Рішення

від 17.08.2012 по справі 1017/5507/12

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.08.2012 Справа № 1017/5507/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 1017/5507/12

Провадження 2/1017/386/12

17 серпня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.

за участю прокурора Вишнівського І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, третя особа: Миронівський районний центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач, являючись матір»ю малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не бере участі у їх вихованні та утриманні. Відповідач негативно характеризується за місцем свого проживання, не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. З 2011 року відповідач з дітьми не проживає. Син ОСОБА_2 в даний час перебуває в Трипільській спеціалізованій загальноосвітній школі інтернаті 1-11 ступеню, донька ОСОБА_3 -в Миронівському районному центрі соціально -психологічної реабілітації дітей. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків по вихованню малолітніх дітей, з метою захисту їх інтересів просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її доньки та сина.

Також позивач просив стягнути з відповідача аліменти на утримання її малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до їх повноліття.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей змінила і просить стягнути з відповідача на користь Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісячно та на користь Трипільської загальноосвітньої спеціальної школи - інтернату 1-11 ступенів аліменти на утримання ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісячно. Зміну вимог обґрунтувала тими обставинами, що відповідач не працює та не має постійного заробітку. Решту позовних вимог підтримала. Додатково пояснила, що син відповідача ОСОБА_2 з народження до 2005 року перебував у домі малютки та в Миронівському районному центрі соціально - психологічної реабілітації дітей. У 2007 році відповідачу повернули на виховання сина, оскільки вона створила умови для його проживання. Орган опіки та піклування допомагав у цьому та постійно спостерігав за сім»єю відповідача. У 2009 році в сім»ї знову виникли проблеми, відповідач пиячила, вихованням дітей та домашнім господарством не займалась. Діти вилучалися до Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та знову поверталися матері, вживалися заходи до зміни поведінки матері. У вересні 2011 року відповідач сина влаштувала в інтернат. У жовтні 2011 року дочка відповідача в черговий раз вилучена з сім»ї та проживає в Миронівському районному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. Житловий будинок в АДРЕСА_3 відповідач здала іншим людям, а сама переїхала проживати в АДРЕСА_1 до співмешканця в напівзруйнований будинок, який непридатний для проживання дітей. З листопада 2011 року відповідач не цікавиться життям та здоров»ям дітей, доньку в Миронівському районному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей відвідала лише один раз 4.03.2012 року, сина не відвідала жодного разу.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що дійсно зловживала спиртними напоями, не опікувалась дітьми, не працювала. На неї мав вплив співмешканець, з який вона проживала з 2005 року, та який зловживав спиртними напоями, спонукав випивати її. На даний час вона змінила свою поведінку, не зловживає спиртними напоями, змінила місце проживання. В даний час проживає в АДРЕСА_2 в будинку чужої жінки, має намір працевлаштуватись двірником. Коли працевлаштується, то прийме міри для забезпечення дітей належним житлом. Просить не позбавляти її батьківських прав щодо дітей.

Прокурор Вишнівський І.А. в судовому засіданні висловив думку, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо її малолітніх дітей, оскільки вона повністю ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей.

Представник третьої особи Миронівського районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді вважає заявлений позов обґрунтованим.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, думку прокурора, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року) «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Закон України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Статтею ст. 150 Сімейного кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Право дітей на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом, що передбачено ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов»язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Правовою санкцією, яка може вважатися юридичною відповідальністю, є, в тому числі, позбавлення батьківських прав.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України підставами до позбавлення батьків батьківських прав судом є ухилення їх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач являється матір»ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 12 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Миронівського РУЮ Київської області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 13 березня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Миронівського РУЮ Київської області.

В судовому засіданні встановлено, що сім»я відповідача перебувала під соціальним супроводом центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді з 2006 року. Відповідач не оспорила ті обставини, що її син відповідача ОСОБА_2 після народження і до 2005 року перебував у домі малютки та в Миронівському районному центрі соціально - психологічної реабілітації дітей. Після народження дочки ОСОБА_3 у 2007 році його повернули на виховання матері, оскільки вона створила умови для проживання дітей. Орган опіки та піклування допомагав у цьому, вирішував питання місця проживання, постійно спостерігав за сім»єю відповідача. Сім»я проживала у будинку під номером АДРЕСА_3. У 2009 році в сім»ї виникли проблеми, відповідач почала пиячити, вихованням дітей та домашнім господарством не займалась.

