cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.08.12р. Справа № 17/5005/5818/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АТІ-Трейд", м. Луганськ
про стягнення 3 622 грн. 00 коп.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: юрисконсульт Скрипко Ю.М., дов. № 21 від 30.01.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АТІ-Трейд" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення з останнього на свою користь інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період прострочення з 01.07.2011р. до 01.06.2012р. (11 місяців) у сумі 1 035, 00 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.07.2011р. по 01.06.2012р. у сумі 2 587, 00 грн., а всього: 3 622, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки № 10-2252-02 від 20.12.2010р. щодо оплати товару, поставленого позивачем відповідачу за видатковими накладними від 25.05.2011р. № РН-0018, від 31.05.2011р. № РН-0019, від 14.06.2011р. № РН-0022, від 17.06.2011р. № РН-0024, у встановлений договором строк. Позивач зазначає, що станом на 05.08.2011р. заборгованість відповідача за поставлений товар становила 94 059, 79 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р. у справі № 38/5005/11667/2011 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АТІ-Трейд" основний борг за вказаним договором поставки у сумі 94 059, 79 грн. Борг, стягнутий судовим рішенням, відповідач оплатив лише 14.06.2012р. Оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, керуючись ст. 625 ЦК України, позивач вбачає підстави для стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат та 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання.
До початку судового засідання, призначеного на 14.08.2012р., від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких, у тому числі, наведене клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами.
Відповідач проти позову заперечує тими обставинами, що підставою для стягнення 3% річних та інфляційних втрат є наявність грошового зобов'язання. Разом з тим, як вважає відповідач, від дня винесення судового рішення у справі № 38/5005/11667/2011 у боржника виникає зобов'язання не сплатити борг, а виконати рішення, тобто, між сторонами вже не існує цивільно-правових відносин у розумінні ч. 1 ст. 1 ЦК України. Також, відповідач посилається на неможливість окремого звернення з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки останні є невід'ємними частинами основного боргу. Окрім того, на думку відповідача, ст. 625 ЦК України вказує, що зобов'язання щодо сплати суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних виникає лише при наявності вимоги кредитора. Така вимога на адресу відповідача не надходила.
Згідно призначеного повторного автоматичного розподілу справ дана справа передана на розгляд судді Коваль Л.А. та прийнята новим складом суду до свого провадження ухвалою від 30.07.2012р.
У судовому засіданні 14.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
На виконання умов договору № 10-2252-02 від 20.12.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АТІ-Трейд" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (отримувач), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", постачальник здійснив поставку товару отримувачу за наступними видатковими накладними:
№ РН-0018 від 25.05.2011р. на суму 20 536, 61 грн.;
№ РН-0019 від 31.05.2011р. на суму 7 961, 28 грн.;
№ РН-0022 від 14.06.2011р на суму 72 780, 68 грн.;
№ РН-0024 від 17.06.2011р на суму 37 780, 24 грн.
Загальна вартість товару, поставленого за наведеними видатковими накладними, складає 139 058, 81 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений на підставі договору № 10-2252-02 від 20.12.2010р. товар за наведеними вище видатковими накладними у сумі 94 059, 79 грн. були предметом розгляду у справі господарського суду Дніпропетровської області № 38/5005/11667/2011.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р. у наведеній справі, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р., яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2012р., позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 94 059, 79 грн. задоволені повністю.
Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору (п. 4.2.) передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах: попередня оплата 100%.
Сторонами узгоджена та підписана специфікація № 5 до договору, згідно якої форма оплати: передоплата 70%, 30% по факту поставки протягом 15-ти банківських днів після отримання товару на складі отримувача. Оплата здійснюється на підставі рахунку. Поставка здійснюється протягом 10-ти календарних днів після перерахування 70% передоплати на рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки автомобільним транспортом є дата, яка вказана отримувачем в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній.
На виконання умов договору постачальником була здійснена поставка товару за вказаними вище видатковими накладними без отримання попередньої оплати.
Вказані обставини встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р. у справі № 38/5005/11667/2011 та в силу ст. 35 ГПК України є преюдиціальними фактами при вирішенні даного спору.
За наведених обставин щодо умов поставки та оплати товару суд у справі № 38/5005/11667/2011 дійшов висновку, що фактичні дії сторін свідчать про те, що сторони змінили умови договору.
Також, судом при вирішенні спору у справі № 38/5005/11667/2011 встановлені обставини звернення позивача 22.07.2011р. з вимогою до відповідача про оплату заборгованості за поставлений товар, яка викладена у претензії № 9 від 20.07.2011р.
Відповідно до платіжного доручення № 2902 від 14.06.2012р. у наведену дату відповідач оплатив борг перед позивачем, стягнутий судовим рішенням.
Оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого йому позивачем товару, позивач вбачає підстави для стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат та 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання, що і є причиною спору.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Як встановлено вище, укладений між позивачем та відповідачем договір не встановлює строку оплати товару, поставленого без дотримання умов договору, в тому числі і специфікації № 5, щодо попередньої оплати товару.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Як зазначено в п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" (застосування частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України), якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Отже, отримавши від позивача товар 25.05.2011р., 31.05.2011р., 14.06.2011р. та 17.06.2011р. та повністю оплативши його 14.06.2012р., відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення з 01.07.2011р. по 01.06.2012р. у сумі 2 587, 00 грн.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.07.2011р. по 01.06.2012р., у сумі 1 035, 00 грн.
Заявивши до стягнення інфляційні втрати за період прострочення з 01.07.2011р. по 01.06.2012р., відповідач не врахував в розрахунку індекси інфляції за всі місяці спірного періоду, а саме виключив з розрахунку індекси інфляції за ті місяці, в яких значення індексу інфляції є меншим одиниці (липень, серпень 2011 року, травень 2012 року).
Разом з тим, індекс інфляції за липень 2011 року -травень 2012 року становить 99, 09321112, тобто є меншим одиниці, що виключає можливість стягнення інфляційних втрат за наведений період прострочення.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період заявленого періоду індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Наведене узгоджується з рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997р.), відповідно до яких для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат після прийняття господарським судом рішення від 17.11.2011р. у справі № 38/5005/11667/2011.
Відповідно до п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011р. № 13/210/10 та від 12.09.2011р. № 6/433-42/183, постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2011р. № 11/109).
Суд відхиляє решту доводів відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, якими врегульовані питання застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, ідентифікаційний код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АТІ-Трейд" (91021, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 75, ідентифікаційний код 34721267) 3% річних у сумі 2 587 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 50 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 20.08.2012р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2012 |
Номер документу | 25709599 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні