Рішення

від 16.08.2012 по справі 5006/9/96/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.12 р. Справа № 5006/9/96/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр», м. Донецьк

про стягнення 21 278грн. 77коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Апонащенко С.С. - за довіреністю від 10.02.2012р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 16.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр», м. Донецьк, про стягнення суми заборгованості за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2012р. у розмірі 20 000грн., інфляційних втрат у розмірі 200грн., 3% річних у розмірі 394грн. 52коп. та пені у розмірі 2 007грн. 53коп., усього 22 602грн. 05коп.; судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1 609 грн. 50коп. та оплати послуг адвоката у сумі 4 000грн. просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати виконаних робіт, нормативно вимоги обґрунтовує ст.ст. 526, 526, 536, 611, 612, 625, 693, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р.; одиничного розрахунку від 01.04.2011р.; актів приймання виконаних робіт за квітень 2011р., №2 за травень 2011р., №3 за червень 2011р., №4 за липень 2011р., №5 за серпень 2011р., №6 за вересень 2011р., №7 за жовтень 2011р.; довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за квітень 2011р., за травень 2011р., за червень 2011р., за липень 2011р., за серпень 2011р., за вересень 2011р. та за жовтень 2011р., виписок по особовому рахунку позивача від 29.04.2011р., від 13.06.2011р., від 19.07.2011р., від 15.08.2011р., від 02.09.2011р. та від 07.10.2011р., листів №20/04-2012 від 20.04.2012р. та №17/05-2012 від 17.05.2012р.; податкової накладної №15 від 31.10.2011р.; договору про надання адвокатських послуг №1010-хоз-08 від 18.11.2008р.; додаткової угоди №8 від 25.06.2012р. та квитанції до прибуткового касового ордеру №07 від 27.06.2012р.

Під час розгляду справи в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було зменшено розмір позовних вимог (заява від 30.07.2012р.). Остаточно позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р. у розмірі 20 100грн., інфляційні втрати у розмірі 201грн., 3% річних у розмірі 441грн. 10коп. та пеню у розмірі 536грн. 67коп., всього 21 278грн. 77коп.

Вказану заяву від 30.07.2012р. було прийнято судом до уваги, справа розглядається по суті в обсязі остаточно заявлених позивачем вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у повному обсязі, наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Відповідач був повідомлений про судові засідання 19.07.2012р., 01.08.2012р. та 16.08.2012р. належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання від 30.07.2012р. і від 13.08.2012р. та реєстри поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 10.07.2012р., від 20.07.2012р. та від 02.08.2012р., однак у засідання суду втретє не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквацентр» (далі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-А» (далі - субпідрядник) був укладений договір будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р. (далі - договір), за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи з устрою фасаду будівлі та монтажу системи загородження виставково-торгового центру 2 (далі - роботи), а генпідрядник зобов'язується прийняти виконані субпідрядником роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2 договору визначений об'єкт робіт - «Будівля виставково-торгового центру -2 по вул. Сігова в Калінінському районі м. Донецька».

Поточні та кінцеві розрахунки згідно з п. 2.3 договору здійснюються генпідрядником за фактично виконані роботи, впродовж семи банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в та КБ-3 по фактичним затратам з оригіналом підтверджуючих документів цих затрат на поточний рахунок субпідрядника.

Акти виконаних робіт, як визначено п. 2.4 договору, субпідрядник передає генпідряднику в строк не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним, а генпідрядник протягом трьох днів перевіряє реальність форм та зобов'язаний його підписати.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань з виконання робіт з устрою фасаду будівлі та монтажу системи загородження виставково-торгового центру підтверджується:

актом приймання виконаних робіт за квітень 2011р. від 29.04.2011р. на суму 35 700грн., у тому числі ПДВ 5 950грн., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за квітень 2011р. від 29.04.2011р. (форма КБ-3) на суму 35 700грн., у тому числі ПДВ 5 950грн.;

актом №2 приймання виконаних робіт за травень 2011р. від 31.05.2011р. на суму 24 500грн., у тому числі ПДВ 4 083грн. 33коп., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за травень 2011р. від 31.05.2011р. (форма КБ-3) на суму 24 500грн., у тому числі ПДВ 4 083грн. 33коп.;

актом №3 приймання виконаних робіт за червень 2011р. від 30.06.2011р. на суму 26 600грн., у тому числі ПДВ 4 433грн. 33коп., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за червень 2011р. від 30.06.2011р. (форма КБ-3) на суму 26 600грн., у тому числі ПДВ 4 433грн. 33коп.;

актом №4 приймання виконаних робіт за липень 2011р. від 29.07.2011р. на суму 9 100грн., у тому числі ПДВ 1 516грн. 67коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за липень 2011р. від 29.07.2011р. (форма КБ-3) на суму 9 100грн., у тому числі ПДВ 1 516грн. 67коп.;

актом №5 приймання виконаних робіт за серпень 2011р. від 31.08.2011р. на суму 24 500грн., у тому числі ПДВ 4 083грн. 33коп., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за серпень 2011р. від 31.08.2011р. (форма КБ-3) на суму 24 500грн., у тому числі ПДВ 4 083грн. 33коп.;

актом №6 приймання виконаних робіт за вересень 2011р. від 30.09.2011р. на суму 14 000грн., у тому числі ПДВ 2 333грн. 33коп., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за вересень 2011р. від 30.09.2011р. (форма КБ-3) на суму 14 000грн., у тому числі ПДВ 2 333грн. 33коп.;

актом №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. на суму 20 100грн., у тому числі ПДВ 3 350грн., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. (форма КБ-3) на суму 20 100грн., у тому числі ПДВ 3 350грн.

Вказані акти та довідки форми КБ-3 (крім акта №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за жовтень 2011р.) підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Незважаючи на те, що вказаний акт № 7 було передано позивачем 04.11.2011р. для належного оформлення та підписання з боку відповідача, про що свідчить докладна записка посадової особи позивача, а саме: головного бухгалтера Цитрак Д.В., відповідачем протягом трьох днів, тобто до 07.11.2011р. включно, всупереч п. 2.4 договору, даний акт підписано не було.

Пояснень з приводу причин ухилення від підписання акту №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. відповідачем надано не було, зауваження щодо якості виконаних робіт відповідачем не висувались.

За результатами виконання позивачем робіт, зазначених в акті №7 за жовтень 2011р., відповідачем була виписана податкова накладна від 31.10.2011р. №15 на суму 20 100 грн., у т.ч. ПДВ 3 350 грн. - за першою з подій (виконання робіт).

На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем за договором у період з квітня по жовтень 2011р були виконані роботи на загальну суму 154 500грн. з ПДВ.

В свою чергу, з копій банківських виписок по рахунку позивача від 29.04.2011р., від 15.06.2011р., від 19.07.2011р., від 15.08.2011р., від 02.09.2011р. та від 07.10.2011р. вбачається, що відповідачем станом на час розгляду справи в якості сплати вартості робіт за договором на користь позивача сплачено 134 400грн.

Решту вартості робіт у сумі 20 100грн. станом на час розгляду справи відповідачем сплачено не було. Як вбачається з пояснень позивача, відповідачем не було здійснено оплату робіт, зазначених в акті №7 за жовтень 2011р. від 30.10.2011р.

Спрямовані відповідачеві листи №20/04-2012 від 20.04.2012р. та №17/05-2012 від 17.05.2012р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 20 100грн. відповідачем були залишені без відповіді, вартість робіт не сплачена, акт №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. на суму 20 100грн., у тому числі ПДВ 3 350грн. та довідка форми КБ-3 підписані не були.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній главі Цивільного Кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено, під час укладання договору строк виконання відповідачем як генпідрядником зобов'язання з остаточної оплати виконаних робіт, сторонами був встановлений - впродовж семи банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в та КБ-3.

