Рішення

від 20.08.2012 по справі 5023/3092/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5023/3092/12 вх. № 3092/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - не з'явився; відповідача - Малік Ю.О. (довіреність №626/07 від 18.07.12 р.)

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна" (Рівненська обл., м. Дубно)

до Спеціалізованого підрядного КП "Шляхрембуд" (м. Харків)

про стягнення заборгованості в сумі 55739,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Спеціалізованого підрядного КП "Шляхрембуд", про стягнення заборгованості в сумі 55739,21 грн., з яких 54524,00 грн. основного боргу, 833,54 грн. 3% річних, 381,67 грн. втрат від інфляції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем була проведена оплата за отриману продукцію за накладними №0007 від 19.05.11 р., №0040 від 17.08.11 р., №0053 від 09.09.11 р. не в повному обсязі. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.12 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі №5023/3092/12 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.12 р. розгляд справи відкладено на 06.08.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.12 р. розгляд справи відкладено на 20.08.12 р.

Представник позивача у судове засідання 20.08.12 р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №013773 від 14.08.12 р., долученого судом до матеріалів справи. Про причини неявки суд не повідомив.

20.08.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог (вх. №13799), в якому просив витребувати від позивача обгрунтувати розрахунок позовних вимог, або уточнити про збільшення позовних вимог на переконання відповідача.

Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання відповідача, оскільки воно необґрунтоване, не доведено належними доказами і позбавлено достатнього обґрунтування.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.08.12 р. заперечував проти позову в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ "Індустріальна компанія Фесгус", яка відповідно довідці з ЄДРЮО та ФОП №512095 від 19.07.12 р. змінила назву на ТОВ "КАСІ-Україна", було поставлено СП КП "Шляхрембуд" продукцію за накладними №0007 від 19.05.11 р., №0040 від 17.08.11 р., №0053 від 09.09.11 р. на загальну суму 124704,00 грн., копії яких є в наявності в матеріалах справи, які підписані представниками сторін та скріплені печатками СП КП "Шляхрембуд".

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується вищенаведеними накладними та актами прийому-передачі №0007-05-11 від 19.05.2011 та №0040-08-11 від 17.08.2011 року, підписаними сторонами.

Прийняття відповідачем (покупцем) товару по накладними №0007 від 19.05.11 р., №0040 від 17.08.11 р., №0053 від 09.09.11 р. в кількості та асортименті, вважається підтвердженням узгодження конкретної кількості, ціни та асортименту товару.

Відповідач частково оплатив отриману продукцію за накладними №0007 від 19.05.11 р., №0040 від 17.08.11 р., №0053 від 09.09.11 р.: 17.05.2011 року на 42 300,00 грн.; 08.07.2011 року 25 000,00 грн.; 09.09.2011 року 2 880,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких є в наявності в матеріалах справи. Всього відповідачем сплачено 70180,00 грн.

Також на цей факт вказує двосторонній акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 11.10.2011 року.

Таким чином, оплата Відповідачем за отриману продукцію проведена не в повному обсязі. Заборгованість відповідача становить 54524,00 грн.

07.12.11 р. за вих. №108 та повторно 16.02.12 р. за вих. №5 позивачем, відповідно до ст. 530 ЦК України, на адресу відповідача були направлені письмові вимоги про виконання грошового зобов'язання перед позивачем, але до подання позовної заяви вимоги про виконання грошового зобов'язання у розмірі 54524,00 грн. відповідачем не були виконані, тому позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про повне погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 54524,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок суми втрат від інфляції, сума яких складає 381,67 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивачем зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 833,54 грн., але надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 826,8 грн. В іншій частині стягнення 3% річних в розмірі 6,74 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1653,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд"(61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 20; р/р 26009745 у ВАТ "Ерсте банк" м. Київ, МФО 380009; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03359182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна"(35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Д.Галицького, 16; р\р 26009174388980 в ПЗРУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 333603; ідентифікаційний код 36422246) 54524,00 грн. основного боргу, 826,8 грн. 3% річних, 381,67 грн. втрат від інфляції, а також судовий збір в розмірі 1653,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 6,74 грн. відмовити.

Повне рішення складено 23.08.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.