Рішення

від 17.08.2012 по справі 0555/1066/2012

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №0555/1066/2012

Номер провадження2/0555/1066/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 р. місто Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ус О.В.,

при секретарі Махота О.В.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду та просять усунути перешкоди у користуванні домоволодінням, що розташоване у АДРЕСА_1, визнавши відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вищевказаним житловим приміщенням, та зняти з реєстраційного обліку відповідача, мотивуючи тим, що їм на підставі договору купівлі-продажу належить домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1. 21.10.2002 року у вказаному домоволодінні був зареєстрований відповідач ОСОБА_3, який є рідним сином позивача ОСОБА_1, однак він не проживає у будинку 10 років.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги в повному обсязі та дали пояснення аналогічні викладеним в позові обставинам. Вважають, що відповідач не проживає в спірному домоволодінні більше ніж десять років без поважних причин. Ніяких перешкод у користуванні будинком для відповідача ОСОБА_3 вони не чинили, де знаходиться ОСОБА_3 з грудня 2002 року їм достовірно невідомо. Відповідач дзвонив декілька разів позивачеві - батьку ОСОБА_1, говорив, що в м.Москва Росія, але це вже було давно, в 2011 році до них приходили працівники міліції також цікавилися місцезнаходженням відповідача, говорили, що його у Росії оголосили в розшук. Майна, що належить відповідачу у їх будинку не має, вони вимушені нести витрати за комунальні послуги за відповідача на протязі десяти років, а вони є пенсіонерами. Проти розгляду справи у відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення не заперечують.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 (сусід), ОСОБА_5 (рідна донька позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3 - зведений брат) та ОСОБА_6 (близька подруга позивачів) суду пояснили, що відповідач ОСОБА_3, який є рідним сином позивача ОСОБА_1 у спірному будинку не проживає приблизно 10 років, вони взагалі не бачили, що він там жив, в гостях у позивачів бувають не рідко, жодного разу не бачили там ні відповідача, ні його речей, також їм невідомі випадки того, що позивачі перешкоджали відповідачеві проживати у будинку, де відповідач знаходиться їм невідомо.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомив.

В зв'язку з цим суд на підставі ст.ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України постановляє заочне рішення.

Суд, заслухав пояснення позивачів, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, та допитавши свідків, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_2 (на день розгляду справи судом - ОСОБА_3 - свідоцтво про шлюб арк. справи 9) та ОСОБА_1 у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 25.11.2000 р., що зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Ясинувата» (арк. справи 8).

З довідки голови комітету мікрорайону № 7 від 15.07.2012 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, мешкає ОСОБА_2 та ОСОБА_3, також за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3, але за вказаною адресою він не мешкає з 2002 року (акр справи 6).

Згідно копії домової книги реєстрації осіб у будинку АДРЕСА_1 у м. Ясинувата, за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 з 21.10.2002 року.

З заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 12.07.2012 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не мешкає з 2002 року(арк. справи 5).

Місце проживання відповідача на момент розгляду справи позивачам не відомо.

Відсутність речей відповідача та її не проживання за вказаною адресою з грудня 2002 року підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у суду не має сумнівів щодо достовірності та правдивості фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутня, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим представленим суду доказам.

Згідно зі ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення членів сім'ї у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.

При цьому, ч.2 ст. 405 ЦК України, передбачені, спеціальні підстави для визнання особи такою, що втратила право на користування житлом власника: у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У відповідності до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач мав об'єктивну можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод йому позивачі не чинили, майно та речі відповідача в домоволодінні відсутні, поважних причин для його відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало.

Відсутність відповідача за місцем мешкання понад один рік, без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власниками житлового приміщення та відповідачем, дають суду підстави зробити висновок, що відповідач, не мешкаючи в спірному домоволодінні з грудня 2002 року, без поважних причин, втратив право користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим підлягає визнанню таким в судовому порядку.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб (далі - орган реєстрації)

Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби, тобто вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку відповідача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 405 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 214-215, 226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.

В задоволені решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у с праві, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Ус