Рішення

від 24.07.2012 по справі 1515/1793/12

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 1515/1793/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, справу за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив суд визнати право власності на нерухоме майно - складські та господарські споруди, що знаходяться за адресою: Одеська область Комінтернівський район, територія Крижанівської сільської ради, вул. Паустовського, 32.

В обгрунтування наведеного позову позивач зокрема зазначає, що на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.09.2005 року йому на праві власності належать складські приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Державна реєстрація права власності здійснена в Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації 03.11.2005 року.

Належні ОСОБА_1 складські приміщення знаходяться на земельній ділянці, площею 0,986 га, якою він користується на умовах оренди, а також на земельній ділянці площею 0,6112 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На вказаних земельних ділянках позивач у 2008 році самочинно збудував складські приміщення: літ «Т»- склад, літ «У» - склад, літ «Ф»- склад, літ. «Х»-навіс.

Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю в Одеській області відмовлено у прийнятті в експлуатацію самочинно забудованих об'єктів із посиланням на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, проте подали заяви про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.

Представник Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, питання позовних вимог залишив на розсуд суду.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив наступні правовідносини:

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 8836524 від 03.11.2005 року, ОСОБА_1 належать на праві власності складські приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки серії ВЕА № 801530, ВЕА № 801531, ВЕА № 801532, ВЕА № 801533, посвідченого державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Федоровим Є.А. від 02.08.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2629, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,6112 га, кадастровий номер 5122783200:01:001:0014, цільове призначення «для розміщення складських приміщень», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що встановлено судом згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 957918, виданого 16.03.2007 року відділом держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752400075.

На підставі договору оренди, який укладений між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ОСОБА_1 строком на 49 років, останній користується на умовах оренди земельною ділянкою, загальною площею 0, 3748 га, цільове призначення «для експлуатації складських приміщень», яка розташована на території Крижанівської сільської ради АДРЕСА_1, що встановлено судом згідно договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007 року, зареєстрованого в книзі записів договорів оренди на право тимчасового користування землею від 16 липня 2007 року № 56 в Крижанівській сільській раді Комінтернівського району Одеської області та зареєстрованого Комінтернівським районним відділом Одеської регіональної філії центру державного земельного кадастру у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 040752400028 від 13.08.2007 року.

19.02.2007 року встановлені в натурі межі земельної ділянки площею 0,3748 га, що розташована на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району АДРЕСА_1, та межові знаки передані орендарю- ОСОБА_1., про що було складено відповідний акт.

Згідно технічного паспорту, складеного Комінтернівським районним БТІ Одеської області, ОСОБА_1 станом на 09.12.2011 року самочинно збудував складські приміщення - літ. «Т»- склад, літ. «У» - склад, літ. «Ф» - склад, літ. «Х» -навіс.

Згідно наявного у справі звіту від 16.06.2012 року про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта - складських приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, складеного ТОВ «Центр інвентаризації та оцінки нерухомого майна «Будсервіс», складські приміщення відповідають вимогам надійності і безпечної експлуатації, встановлена можливість безпечної експлуатації цих приміщень.

Судом приймається до уваги, що вказані у звіті складські приміщення, за висновком експерта, відповідають умовам безпечної експлуатації та безпечної праці людей, зокрема, об'єкти мають сейсмічність до 7 балів, пожежобезпечність ІІІ класу, природну вентиляцію, автономне опалення, водовідведення.

Листом № 01/11-3503 від 14.06.2012 року інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті у експлуатацію самочинно забудованих об'єктів.

Встановивши дійсні правовідносини, перевіривши відповідність позовних вимог нормам матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та засновані на законі, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.ХІ.1950 р.) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із положенням ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На підставі співставлення наданих позивачем доказів вбачається, що позивач дійсно здійснив самочинне будівництво, оскільки відповідного дозволу ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт матеріали не містять.

Разом із тим, у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно забудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Як встановлено згідно наявного у справі технічного висновку, проведене самочинне будівництво спірних складських приміщень здійснено з додержанням всіх будівельних та санітарно-технічних норм, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом враховується, що згідно із п.п. 3. п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно забудоване майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правилами істотними.

Судом враховується, що земельні ділянки, на яких розташовані самочинно забудовані об'єкти належать ОСОБА_1 на праві власності та на праві користування на умовах оренди, порушень будівельних норм та правил не встановлено.

Розглядаючи питання відмови інспекції архітектурно- будівельного контролю в Одеській області у прийнятті до експлуатації самочинно забудованих ОСОБА_1 складських приміщень, суд виходить з наступного:

У відповідності до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», у тому разі, якщо право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнано за рішенням суду, прийняття в експлуатації такого нерухомого майна здіснюється згідно з цим Порядком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі визнання права власності на самочинно забудоване нерухоме майно, позивач має звернутись до відповідного органу архітектурно- будівельного контролю із відповідною заявою про прийняття об'єкту в експлуатацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Згідно з ч. 6 ст. 12 зазначеного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» порядок ведення Державного реєстру прав встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У ч.5 Прикінцевих Положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вказано, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2007 року встановлено, що з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та до введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно, відповідно до затвердженого цим наказом Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав (п.1.1.).

За переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що міститься у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р., із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції України № 36/5 від 17.05.2004 р., рішення суду є правовстановлюючим документом для визнання права власності особи.

Таким чином, з врахуванням загальних засад цивільного законодавства, визначених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливість, розумності, добросовісності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 317, ч.ч. 1, 5, ст.376, 392 ЦК України, ст. 2, ч. 6 ст. 12, ч.5 Прикінцевих Положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.п. 3. п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2007 року ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213-215, 222,223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на складські приміщення літ. «Т» - склад, літ. «У»- склад, літ. «Ф» - склад, літ. «Х» -навіс, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять два).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу отримання його копії через Комінтернівський районний суд Одеської області

Суддя В. К. Барвенко