Ухвала

від 10.07.2008 по справі к-17660/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“10” липня 2008 р. №К-17660/07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

Головуючого Степашка О.І .

Суддів Пилипчук Н.Г.

Нечитайл а О.М.

Сергейчу ка О.А.

Конюшка К .В.

секретар судового засідан ня Меньшик ова О.Я.

за участю представників:

позивача: Новиц ького В.В.

відповідача: Роз маша В.І., Яковенка О.В., Драгун Л .В., Кутька О.М.

розглянувши касаційну ска ргу Державної податкової інс пекції у Київському районі м . Донецька

на постанову Господар ського суду Донецької област і від 31.05.2007 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністратив ного суду від 31.07.2007 р.

у справі №22/162а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аракс”

до Державної податкової інс пекції у Київському районі м . Донецька

про визнання недійсним податк ового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю “Аракс” (далі по тексту - ТОВ “Аракс”, пози вач) звернулось до Господарс ького суду Донецької області з позовом до Державної подат кової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі по те ксту - ДПІ у Київському райо ні м. Донецька, відповідач) про визнання недійсним податков ого повідомлення-рішення від 26.04.2007 р. №0000962340/0/6520/10/23-213.

Постановою Господарського суду Донецької області від 31. 05.2007 р., яка залишена без змін ух валою Донецького апеляційно го адміністративного суду ві д 31.07.2007 р., позовні вимоги задово лено; визнано недійсним пода ткове повідомлення-рішення в ід 26.04.2007 р. №0000962340/0/6520/10/23-213.

ДПІ у Київському районі м. Д онецька звернулась з касацій ною скаргою, в якій просить ск асувати постанову Господарс ького суду Донецької області від 31.05.2007 р. та ухвалу Донецьког о апеляційного адміністрати вного суду від 31.07.2007 р., прийняти нове судове рішення, яким у за доволенні позовних вимог від мовити.

Колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України в важає, що касаційна скарга ДП І у Київському районі м. Донец ька підлягає частковому задо воленню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інст анцій встановлено, що 26.04.2007 р. ДП І у Київському районі м. Донец ька прийнято податкове повід омлення-рішення №0000962340/0/6520/10/23-213, яки м позивачу визначено суму по даткового зобов' язання з по датку на прибуток у розмірі 41 560 805,00 грн., в т.ч. 31 969 850,00 грн. основно го платежу та 9 590 955,00 грн. штрафн их (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рі шення від 26.04.2007 р. №0000962340/0/6520/10/23-213 прий нято ДПІ у Київському районі м. Донецька на підставі акту “ Про результати виїзної плано вої перевірки Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Аракс” ЄДРПОУ 30232150 з питань дот римання вимог податкового, в алютного та іншого законодав ства за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р. ” від 18.04.2007 р. №900/23-2/30232150 (далі по текс ту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Ак ту перевірки позивачем в пор ушення вимог п.п. 1.11.2 п. 1.11, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно з дійснено збиткову господарс ьку операцію з придбання тов арів за угодами товарного кр едиту та їх подальшу реаліза цію в короткий проміжок часу без включення до вартості та ких товарів сум процентів за користування товарним креди том, а отже витрати з такого пр идбання не підлягають включе нню до складу валових витрат виробництва та обігу, оскіль ки зазначена діяльність пози вача не є господарською.

Суди попередніх інстанцій , задовольняючи позовні вимо ги, виходили з того, що дії поз ивача по включенню до складу валових витрат виробництва та обігу витрат по сплаті про центів за товарний кредит ві дповідають вимогам п. 5.5.1 п. 5.5 ст . 5 Закону України “Про оподатк ування прибутку підприємств ”.

Поряд з цим, Вищий адміністр ативний суд України звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств” - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких вит рат платника податку у грошо вій, матеріальній або немате ріальній формах, здійснювани х як компенсація вартості то варів (робіт, послуг), які прид баваються (виготовляються) т аким платником податку для ї х подальшого використання у власній господарській діяль ності.

Тобто, за змістом закону до валових витрат можна відноси ти лише ті, які закон визнає ко мпенсацією вартості товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.11.2. п. 1.11 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, перед бачено, що товарний кредит - то вари, які передаються резиде нтом або нерезидентом у влас ність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що пер едбачає відстрочення кінцев ого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарни й кредит передбачає переданн я права власності на товари (р езультати робіт, послуг) поку пцю (замовнику) у момент підпи сання договору або в момент ф ізичного отримання товарів ( робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від ча су погашення заборгованості .

Як визначено п.1.10 ст. 1 Закону У країни “Про оподаткування пр ибутку підприємств”, процент - це дохід, який сплачується (н араховується) позичальником на користь кредитора у вигля ді плати за використання зал учених на визначений строк к оштів або майна. До процентів включаються: платіж за викор истання коштів або товарів (р обіт, послуг), отриманих у кред ит; платіж за використання ко штів, залучених у депозит; пла тіж за придбання товарів у ро зстрочку. Проценти нараховую ться у вигляді відсотків на о сновну суму заборгованості а бо фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими д оговорами, незалежно від тог о чи встановлені вони в абсол ютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору а бо до іншої вартісної бази не є процентами.

На підставі аналізу застос ування вказаних нормативних приписів, судова колегія Вищ ого адміністративного суду У країни звертає увагу на те, що укладення договору купівлі- продажу на умовах товарного кредиту не може розцінюватис ь як надання окремої послуги , оскільки предметом такого д оговору є правовідносини щод о набуття покупцем права вла сності на товари, а нарахуван ня процентів не є платою за по слугу по наданню товарного к редиту, оскільки поняття “то варний кредит” передбачає не надання послуги по кредиту, а відстрочення кінцевого розр ахунку сплати на визначений строк і під визначений проце нт.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про об ґрунтованість віднесення пл атником податку до валових в итрат вартості нарахованих п ослуг по продажу товарів на у мовах товарного кредиту, зок рема і в частині, яка перевищу вала звичайну ціну послуги к омерційного кредитування, зр облено без урахування вимог Закону України “Про оподатку вання прибутку підприємств” , оскільки, на думку судової ко легії, понесені витрати зі сп лати процентів за відстрочен ня кінцевого розрахунку за т овар не підпадають під визна чення “валових витрат”, відп овідно до п. 5.1 ст. 5 Закону Украї ни “Про оподаткування прибут ку підприємств”, тобто не є ви тратами, здійснюваними як ко мпенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбавают ься (виготовляються) таким пл атником податку для їх подал ьшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, судами попередні х інстанцій не досліджувалис ь обставини відчуження придб аного позивачем товару за ці ною без врахування процентів по товарному кредиту, тобто з битковість зазначеної опера ції, що може свідчити про здій снення витрат з процентів по відстроченню оплати за това рним кредитом не з метою вико ристання у власній господарс ькій діяльності.

Зазначене неповне встанов лення обставин справи є сутт євим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинс тва України та виключає можл ивість висновку суду касацій ної інстанції щодо правильно сті застосування судами перш ої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки пе редбачені ч. 1 ст. 220 Кодексу адм іністративного судочинства України межі перегляду спра ви в касаційній інстанції не дають їй права встановлюват и або вважати доведеними обс тавини, що не були встановлен і попередніми судовими інста нціями.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни судове рішення повинно бути законним і обґрунтован им. Законним є рішення, ухвале не судом відповідно до норм м атеріального права при дотри манні норм процесуального пр ава. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі п овно і всебічно з' ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими д оказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог постан ови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги про цесуального законодавства і всебічно перевіривши обстав ини, вирішив справу у відпові дності з нормами матеріально го права, що підлягають засто суванню до даних правовіднос ин, а при їх відсутності - на пі дставі закону, що регулює под ібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту з аконодавства України. Обґрун тованим визнається рішення, в якому повно відображені об ставини, які мають значення д ля даної справи, висновки суд у про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпн ими, відповідають дійсності і підтверджуються достовірн ими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни підставою для скасува ння судових рішень судів пер шої та (або) апеляційної інста нцій і направлення справи на новий судовий розгляд є пору шення норм матеріального чи процесуального права, які пр извели або могли призвести д о неправильного вирішення сп рави і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний су д України зазначає, що оскіль ки допущені судами першої та апеляційної інстанцій поруш ення норм матеріального та п роцесуального права можуть п ризвести до неправильного ви рішення спору та не можуть бу ти усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені су дові рішення підлягають скас уванню, а справа - направлен ню на новий розгляд до суду пе ршої інстанції.

При новому розгляді справи судам, врахувавши вищевикла дене, необхідно всебічно і по вно перевірити обставини у с праві, проаналізувати їх та і нші докази, що містяться в мат еріалах справи, визначитися щодо належних способів доказ ування і прийняти рішення у в ідповідності до вимог чинног о законодавства.

На підставі викладеного, к еруючись ст.ст. 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Ки ївському районі м. Донецька з адовольнити частково.

Постанову Господарськог о суду Донецької області від 31.05.2007 р. та ухвалу Донецького ап еляційного адміністративно го суду від 31.07.2007 р. у справі №22/162а скасувати.

Справу направити на новий р озгляд до суду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення, мо же бути оскаржена до Верховн ого Суду України за винятков ими обставинами протягом міс яця з дня відкриття таких обс тавин.

Головуючий (підпис) О.І. Степашко

Судді (підпис) Н.Г. Пилипчук (підпис) О.М. Нечитайло (підпис) О.А. Сергейчук (підпис) К.В Конюшко З оригіналом згідно

Відповідальний секретар