Рішення

від 16.08.2012 по справі 5015/2419/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.12 Справа № 5015/2419/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м. Львів,

до відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, Львівська область, м. Буськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Буська міська рада, Львівська область, м. Буськ,

про: визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 № 1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року № 38, укладеної між Буською міською радою та СПД ФО ОСОБА_1 та стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 на користь Львівської обласної ради 150 000 грн. 00 коп. коштів фонду охорони навколишнього природного середовища.

За участю представників:

Від прокурора: не з'явився;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_3 -представник (довіреність в матеріалах справи);

Від третьої особи: не з'явився.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник відповідача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Буської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 № 1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року № 38, укладеної між Буською міською радою та СПД ФО ОСОБА_1 та стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 на користь Львівської обласної ради 150 000 грн. 00 коп. коштів фонду охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.07.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор -18.06.2012 року рекомендованою поштою № 79005 05461087 0 та 19.06.2012 року рекомендованою поштою № 80500 0073030 7, позивач -18.06.2012 року рекомендованою поштою № 79000 3280267 9, відповідач -19.06.2012 року рекомендованою поштою №80500 0073033 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -19.06.2012 року рекомендованою поштою №80500 0073029 3 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 05.07.2012 року відкладено на 14.08.2012 року.

Розгляд справи 14.08.2012 року відкладено на 16.08.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Прокурор в судове засідання повторно не з'явився, письмових пояснень по суті позовних вимог суду не подав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явився, 05.07.2012 року подав клопотання (вх. №14754/12), у якому просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника Буської міської ради.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Львівська обласна рада є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 19340661, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 18 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 80500, АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (докази в матеріалах справи).

19.08.2009 року між Виконавчим комітетом Буської міської ради (надалі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -продавець, відповідач) на підставі Рішення тендерного комітету Буської міської ради від 10.08.2009 року укладено договір № 38 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця (повне господарське відання)товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно договору.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 19.08.2009 року №38 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначений договір є договором купівлі -продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кількість товару визначається в Додатку №1 до договору. Ціна договору становить 180 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що кількість обладнання, що постачається продавцем, визначається в додатку до договору.

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків між сторонами.

Так, форма розрахунку за договором -безготівкова, платіжним дорученням.

Згідно пункту 5.1. договору поставка здійснюється на умовах франко-склад. Право власності набувається в момент оплати товару.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2009 року.

Згідно пункту 9.2. договору він може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що укладається додаток до договору.

Розділом 12 договору встановлено порядок зміни договору.

Так, згідно пункту 12.1. договору його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з укладанням письмового документу.

Специфікацією обладнання, що є додатком №1 до договору, встановлено, що продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 у кількості 1 шт вартістю 180 000 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія Специфікації долучена до матеріалів справи).

Протоколом узгодження договірної ціни на постачання бульдозера ДЗ-160 для об'єкта «Полігон твердих побутових відходів м. Буська», що є додатком №2 до договору, сторони погодили, що вартість бульдозера ДЗ-160 складає 180 000 грн. 00 коп.

16.12.2009 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 вартістю 150 000 грн. 00 коп. для об'єкту «Полігон твердих побутових відходів м. Буськ»згідно специфікації, яка є додатком до додаткової угоди.

Специфікацією обладнання, що є додатком №1 до додаткової угоди, встановлено, що вартість Бульдозера ДЗ-160 становить 150 000 грн. 00 коп.

Протоколом узгодження договірної ціни на постачання бульдозера ДЗ-160 для об'єкта «Полігон твердих побутових відходів м. Буська», що є додатком №2 до додаткової угоди встановлено вартість Бульдозера ДЗ-160 в розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Платіжним дорученням від 21.12.2009 року № 5 Виконавчим комітетом Буської міської ради на підставі Рахунку від 18.12.2009 року №09/12 та Накладної від 18.12.2009 року №18/12 перераховано СПД ОСОБА_1 кошти в сумі 150 000 грн. 00 коп. за машину землерийну -трактор-бульдозер згідно додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 (належним чином завірена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

Як зазначає відповідач в судовому засіданні, метою укладення Договору від 19.08.2009 року №38 та Додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до вказаного договору є купівля-продаж машини землерийної -трактора-бульдозера на гусеничному ходу, який був у використанні (код класифікації 29.52.2 відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК-016-97) для обслуговування Буського міського полігону твердих побутових відходів, поставлений відповідачем трактор-бульдозер Т130Б повністю відповідає вимогам, які ставились при укладенні договору.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 14.12.2009 року №45, складеного за зверненням ОСОБА_1 встановлено, що трактор-бульдозер на гусеничному ходу марки Т, моделі 130Б 1984 року виготовлення, жовтого кольору,, шасі НОМЕР_3, є технічно справний, в робочому стані, після проведеного відновлювального ремонту. Вартість розмитненого і зареєстрованого на території України трактора-бульдозера Т130Б, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 1984 року виготовлення, станом на момент виконання дослідження з врахуванням митних платежів та зборів становить 150 000 грн. 00 коп.

