Рішення

від 20.08.2012 по справі 5017/2058/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5017/2058/2012

За позовом: Одеського національного академічного театру опери та балету;

До відповідача: Приватного підприємства "ТРАНС СТРОЙ";

про стягнення 43203 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Пущина Л.І. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 12.07.2012 року за вх. №3095/2012 Одеський національний академічний театр опери та балету (далі -Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ТРАНС СТРОЙ" (далі -Відповідач) про стягнення 43 203,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що Ухвала про порушення провадження по справі №5017/2058/2012 була надіслана на адресу Відповідача, повернулася до суду з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТРОЙ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, 20.08.2012 року у судовому засіданні представником Позивача був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача, де зазначено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТРОЙ", а саме: 65033, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Кострова, буд. 28, куди і направлялась вищевказана Ухвала суду.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 жовтня 2010 року між Одеським національним академічним театром опери та балету та Приватним підприємством "ТРАНС СТРОЙ" було укладено договір №44, згідно якого Відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи по електромеханічному органу фірми „Рігер Клосс", що належить Позивачу.

Загальна сума договору була узгоджена сторонами у розмірі 86 406,00 грн., та включала вартість матеріалів, запасних деталей, відновлення та заміну запасних частин у відповідності з кошторисом на роботи.

Одеський національний академічний театр опери та балету стверджує, що перерахував на рахунок Приватного підприємства "ТРАНС СТРОЙ" аванс у розмірі 43 203,00 грн. на придбання матеріалів, однак на час звернення з позовною заявою Відповідач не надав жодних документів, що б підтверджували здійснені витрати.

З позову випливає, що між сторонами по справі було підписано додаткову угоду, якою строк виконання ремонтних робіт було продовжено до 06.12.2010 року.

Після підписання додаткової угоди, Відповідач припинив ремонтні роботи, повідомивши Позивача про можливість продовження робіт у 2011 фінансовому році, але з не відомих Позивачу причин, Відповідач не приступив до виконання договору.

На підставі вищенаведеного, Одеський національний академічний театр опери та балету просить суд стягнути з Приватного підприємства "ТРАНС СТРОЙ" суму коштів у розмірі 43 203,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 01.10.2010р. між Відповідачем, як Підрядником та Позивачем, як Замовником, був укладений договір №44 на проведення ремонтних робіт по електромеханічному органу фірми „Рігер Клосс", що належить Позивачу (далі Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи, що включає вартість матеріалів, запасних деталей, відновлення та заміну запасних частин у відповідності з кошторисом на роботи.

Відповідно до положень ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарським судом встановлено, що укладений договір відповідає вимогам ст.ст.179 - 181 ГК України.

Згідно до п. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання - юридичними особами на підставі господарських договорів є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 2.1. договору, кошторисна вартість витрат становить 86 406,00 грн. Відповідно до п. 2.3. договору, на підставі рахунку б/н платіжним дорученням № 1121 від 01.10.2010р. Позивач перерахував Відповідачеві аванс в сумі 43 203,00 грн. на придбання матеріалів, фактичне здійснення яких Відповідач повинен був підтвердити належними документами протягом одного місяця після отримання коштів.

Втім, незважаючи на неодноразові усні та письмові звернення, Відповідач до цього часу не надав Позивачу документи, які б підтверджували здійснені витрати на придбання матеріалів, необхідних для ремонту органу.

Відповідно до договору №44 Відповідач повинен був закінчити ремонт органу на протязі одного місяця після укладення договору, однак, приступивши до виконання ремонтних робіт, повідомив Позивача, що термін здачі робіт необхідно продовжити до 06.12.2010р., про що було підписано додаткову угоду між сторонами.

За п.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Після підписання додаткової угоди, Відповідач припинив ремонтні роботи, повідомивши позивача про можливість продовження робіт у 2011 фінансовому році. Втім, у 2011 році Відповідач з невідомих причин не приступив до виконання ремонтних робіт, незважаючи на неодноразові усні та письмові звернення позивача.

Відповідно до акту по прийому в експлуатацію органу театру, підписаного комісією у складі висококваліфікованих спеціалістів, Відповідачем не виконані роботи, передбачені договором № 44, від 01.10.2010р. і тому орган не працює.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Тому, позивач звернувся до Відповідача з претензією про повернення 43 203,00 грн., яку залишено без відповіді.

Господарсько-правова відповідальність за п.3 ст.216 ГК України базується на принципах згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; ч.1 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За п. 2 ст. 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, на підстави цього від подальшого виконання відповідачем договірних зобов'язань позивач відмовляється та вимагає відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити виконавцеві строк для усунення недоліків, а в разі невиконання виконавцем цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, ч. 3 ст. 849 ЦК України.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача, про повернення коштів в сумі 43 203,00, та Відповідачем кошти не повернуті.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТРАНС СТРОЙ" (65033, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Кострова, буд. 28, код ЄДРПОУ 37008094) на користь Одеського національного академічного театру опери та балету (65026, Одеська область, м. Одеса, провулок Чайковського, буд. 1, код ЄДРПОУ 02224643) кошти заборгованості у розмірі 43 203,00 грн., 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.