Вказані форми КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт» і КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 р. № 554, є типовими формами первинних облікових документів у будівництві.

За вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.

Аналогічна вимога стосовно складення первинних документів саме у момент проведення господарської операції або безпосередньо після її завершення міститься в п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, яким передбачений порядок створення первинних документів.

Разом з тим, судом встановлено, що незважаючи на фактичне виконання позивачем за договором підрядних робіт у жовтні 2011 року та прийняття даних робіт відповідачем без зауважень, на час розгляду справи первинні документи акт та довідка форми КБ-3, які повинні складатись під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення, сторонами складені та підписані не були.

Водночас, як зазначалося вище, за результатами виконання підрядних робіт сторонами були складені та підписані акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за період з квітня 2011р. по вересень 2011р. на суму 134 400грн.

Судом також з'ясовано, що за результатами виконання сторонами робіт, зазначених в акті №7 за жовтень 2011р., відповідачем була виписана податкова накладна від 31.10.2011р. №15 на суму 20 100 грн., у т.ч. ПДВ 3 350 грн., що було відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011р.: ПДВ у сумі 3 350 грн. був включений до складу податкових зобов'язань позивача з ПДВ за даний звітний податковий період.

Отже, судом встановлено, що загальна вартість виконаних робіт згідно з даними податкової накладної дорівнює 20 100 грн., у т.ч. ПДВ 3 350 грн., що співпадає з даними складеного позивачем акту приймання виконаних робіт за жовтень 2011 року від 30.10.2011р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за жовтень 2011р. від 30.10.2011р.

Враховуючи те, що відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором щодо сплати вартості робіт було сплачено 134 400грн., а також відсутність в матеріалах справи інших доказів сплати відповідачем вартості робіт за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р., судом також встановлено, що решта вартості робіт у сумі 20 100грн. станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що визнається представниками сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних робіт в повному обсязі згідно п. 2.3 договору впродовж семи банківських днів з того моменту, коли акт мав бути оформлений та підписаний відповідачем до 07.11.2011р. включно, тобто, протягом трьох днів після його передання посадовою особою позивача, що відбулось 04.11.2011р.

Разом з тим, як зазначалось, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, тобто, до 16.11.2011р. включно, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржника, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р. у розмірі 20 100грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.2012р. позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період з 08.11.2011р. по 31.07.2012р. у сумі 441грн. 10коп. та інфляційні втрати за період з 08.11.2011р. по 31.07.2012р. у сумі 201грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, враховуючи що граничним днем сплати вартості виконаних за актом №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. є 16.11.2011р. включно, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що до періоду прострочення позивачем був неправомірно включений період з 08.11.2011р. по 16.11.2012р. включно, що призвело до безпідставного нарахування 3% річних у сумі 14грн. 87коп.

Фактично розмір 3% річних за період з 17.11.2011р. по 31.07.2012р. становить у сумі 426грн. 23коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 17.11.2011р. по 31.07.2012р. у розмірі 426грн. 23коп. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є таким, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 14грн. 87коп. є безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є методологічно невірним. Крім того, враховуючи що граничним днем сплати повної вартості виконаних робіт за актом №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. є 16.11.2011р. включно, розрахунок також не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що до періоду прострочення позивачем був неправомірно включений період з 08.11.2011р. по 16.11.2012р. включно.

Фактично інфляційні втрати за період з 17.11.2011р. по 31.07.2012р. становлять у сумі 20грн. 10коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за період з 17.11.2011р. по 31.07.2012р. у розмірі 20грн. 10коп. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є таким, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 180грн. 90коп. є безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Як вбачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.2012р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 08.11.2011р. по 31.07.2012р. у розмірі 536грн. 67коп., оцінюючи правомірність нарахування якої суд виходить із наступного.

Пунктом 10.4 укладеного договору передбачено, що за порушення строків оплати робіт генпідрядник сплачує штраф у розмірі 0,01%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день порушення зобов'язань від суми, підлягаючої до сплати.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

З огляду на те, що за актом №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. на суму 20 100грн. граничним строком оплати є 16.11.2011р.

В свою чергу, як було зазначено, періодом прострочення відповідачем сплати 20 100грн. за актом №7 приймання виконаних робіт за жовтень 2011р. від 30.10.2011р. є 17.11.2011р., отже, враховуючи приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд дійшов висновку про неправомірне включення позивачем до періоду прострочення періоду з 08.11.2011р. по 16.11.2011р. включно та періоду з 17.05.2012р. по 31.07.2012р. включно.

Таким чином, належним періодом нарахування пені є період з 17.11.2011р. по 16.05.2012р.

Фактичний розмір пені за прострочення сплати вартості робіт за період з 17.11.2011р. по 16.05.2012р. виходячи з 0,01% за кожен день порушення зобов'язань, становить 365грн. 82коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 365грн. 82коп. правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 170грн. 85коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши приписи ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що у випадку, коли позивачем зменшений розмір позовних вимог, судовий збір підлягає поверненню, однак, саме в розмірі надмірно сплаченої суми збору, виходячи з мінімального розміру судового збору.

Оскільки позивачем при поданні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр», судовий збір був сплачений саме в мінімальному розмірі - 1609грн. 50коп., то зменшення розміру позовних вимог не тягне за собою повернення судового збору позивачеві з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Розглядаючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 000грн., судом було встановлено, що між позивачем та адвокатом Апонащенком Сергієм Станіславовичем був укладений договір про надання адвокатських послуг №1010-хоз-08 від 17.11.2008р., за умовами якого в редакції додаткової угоди №8 від 25.06.2012р., позивач доручає адвокату, а адвокат зобов'язується за плату надати послуги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр» заборгованості за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р., у тому числі надання консультаційних послуг, здійснення претензійної роботи, складання заяв, скарг та інших процесуальних документів, представлення інтересів в Господарському суді Донецької області.

Гонорар за надання послуг відповідно до договору про надання адвокатських послуг №1010-хоз-08 від 17.11.2008р. в редакції додаткової угоди №8 від 25.06.2012р. сплачується замовником одноразово у розмірі 4 000грн., на час розгляду справи був фактично сплачений клієнтом квитанцією до прибуткового касового ордеру №07 від 27.06.2012р.

Таким чином, судом встановлено, що наявні у справі документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом та їх сплату позивачем, однак, беручи до уваги невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, невеликий час на підготовку матеріалів до судового слухання, суд дійшов висновку про неспіврозмірність, тобто явну завищеність, витрат з оплати послуг адвоката.

З огляду на викладене, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в інформаційних листах від 13.02.2002р. №01-8/155, від 14.12.2007р. №01-8/973 та від 18.03.2008р. №01-8/164, суд вважає, що є розумним обмежити розмір судових витрат з оплати послуг адвоката, які підлягають покладенню на відповідача згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України, сумою, яка дорівнює 800грн.

На підставі вищенаведеного та, керуючись Законом України «Про судовий збір»; ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч.1, 7 ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр» (83015, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 107, ідентифікаційний код 30962214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А» (83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 33, ідентифікаційний код 33863842) заборгованість за договором будівельного підряду №01/04-11 від 01.04.2011р. у розмірі 20 100грн., інфляційні втрати у розмірі 20грн. 10коп., 3% річних у розмірі 426грн. 23коп. та пеню у розмірі 365грн. 82коп., усього 20 912грн. 15коп.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр» інфляційних втрат у розмірі 180грн. 90коп., 3% річних у розмірі 14грн. 87коп. та пені у розмірі 170грн. 85коп., усього 366грн. 62коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквацентр» (83015, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 107, ідентифікаційний код 30962214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А» (83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 33, ідентифікаційний код 33863842) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 581грн. 77коп. та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 800грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 16.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.08.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.