9/320-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.09.06р.
Справа № 9/320-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми
"Колумбус ВСВ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2649 грн. 78 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Волинська Л.П. - в.о. нач. юр.відділу, довіреність № 39юр
від 05.01.06 р.
Від відповідача - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” звернулось у липні 2006 року із позовом до ТОВ ВКФ "Колумбус ВСВ", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошову суму 2649,78 заборгованості, в тому числі: 2508,23 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 121,87 грн. пені, 19,68 грн. –3 % річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за договорами №5663/21/49604 від 01.01.06р. та №5663/21/38606 від 25.11.04р. з додатковою угодою від 31.12.05р.
Заявою від 19.09.06р. Позивач зменшив суму позову на 4,62 грн. і просить стягнути з Відповідача на свою користь 2644,05 грн. заборгованості.
Відповідач відзив на позов не надав. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Строк вирішення спору був продовжений першим заступником голови суду до 05.10.06р., згідно ст. 69 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 19.09.06р. за згодою Позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” (далі –Позивач) та ТОВ виробничо-комерційною фірмою "Колумбус ВСВ" (далі –Відповідач) були укладені договори №5663/21/49604 від 01.01.06р. „купівлі-продажу природного газу для потреб суб'єктів господарської діяльності”, №5663/21/38606 від 25.11.04р. на транспортування природного газу із Додатковою угодою від 31.12.05р., згідно до умов яких Позивач зобов'язався здійснювати для Відповідача через систему розподільчих газопроводів постачання і транспортування природного газу в межах заявлених обсягів, а останній зобов'язався здійснювати оплату за спожитий природний газ, надані послуги з його транспортування на умовах вказаних договорів.
Згідно пунктів 5.1-5.6 договору №5663/21/49604 від 01.01.06р. та пунктів 6.1-6.2 договору №5663/21/38606 від 25.11.04р., Відповідач зобов'язався проводити розрахунки із Позивачем грошовими коштами за встановленим тарифом шляхом планових платежів із кінцевим розрахунком на підставі актів прийому-передачі природного газу до 5-го числа наступного за звітним місяця.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання відповідно до умов зазначених договорів про постачання та надання послуг з транспортування природного газу, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт в матеріалах справи.
Згідно розрахунків Позивача, заборгованість Відповідача на дату пред'явлення позову до суду (05.07.06р.) по договору № 5663/21/38606 від 25.11.04р. на транспортування природного газу за лютий –березень 2006 року становила 116,90 грн.; по договору №5663/21/49604 від 01.01.06р. на постачання природного газу за лютий –березень 2006 року становила 2338,04 грн. та 53,29 –тарифу на постачання природного газу.
На підставі пункту 6.2 умов договору №5663/21/49604 від 01.01.06р. і пункту 6.1 умов договору №5663/21/38606 від 25.11.04р., згідно до яких Відповідач зобов'язався за несвоєчасну оплату наданих послуг сплатити на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, а також відшкодувати понесені позивачем збитки, Позивач нарахував Відповідачу додатково до суми основного боргу пеню у сумі 121,87 грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та умов вищезазначених договорів про відповідальність сторін, позивач нарахував відповідачу додатково суму 19,68 –три проценти річних.
Доказів сплати додаткових нарахувань на час розгляду справи Відповідач не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 229 і ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами; штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладених із позивачем договорів та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 2503,61 грн. основного боргу, 121,87 грн. пені, 19,68 грн. трьох процентів річних за несвоєчасні розрахунки –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
В решті позовних вимог у сумі 4,62 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі ст. 80 ч.1 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою позивача від частини позовних вимог, яка прийнята судом.
Судові витрати у справі повністю покладаються на Відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-45, 49, 80 ч.1 п.4, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Колумбус ВСВ" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” суму 2503 грн. 61 коп. основного боргу, 121 грн. 87 коп. пені, 19 грн. 68 коп. трьох процентів річних, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобед
Рішення підписано- 10.11.06р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 257225 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобед І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні