звента" , м. Луцьк, вул. Мельнична, 13, код 20134352, р/р26003128181 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб", м. Луцьк,

вул. Карбишева, 1, код 37128826

- 31 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, 1 609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 32 609 грн. 50 коп. (тридцять дві тисячі шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 22.08.2012 року

Суддя А. М. Кравчук