Рішення

від 06.07.2012 по справі 5011-69/6708-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/6708-2012 06.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" про стягнення 1 289,09 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Іваненко І.П. (дов. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 289,09 грн., з яких 761,88 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 395,99 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 91,30 грн. інфляційних збитків, 39,92 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 5912 від 16.02.1999 року про постачання електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/6708-2012, слухання справи призначено на 08.06.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 25.05.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 08.06.2012 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2012 року для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2012 року, у зв'язку неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача у судове засідання 06.07.2012 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-69/6708-2012 не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 1999 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" (абонент) було укладено договір № 5912, о/р 3205912 на використання електричної енергії (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту в межах 5 кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності (Додаток № 1).

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.3. до Договору, а саме, пунктами 1, 2, 5, 6, 13 передбачено, що розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Щомісяця 2 числа споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: бульв. Ромена Роллана, 18 для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки "Звіт про використану електроенергію", "Звіт про результати вимірів активної потужності"). Крім того, споживач надає підписані акт про приймання - передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії та звіряння розрахунків за попередні періоди. За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком "Розрахунок втрат" визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання - передачу товарної продукції", "Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії". по два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді. Споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 16 Додатку 2.3. до Договору у разі споживання електричної енергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення, сторони вважають Додаток "Звіт про використану електроенергію" за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення споживачу щодо допущеного перевищення. Рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту отримання.

За твердженням позивача, відповідач системно порушує взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок у останнього виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.05.2012 року становить 761,88 грн.

У серпні 2010 року було зафіксовано перевищені договірних величин споживання електроенергії відповідно, двократна вартість якого становить 395,99 грн., що підтверджується Звітом про використану електроенергію (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Наданий позивачем рахунок № 3205912/9 від 31.08.2010 року на суму 395,99 грн., станом на момент розгляду даної справи, відповідачем не оплачений.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 761,88 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 395,99 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за серпень 2010 року, 91,30 грн. інфляційних втрат та 39,92 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір № 5912, о/р 3205912 від 16.02.1999 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Факт поставлення активної електричної енергії позивачем відповідачу та наявності у відповідача заборгованості у розмірі 1 289,09 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про використану активну енергію, підписаними сторонами та актами приймання-передачі товарної продукції (належним чином засвідчені копії яких додано позивачем до матеріалів справи).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.3. до Договору, а саме, пунктами 1, 2, 5, 6, 13 передбачено, що розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Щомісяця 2 числа споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: бульв. Ромена Роллана, 18 для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки "Звіт про використану електроенергію", "Звіт про результати вимірів активної потужності"). Крім того, споживач надає підписані акт про приймання - передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії та звіряння розрахунків за попередні періоди. За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком "Розрахунок втрат" визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання - передачу товарної продукції", "Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії". по два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді. Споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 761, 88 грн. відповідачем суду не надано, наявність заборгованості не заперечено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до задоволення позовних вимог про стягнення 761, 88 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Відповідно до пункту 16 Додатку 2.3. до Договору у разі споживання електричної енергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення, сторони вважають Додаток "Звіт про використану електроенергію" за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення споживачу щодо допущеного перевищення. Рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту отримання.

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З положень статей 26 та 27 цього Закону, а також частини 7 статті 27 вбачається, що законодавець визначає двократну вартість (частина 5 статті 26) як відповідальність та санкцію.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (частина 1 статті 217 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 277 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Керуючись вищезазначеним, позивач нарахував відповідачу двократну вартість електричної енергії спожитої у серпні 2010 року понад договірну величину та виставив для оплати рахунки на суму 395,99 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач на момент поданням позовної заяви та розгляду справи рахунок не оплатив, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Отже, станом на момент розгляду даної справи, сума основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною у відповідача перед позивача склала 395,99 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" 761,88 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 395,99 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за серпень 2010 року.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 91,30 грн. інфляційних втрат та 39,92 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" 3% річних на загальну суму 39,92 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" інфляційних втрат на загальну суму 91,30 грн. є обґрунтованими.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛЛМ" (03151, м. Київ, вул. Глінки, буд. 5; код ЄДРПОУ 21468919) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 88 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 99 коп. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, 91 (дев'яносто одну) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 39 (тридцять дев'ять) грн. 92 коп. три процентів річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 11.07.2012 року

Суддя С.В. Стасюк