Рішенням виконавчого комітету Владиславської сільської ради Миронівського району № 63 від 25 вересня 2009 року вирішено вилучити малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на тимчасове перебування на період ремонту будинку під номером АДРЕСА_3.

Згідно доповідної записки головного лікаря Владиславської АЗПСМ Дженжері Р.І., адресованої начальнику служби у справах захисту дітей Миронівської РДА, будинок, де мешкають діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 24 вересня 2010 року знаходиться в аварійному стані, в ньому відсутні підлога та вікна, в будинку антисанітарні умови, відсутнє тверде паливо, будь-які продукти харчування, діти брудні та голодні.

13 жовтня 2010 року фельдшером села Гулі Миронівського району Київської області ОСОБА_6 та листоношею села Вахутинці Миронівського району Київської області ОСОБА_7 на ім»я начальника управління в справах захисту дітей Глущенка О.В. складено доповідну записку в якій зазначено, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться у занедбаному стані. ОСОБА_2 ночує на сіновалі, діти постійно голодні, їх періодично годують сусіди. В будинку, де мешкають діти відсутні газ та світло, мати дітей зловживає спиртним напоями.

Вказані доповідні записки були підставою для звернення директора районного центру соціальних служб для молоді Миронівської РДА до начальника служби в справах дітей Миронівської РДА з проханням вирішити питання вилучення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з родини ОСОБА_1 Соціальна служба прийшла до висновку, що існує реальна загроза здоров»ю та життю дітей. Вказані обставини підтверджуються листом № 77 від 14.10.2010 року.

Рішенням виконавчого комітету Владиславської сільської ради Миронівського району № 67 від 25 листопада 2010 року вирішено вилучити малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на тимчасове перебування.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім"ї ОСОБА_1 від 14 грудня 2010 року комісією в складі : голови комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_9, депутата сільської ради ОСОБА_10 та секретаря комісії з питень захисту прав дитини ОСОБА_11 встановлено, що сім»я займає житлову площу 20, 8 кв.м., санітарний стан будинку під номером АДРЕСА_3 задовільний, вирішено, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть перебувати на утриманні матері у власному будинку, житлово-побутові умови поліпшені.

У 2011 році відповідач змінмила місце проживання, почала проживати в будинку ОСОБА_13., з яким підтримувала фактичні шлюбні відносини, в АДРЕСА_1. Умови проживання в будинку були неналежними.

Рішенням виконавчого комітету Владиславської сільської ради Миронівського району № 52 від 20 жовтня 2011 року знову вирішено вилучити малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на тимчасове перебування на період завершення ОСОБА_1 поточного ремонту житлових будинків в селі Гулі та Вахутинці Миронівського району Київської області.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 від 16 травня 2012 року комісією в складі директора Миронівського районного ЦСССДМ Глущенка О.В. та провідного спеціаліста Миронівського ЦСССДМ Ямнюк А.М. встановлено, що житлом є стара напівзруйнована хата, яка перебуває в аварійному стані, опалення пічне, електропостачання відсутнє, меблі, постільна білизна, рушники відсутні, вікна в будинку без скла. Висновок комісії -родина неблагонадійна, можливості повернення дітей в сім»ю не має.

Директором Миронівського ЦСССДМ Глущенком О.В. 29.05.2012 року на адресу начальника служби в справах дітей надіслано лист про підсумки роботи Миронівського районного ЦСССДМ щодо виходу із кризової ситуації родини ОСОБА_1, в якому зазначено, що умов для повернення малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із інтернатних закладів додому не створено. Відповідач на зауваження та прохання не реагує, мір для працевлаштування не приймає, попередження про позбавлення батьківських прав сприймає як жарт.

Малолітня ОСОБА_3 з 20 жовтня 2011 року перебуває в Миронівському районному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. За час її перебування у вказаному закладі мати ОСОБА_1 відвідала її один раз -4.03.2012 року. Життям та здоров»ям дитини не цікавиться. Вказані обставини підтверджується довідкою № 72, виданою 26 квітня 2012 року Миронівським районним центром соціально-психологічної реабілітації дітей.

Малолітній ОСОБА_2 з 28 січня 2011 року перебуває в Трипільській загальноосвітній спеціальній школі -інтернат 1-11 ступенів. За час його перебування у вказаному закладі мати ОСОБА_1 відвідала його один раз. Життям, здоров»ям та поведінкою дитини не цікавиться. Вказані обставини підтверджується довідкою № 203, виданою 17 червня 2012 року директором Трипільської загальноосвітньої спеціальної школи -інтернат 1-11 ступенів.

ОСОБА_1 за період співпраці з Миронівським районним ЦСССДМ зарекомендувала себе як безвідповідальна, неорганізована людина, яка зловживає спиртними напоями. Вказане підтверджується характеристикою, виданою директором ЦСССДМ.

У висновку органу опіки та піклування Миронівської РДА Київської області № 6/27-2150 від 18.06.2012 року орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації визнає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей : доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи такий висновок тим, що відповідач безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов»язків, не створила належних умов для проживання та виховання своїх малолітніх дітей.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:

- не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Кожен із зазначених факторів має місце по відношення до малолітніх доньки та сина відповідача. Відповідач, незважаючи на здійснення виховного впливу з боку органу опіки та піклування а також працівників центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді, самоусунулася від виховання дітей та їх утримання, не піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками. Така поведінка матері є винною по відношенню до доньки та сина.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню малолітніх дітей : доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, і єдиним способом захисту прав та інтересів дітей є позбавлення їх матері батьківських прав щодо них.

Вказаний захід є крайнім, проте єдиним для захисту прав дітей з урахуванням тих обставин, що відповідач протягом тривалого терміну попереджалася про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, їй надавались інформаційні, психологічні та психолого-педагогічні послуги, а також необхідна допомога, проте належних висновків вона не зробила, наданими послугами знехтувала, позитивного результату у долі дітей не настало.

За встановленим правилом не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин

З довідки Миронівської ЦРЛ від 17 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1, з 11 серпня 2000 року перебуває на диспансерному обліку в кабінеті психіатра, проте дані про наявність у неї душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання, внаслідок чого вона не може виконувати батьківських обов»язків, відсутні, рішення про визнання її недієздатною не приймалось.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавлення батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки малолітні діти не отримують від матері грошової та іншої допомоги, аліменти підлягають примусовому стягненню.

Частиною 1 статті 184 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання про те, на чию користь підлягають стягненню аліменти, суд виходить наступного.

На даний час діти перебувають у державних закладах, якими є Миронівський районний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та Трипільська загальноосвітня спеціальна школа -інтернат 1-11 ступенів.

Ст. 245 СК України передбачено, що в разі, якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров»я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Зважаючи на вказану правову норму, аліменти на утримання малолітніх дітей відповідача підлягають стягненню на користь дитячих закладів, в яких вони проживають.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 150, 155, 164, 166 ч. 2, 167 ч. 5, 180, 182, 184, 193, 245 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 62, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити.

Позбавити громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительку АДРЕСА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей : сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки міста Сусуман Магаданської області, проживаючої в АДРЕСА_3, не працюючої, на користь Миронівського районного центру соціально-психологічної реабілітації дітей (р/р 35425006002573, код 34198412, МФО 821018, банк ГУ ДКСУ в Київській області) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі у розмірі 250 гривень щомісячно і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки міста Сусуман Магаданської області, проживаючої в АДРЕСА_3, не працюючої, на користь Трипільської загальноосвітньої спеціальної школи-інтернат 1-11 ступенів (р/р 35416002001888, код 22202684, МФО 821018, банк ГУ ДКСУ в Київській області) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 250 гривень щомісячно і до повноліття дитини.

Аліменти стягувати, починаючи з 2 липня 2012 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, у десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук