Рішення

від 22.08.2012 по справі 5026/977/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року Справа № 03/5026/977/2012

Господарський суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді Єфіменка В. В.,

з секретарем Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача -Дорошенко В.В., за посадою; Морозова І.П., за довіреністю,

від відповідача -Мусієнко О.В., особисто; Драч М.В., за довіреністю;

від 3 особи -Орел В.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м.Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннева компанія "Миколаєвагро" м. Миколаїв

до Фізичної особи-підприємця Мусієнка Олександра Васильовича м. Городище,

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаська обласна державна насіннєва інспекція

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов, в якому просить суд стягнути з відповідача 234 318 грн. 33 коп., в тому числі 186 950 грн. основного боргу, 33 150 грн. упущеної вигоди, 1 560 грн. 33 коп. - 3% річних, 1 158 грн. втрат внаслідок інфляції та 11 500 грн. витрат на транспортні послуги з тих мотивів, що він відмовився від отриманого згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2012 товару (ячмінь сортів "Командор", "Еней", пшениця "Рання-93", просо "Харківське-31", овес "Анна"), оскільки він не відповідає вимогам Закону України "Про насіння і садивний матеріал", а відповідач не повернув йому кошти, сплачені в якості передоплати за насіння зерна.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявлених позивачем вимог.

Представник від ІІІ особи надала суду пояснення щодо правових відносин між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та порядок застосування Закону України "Про насіння і садивний матеріал" при виробництві, реалізації та використанні насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, на які затверджені державні стандарти.

22.08.2012 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог на 24 529 грн. 48 коп., проти якої відповідач заперечував повністю.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Сторони 30.01.2012 за № 96 уклали договір, за яким відповідач (продавець) зобов?язався поставити і передати у власність, а покупець (позивач) прийняти і оплатити посівний матеріал:

- ячмінь "Командор",

- ячмінь "Еней",

- пшениця "Рання-93",

- просо "Харківське-31",

- овес "Анна" (п.1.1)

Загальна кількість товару 16.5 тон на суму 64 450 грн. на умовах 100% передплати (а.с.8).

24.02.2012 сторони уклали договір купівлі-продажу (без номера), за яким продавець (відповідач) зобов?язався поставити і передати у власність, а покупець (позивач) прийняти і оплатити посівний матеріал:

- ячмінь «Сталкер»- 10 тон;

- пшениця «Рання-93»- 50 тон,

а всього 60 тон на суму 196 500 грн. за умови 100% передплати.

Відповідач зобов?язався в числі інших надати свідоцтва на насіння.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо не укладення ним вищеназваних договорів з мотивів їх не підписання, суд приходить до такого.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що перед укладанням договорів він спілкувався за допомогою телефонного зв?язку з директором відповідача Дорошенком В.В.

Договори укладалися та підписувалися у м.Городище Черкаської області за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки у нього (Мусієнка О.В.) була зламана рука, то договори підписувалися його працівником в його присутності. Умови договорів та порядок їх виконання обговорювалися особисто Мусієнком О.В. із директором позивача за кавою.

Після чого зерно фасувалось працівниками Мусієнка О.В. і завантажувалось та транспортні засоби.

Факт отримання грошей за насіннєвий матеріал відповідач не оспорює.

Суд враховує, що при відмові позивача від отримання товару через відсутність належних документів на насіння, зокрема сертифікатів (свідоцтв на насіння), відповідач повернув позивачу частину з отриманих коштів у розмірі 79000 грн.

Ст.241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд приходить до висновку, що дії Мусієнка О.В. після підписання договорів його ж працівником, свідчать про прийняття договорів до виконання, а отже схваленими Мусієнком О.В. Відтак, правочини (договори) від 30.01.2012 та від 24.02.2012 є чинними з моменту їх вчинення.

Оцінюючи виконання сторонами зобов?язань за договором від 30.01.2012 №96, суд враховує, що відбір та завантаження зерна на його виконання здійснювалось у присутності представників позивача. Акт про приховані недоліки отриманого позивачем товару протягом 5 днів за участю представника відповідача не складався. Відтак, суд приходить до висновку, що доводи позивача про неналежне виконання зобов?язань відповідачем за договором від 30.01.2012 № 96 не доведено належними доказами.

Аналізуючи обставини виконання сторонами договору від 24.02.2012, суд приходить до наступного.

Основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, визначають правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права, закріплено в Законі України "Про насіння і садивний матеріал" (далі - Закон).

Ст.ст.14, 15 Закону визначено, що суб'єкти насінництва та розсадництва мають право розмножувати, заготовляти, реалізовувати та використовувати насіння і садивний матеріал сортів рослин (клонів, ліній, гібридів), якщо їх виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України (для лісового насіння - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, для квітково-декоративного насіння - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України) відповідно до його компетенції.

Право на виробництво та реалізацію оригінального та елітного насіння надається суб'єктам насінництва та розсадництва за наслідками атестації, проведеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України за участю Української академії аграрних наук, суб'єктів насінництва та розсадництва.

Право на виробництво та реалізацію репродукційного насіння і садивного матеріалу, гібридів першого покоління надається спеціалізованим насінницьким і розсадницьким господарствам, фермерським господарствам та іншим суб'єктам насінництва і розсадництва за наслідками атестації, проведеної спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань аграрної політики Автономної Республіки Крим і областей за участю суб'єктів насінництва і розсадництва.

Порядок проведення атестації затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Суб'єкти насінництва та розсадництва, що за наслідками атестації одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій, заносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який веде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Суб'єкти насінництва і розсадництва, що не занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.

Виробники насіння і садивного матеріалу мають право:

вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення рослин вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розміщення посівів перехреснозапильників;

звертатися до спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань лісового господарства, спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та органів державного контролю в насінництві та розсадництві та до суду у разі порушення прав, наданих їм цим Законом.

Виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані:

укладати ліцензійні договори на використання сортів рослин з власниками сорту відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин";

вирощувати насіння і садивний матеріал згідно з обсягом, визначеним договором;

створювати страхові насіннєві фонди в обсягах, визначених статтями 12, 13 цього Закону;

додержувати технологічних і методичних вимог насінництва та розсадництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння;

своєчасно здавати проби насіння і садивного матеріалу для контролю якості до лабораторій Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції;

зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу протягом терміну дії документа, який засвідчує якість насіння і садивного матеріалу;

вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

додержувати встановленого порядку маркування і затарювання насіння і садивного матеріалу, що підлягають реалізації;

відшкодовувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння і садивного матеріалу.

Посадові особи суб'єктів насінництва та розсадництва всіх форм власності і господарювання, реалізатори насіння і садивного матеріалу у період проведення контрольних заходів зобов'язані сприяти інспекторам у виконанні їх функцій.

Виробники насіння і садивного матеріалу мають й інші права та обов'язки, передбачені цим Законом і нормативними актами з питань насінництва та розсадництва.

Відповідач не надав суду доказів того, що він є суб?єктом насінництва в розумінні положень вищевказаного Закону.

Суд приходить до висновку, що відповідач, який не є суб?єктом насінництва, зобов?язаний повернути отримані від позивача кошти з урахуванням втрат внаслідок інфляції та 3% річних за виключенням вже перерахованих (70 000+9 000).

Доказів упущеної вигоди позивач не надав, а тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Заява позивача про збільшення позовних вимог від 22.08.2012 не підлягає до задоволення з тих мотивів, що позивач не надав суду рішення суду, за яким з нього стягнуто кошти на користь третіх осіб.

Вимоги позивача про стягнення коштів за оренду транспортного засобу (автомобіля) не підлягають до задоволення, оскільки наданий позивачем договір від 20.07.2012 не містить умов щодо оренди автомобіля саме для поїздок у судові засідання по даній справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 177 950 грн. боргу; 1158 грн. втрат внаслідок інфляції; 1560 грн. 33 коп. -3% річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3 613 грн. 36 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути 180 668 грн. 33 коп. з фізичної особи-підприємця Мусієнка Олександра Васильовича, код 2768805693, вул.Миру,65а, м. Городище Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Насіннева компанія «Миколаєвагро», код 37913289, провул.Туристів,1а, м. Миколаїв.

Стягнути 3 613 грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору з фізичної особи-підприємця Мусієнка Олександра Васильовича, код 2768805693, вул.Миру,65а, м. Городище Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннева компанія "Миколаєвагро", код 37913289, провул.Туристів,1а, м. Миколаїв.

В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Єфіменко В.В.

Повне рішення складено та

підписано 23.08.2012.