Рішення

від 14.08.2012 по справі 5023/3299/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р.Справа № 5023/3299/12 вх. № 3299/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників:

прокурора - Бабанян Г.Л. (посв. № 156 від 17 серпня 2011 року)

позивача -1 - не з'явився

позивача-2 - Счастливої Я.О. (дов. № 38-1867 від 28 травня 2010 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Фрунзенського району м.Харкова в інтересах держави в особі :

1. Харківської міської ради, м. Харків

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Імпульс" м.Харків

про стягнення 4412,94 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Імпульс" (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 4412,94 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 1733 про постачання теплової енергії, укладеного 01 квітня 2002 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 серпня 2012 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 09 серпня 2012 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 26 липня 2012 року з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

14 серпня 2012 року представник Прокурора надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №12518) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

14 серпня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №12412) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Прокурора у відкритому судовому засіданні 14 серпня 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 14 серпня 2012 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 01 серпня 2012 року.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 14 серпня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 14 серпня 2012 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 26 липня 2012 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представників Позивача-1 та Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників Прокурора та Позивача-2, встановив наступне.

01 квітня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Імпульс" (Відповідач) був укладений договір №1733 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Позивач-2 (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем (Відповідачем) не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату. При несплаті останнім за отриману теплову енергію в указаний термін, відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача. Акт на включення опалення №173/15295-В від 18 жовтня 2011 року та акт №173/17965 від 09 квітня 2012 року на відключення опалення підписані представниками сторін та скріплені печатками (а.с.17).

Факт направлення рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується супровідним листом № 85 від 29 травня 2012 року та відповідними рахунками, наявними у матеріалах справи (а.с. 8-12).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з січня 2012 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 4412,94 гривень, яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період Відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 4412,94 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Імпульс" (61166, м. Харків, Дзержинський р-н, проспект Леніна, буд. 23, код ЄДРПОУ 24288572, р/р №26008301940 у АК "Реал банк", МФО 351588) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 4412,94 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Імпульс" (61166, м. Харків, Дзержинський р-н, проспект Леніна, буд. 23, код ЄДРПОУ 24288572, р/р №26008301940 у АК "Реал банк", МФО 351588) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 серпня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/3299/12