Рішення

від 20.08.2012 по справі 8/089-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р. Справа № 8/089-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж», ідентифікаційний код: 35971913, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Артема, 16, к. 6,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент», ідентифікаційний код: 36108100, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 28 А,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Демиденко Т.Г., який діє на підставі довіреності від 01.03.2011 року;

від відповідача: Грабчак В.М., який діє на підставі довіреності б/н від 02.07.2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 29.06.2011 року, укладеним у спрощений спосіб, (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 29.06.2011 року, укладеного у спрощений спосіб, не повністю здійснив оплату поставленого Позивачем товару, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором у вигляді основного боргу у сумі 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2012 року порушено провадження у справі №8/089-12 та призначено останню до розгляду на 20.08.2012 року.

20.08.2012 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 25.07.2012 року, дав пояснення та повідомив суду, що після порушення провадження у справі №8/089-12 Відповідач 13.08.2012 року добровільно сплатив Позивачу частину основного боргу за Договором у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого за Відповідачем станом на 20.08.2012 року залишився рахуватись основний борг, який добровільно не сплачений, у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.), в зв'язку з чим Позивач просив суд в частині стягнення суми основного боргу, яку Відповідач під час розгляду справи сплатив в добровільному порядку, припинити провадження у справі та в частині позовних вимог, в якій провадження не припинено, підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився представник Відповідача, який виконав вимоги ухвали суду від 25.07.2012 року, дав пояснення та повідомив суду, що після порушення провадження у справі №8/089-12 Відповідач 13.08.2012 року добровільно сплатив Позивачу частину основного боргу за Договором у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого за Відповідачем станом на 20.08.2012 року залишився рахуватись основний борг, який добровільно не сплачений, у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.), в зв'язку з чим Відповідач просив суд в частині стягнення суми основного боргу, яку Відповідач під час розгляду справи сплатив в добровільному порядку, припинити провадження у справі та в частині позовних вимог, в якій провадження не припинено, визнав останні у повному обсязі. Судом визнано позицію Відповідача про припинення провадження у справі в частині основного боргу за Договором у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), яка добровільно сплачена Відповідачем та підтверджена наявною у справі копією платіжного доручення від 13.08.2012 року за № 957, обґрунтованою, внаслідок чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету спору. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.08.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Цивільний кодекс України у п. 2 ст. 530 передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Крім того, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

29.06.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205, 655, 712 Цивільного кодексу України, був укладений договір поставки від 29.06.2011 року у спрощений спосіб шляхом видачі Позивачем Відповідачу рахунку-фактури від 29.06.2011 року за № 25 та накладної від 29.06.2011 року за № 13.

За умовами даного Договору, Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

29.06.2011 року Позивач передав Відповідачу на виконання умов вищезазначеного Договору товар на загальну суму 184500,91 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі п'ятсот гривень 91 коп.), який 14.02.2012 року частково повернутий Відповідачем Позивачу на загальну суму 84700,26 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот гривень 26 коп.), в зв'язку з чим остаточна сума зобов'язання Відповідача по оплаті поставленого Позивачем товару становила 99800,65 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

Відповідач в порушення вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України розрахувався з Позивачем частково шляхом перерахування коштів у сумі 40000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

З огляду на те, що Відповідачем не було виконано зобов'язання щодо погашення заборгованості, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст.222 Господарського кодексу України та ст.6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію у вигляді листа за формою досудового попередження з вимогою погасити заборгованість за Договором, на яку Відповідач відреагував, однак заборгованість не погасив, внаслідок чого станом на 25.07.2012 року за Відповідачем рахується заборгованість за Договором, укладеним у спрощений спосіб, у сумі 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 25.07.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 25.07.2012 року складає 59800,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

Проте, Відповідач в судовому засіданні 20.08.2012 року повідомив суду, що після порушення провадження у справі №8/089-12 Відповідач 13.08.2012 року добровільно сплатив Позивачу частину основного боргу за Договором у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), на підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення від 13.08.2012 року за № 957, достовірність якого підтвердив в цьому ж судовому засіданні представник Позивача, внаслідок чого за Відповідачем станом на 20.08.2012 року залишився рахуватись основний борг, який добровільно не сплачений, у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача частини основної заборгованості у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, в зв'язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена сума основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку.

Таким чином, станом на 20.08.2012 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставленого Позивачем товару за Договором суду не надано.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за договором від 29.06.2011 року, укладеним у спрощений спосіб, у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем за виключенням добровільної сплати частини основного боргу у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Враховуючи відзив Відповідача на позов та на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки від 29.06.2011 року, укладеним у спрощений спосіб, станом на 20.08.2012 року складає 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.) .

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати поставленого за Договором товару у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.) .

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав за виключенням доказів добровільної сплати частини основного боргу у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.) після порушення провадження у справі № 8/089-12, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1641,00 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1641,00 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача, як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №8/089-12 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж»суми основного боргу за Договором поставки від 29.06.2011 року, укладеним у спрощений спосіб, на загальну суму 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), - припинити.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж»щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент»суми основного боргу, в якій провадження у справі №8/089-12 не припинено, та господарських витрат, - задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент», ідентифікаційний код: 36108100, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 28 А, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж», ідентифікаційний код: 35971913, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Артема, 16, к. 6, основний борг за Договором поставки від 29.06.2011 року, укладеним у спрощений спосіб, у сумі 45800,65 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 65 коп.) та судовий збір у сумі 1641,00 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 20.08.2012 року