Відповідач належним чином виконав умови договору, поставив, а Виконавчий комітет Буської міської ради прийняв у задовільному стані Бульдозер Т-130Б 1984 року випуску, жовтого кольору, шасі НОМЕР_3, що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом передачі-приймання від 30.12.2009 року. Вказаний Акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток сторін за договором.

В подальшому, Актом приймання-передачі Трактора-Бульдозера Т-130Б з балансу Буської міської ради на баланс Буського МКП Буською міською радою передано на баланс Буського міського комунального підприємства Бульдозер Т-130Б 1984 року випуску, жовтого кольору, шасі НОМЕР_3 (належним чином завірена копія Акту долучена до матеріалів справи).

На підставі вказаного Акту Буським міським комунальним підприємством здійснено реєстрацію права власності на Бульдозер Т-130Б 1984 року випуску, шасі НОМЕР_3, що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином завіреною копією Свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_4.

Прокурор у справі вважає, що додаткова угода від 16.12.2009 року №1 до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Виконавчий комітет Буської міської ради закупив інший трактор-бульдозер, аніж вирішено тендерним комітетом Буської міської ради, а тому просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.12.2009 року до Договору від 19.08.2009 року № 38 та стягнути з відповідача 150 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених за вказаним договором.

Вказане твердження прокурора спростовується долученою до матеріалів справи Довідкою про участь у спільній перевірці Буської міської ради та Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 22.06.2011 року б/н, з якої вбачається, що відповідно до Протоколу засідання тендерного комітету Буської міської ради від 23.07.2009 року №1 щодо вибору процедур закупівлі трактора було вирішено придбати машину землерийну (трактор-бульдозер на гусеничному ходу, який був у користуванні) визначено необхідність закупівлі трактора-бульдозера Т-130Б або його еквіваленту, який повинен бути у стані, придатному для використання (абзац 4 сторінки 4 Довідки).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського Договору від 19.08.2009 року №38 та Додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до вказаного договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 175 ЦК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В пунктах 7 та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (в редакції чинній станом на 19.08.2009 року, тобто на час підписання договору, надалі - Положення) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

На час підписання додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до договору від 19.08.2009 року № 38 пункт 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачав можливості зменшення ціни договору про закупівлю. Проте, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України від 08.12.2009 №1335, якою внесено вказані зміни, чітко зазначено, що процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дня набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цією постановою.

Таким чином суд дійшов до висновку, що Договір від 19.08.2009 року №38 та Додаткова угода від 16.12.2009 року №1 до вказаного договору укладені сторонами відповідно до механізму здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, що визначена Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (із змінами та доповненнями).

Повноваження покупця на укладення основного договору, а відповідно і на укладення додаткової угоди визначені Законом України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»(із змінами та доповненнями), Положенням про тендерний комітет Буської міської ради, організацію закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджене рішенням Буської міської ради від 23.01.2009 року, відповідач - ОСОБА_1 діяв відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, у Свідоцтві про сплату єдиного податку серії НОМЕР_5 видом діяльності підприємця зазначено торгово-посередницьку діяльність, продаж автотранспортних засобів.

Отже, сторони, укладаючи основну та додаткову угоду, володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, уклали договір від 19.08.2009 року №38 та додаткову угоду від 16.12.2009 року до договору №38 від 19.08.2009 року, яка передбачала лише зменшення сторонами ціни договору, всі інші істотні умови договору залишилися без змін.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України в підтвердження порушення своїх прав. Додаткову угоду №1 від 16.12.2009 року сторонами виконано в повному обсязі, Буською міською радою звернено на свою користь майно, набуте за Договором від 19.08.2009 року №38, що підтверджується актом передачі-приймання від 30.12.2009 року та платіжним дорученням від 21.12.2009 року №5, в наступному трактор-бульдозер передано на баланс Буському міському комунальному підприємству для складування твердих побутових відходів, що оформлено відповідним актом приймання-передачі. Отже, правочин сторонами виконаний, ними досягнуто мети його укладення.

Суд дійшов висновку, що зміст додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 не суперечить актам цивільного законодавства, а позивач не навів належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків при укладенні вказаних договору та угоди. Визначені позивачем наслідки визнання додаткової угоди недійсною, не передбачені чинним законодавством України.

Щодо звернення з позовом до господарського суду Прокурора Буського району Львівської області, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 21 ГПК України позивачами у справі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу.

Прокурором та позивачем не подано суду належних та допустимих доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України про те, що купівля трактора за Додатковою угодою від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 проведена за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища Львівського обласного бюджету і заподіяння вказаним фактом шкоди бюджету Львівської області.

Як вбачається із долученої позивачем до позовних матеріалів Довідки про участь у спільній перевірці Буської міської ради та Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 22.06.2011 року б/н, перевіркою не встановлено з якого саме бюджету виділялись кошти на закупівлю машини землерийної -трактора-бульдозера за договором. (належним чином завірена копія Довідки долучена до матеріалів справи).

Заслухавши пояснення представника відповідача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не є документально обґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44 -49, 77, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Козак І.Б.

16.08.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.