Рішення

від 09.08.2012 по справі 5023/3184/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р.Справа № 5023/3184/12 вх. № 3184/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

позивача - Волокіта О.Г., довіреність б/н від 03.08.2012 р.

відповідач - Ковальчук О.І., довіреність № 66-01-16/27 від 24.01.2012 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламное агентство "ЮТА" , м. Харків

до Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків

про стягнення 20 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламное агентство "ЮТА" (позивач) звернулось до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" (відповідача) на користь позивача 20 000,00 грн. заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 001104 про розміщення інформації, укладеним між сторонами 20.06.2011 р., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі, через канцелярію господарського суду подав заяву (вх. № 11958), в якій просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач не надав відповідачеві 100 (сто) примірників довідника і 10 (десять) примірників компакт-дисків, чим порушив умови п.2.1. договору № 001104 про розміщення інформації від 20.06.2011 р.

Представник відповідача подав через канцелярію господарського суду заяву (вх. № 11959), в якій просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи та подав клопотання про витребування доказів (вх. № 11957), в якому просить суд витребувати у позивача документи (товарну накладну, довіреність особи, яка уповноважена отримати товар, розписку тощо), що підтверджують факт передачі товару відповідачу, а саме: 100 (сто) примірників довідника і 10 (десять) примірників компакт-дисків. Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що позивач не надав до позовної заяви доказів передачі відповідачу 100 (сто) примірників довідника і 10 (десять) примірників компакт-дисків.

Розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проаналізувавши зміст клопотання, суд вважає, що відповідач всупереч ст. 38 ГПК України не навів жодних обставин, які перешкоджають йому в наданні доказів, зазначених у клопотанні та не навів будь-яких підстав, з яких випливає, що ці докази має позивач.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

10.06.2011 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 001104 про розміщення інформації (далі - договір), відповідно до якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання розмістити надану відповідачем інформацію у довіднику "Харків. Золоті сторінки 2011" та надати останньому 100 (сто) примірників даного довідника і 10 (десять) примірників компакт-диску "Харків. Золоті сторінки 2011". В свою чергу, відповідач зобов'язався оплатити позивачеві вартість робіт в порядку, передбаченому розділом 3 договору.

Відповідно до умов розділу 3 "Вартість робіт та порядок розрахунків" договору вартість виконаних робіт складає 20 000,00 грн. Оплата робіт проводиться відповідачем на підставі підписаного сторонами двохстороннього акта приймання-здавання виконаних робіт шляхом перерахування суми вартості виконаних робіт на поточний рахунок позивача.

Пунктами 4.1., 4.3. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а його дія припиняється після проведення розрахунків, але не пізніше 31.12.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується наданим до матеріалів справи актом приймання-здавання виконаних робіт № 001104 від 30.06.2011 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками (а.с.10) і доказами розміщення інформації відповідача у довіднику "Харків. Золоті сторінки 2011" (а.с. 11-13). Проте відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, вартості виконаних робіт не сплатив.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені норми закону, суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем умов п.2.1. договору та ненадання відповідачеві 100 (сто) примірників "Харків. Золоті сторінки 2011" і 10 (десять) примірників компакт-диску "Харків. Золоті сторінки 2011", оскільки вони спростовуються наданим позивачем до матеріалів справи актом приймання-здавання виконаних робіт № 001104 від 30.06.2011 р. (а.с. 10). В даному акті, зокрема, зазначено, що позивач передав, а відповідач прийняв 100 (сто) примірників "Харків. Золоті сторінки 2011" і 10 (десять) примірників компакт-диску "Харків. Золоті сторінки 2011".

Судом також встановлено, що 08.05.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 17) в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій запропонував останньому сплатити заборгованість в сумі 20 000,00 грн. за договором № 001104 про розміщення інформації від 10.06.2011 р. протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги. Відповідач дану претензію отримав (а.с. 14,15), але відповіді на неї не надав, заборгованість за договором в строк до 22.05.2012 р. не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 20 000,00 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 609,50 грн. має бути покладено на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180, р/р 35227007000076 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламное агенство "Юта" (61002, м. Харків, вул. М. Бажанова, 28, ЄДРПОУ 24485098, р/р 26009800658101 в філії "Харківське РУ "АТ "КБ Експобанк" м. Харкова, МФО 351964) 20 000,00 заборгованості та 1 609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.08.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.