Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а/0270/3765/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

16 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/3765/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

позивача 1: Поліщук Р.А. - представник за довіреністю

позивача 2: Сажнєв О.Ю. - представник за довіреністю

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Теплицького районного центру зайнятості (позивач 1), Вінницького обласного центру зайнятості (позивач 2)

до: ОСОБА_3

про: стягнення виплати

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись Теплицький районний центр зайнятості, Вінницький обласний центр зайнятості з позовом до ОСОБА_3 про стягнення виплати.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Теплицькому районному центрі зайнятості, як безробітний, незаконно отримував допомогу по безробіттю. Крім того, за направленням позивача 1 проходив професійне навчання на базі Вінницького обласного навчально-курсового комбінату аграрної освіти за професією електрогазозварник. Оплата за навчанням проводилась Вінницьким обласним центром зайнятості. При проведенні перевірки прокуратурою Теплицького району виявлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець у Бершадському районі Вимоги наказу про відшкодування виплачених сум відповідачами в добровільному порядку не виконані, тому позивачі звернулись до суду з позовом про їх примусове стягнення.

В судовому засіданні представник позивача 1 підтримав заявлений адміністративний позов.

Представник позивача 2 також позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового направлення.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив належних заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи.

Вислухавши пояснення представників позивачів, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

20.12.2004 року ОСОБА_3 був зареєстрований у Теплицькому районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Статус безробітного отримав 27.12.2004 року.

З 27.12.2004 року по 30.09.2005 року відповідачу проведено рахунок та здійснено виплату допомоги по безробіттю в сумі 942,08 грн., згідно п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідач знятий з обліку 28.11.2005 року.

Повторно відповідач зареєстрований в службі зайнятості 09.03.2010 року, статус безробітного останньому надано 16.03.2010 року.

Судом встановлено, що допомогу по безробіттю відповідач отримав з 16.03.2010 року по 27.07.2010 року в сумі 2330,65 грн.

Зазначені витрати підтверджуються довідкою бухгалтерського обліку.

З 28.07.2010 року по 10.12.2010 відповідач проходив професійне навчання на базі Вінницького обласного навчально-курсового комбінату аграрної освіти за професією електрогазозварник. Оплата за навчанням проводилась Вінницьким обласним центром зайнятості, що підтверджується договором та листом обласного центру зайнятості №05-11/1774 від 25.06.2012 року. Розмір витрат пов'язаний із навчанням ОСОБА_3 становить 2396,75 грн.

Крім того, за вказаний період Теплицьким РЦЗ здійснено виплату матеріальної допомоги за період навчання в розмірі 2928,23 грн.

Також, 05.01.2011 року при отриманні підтверджуючих документів за проїзд нараховано компенсацію витрат в сумі 901,83 грн.

17.01.2011 року відповідач знятий з обліку у зв'язку із працевлаштуванням.

Представником позивача 1 в судовому засіданні пояснено, що при проведенні прокуратурою Теплицького району перевірки виявлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець у Бершадському районі.

На підставі зазначеного, Теплицьким РЦЗ було здійснено запит до Державного реєстратора Теплицької РДА про видачу довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців.

29.05.2012 року позивачу 1 надано довідку №13913888 з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, в якій зазначено, що в єдиному державному реєстрі записів про проведення реєстраційних дій не знайдено та єдиний державний реєстр знаходить у стані формування. У зв'язку з цим відомості є неповними, а інформація про юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01.07.2004 року та не включених до ЄДРЮФО отримується в органі виконавчої влади.

31.05.2012 року позивачем 1 зроблено запит до Державного реєстратора Бершадської РДА щодо дати реєстрації та дати припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3

Так, Бершадською районною державною адміністрацією було направлено лист №011-26/2486 від 12.06.2012 року на адресу Теплицького РЦЗ, яким повідомлялось, що 05.04.2004 року ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1726.

На підставі отриманих даних позивачем 1 складено акт №13 від 27.06.2012 року розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в якому зазначено, що відповідач з 05.05.2004 року по даний час зареєстрований як фізична особа-підприємець та одночасно перебував на обліку Теплицького районного центру зайнятості, як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

Представником позивача 1 пояснено, що при першій та повторній реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_3 в заявах про надання статусу безробітного свідомо подавав дані про те, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, трудовою діяльністю не займався та не отримував пенсію.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_3 було запропоновано з'явитись до Теплицького РЦЗ та добровільно повернути кошти в сумі 9499,54 грн., з них 2396,75 грн. - кошти витрачені на навчання Вінницьким обласним центром зайнятості та 7102,79 грн. кошти витрачені Теплицьким районним центром зайнятості.

ОСОБА_3 з'явився в зазначений центом зайнятості термін, проте від пояснень та повернення отриманих коштів відмовився, що підтверджується актом від 27.06.2012 року. Наказом директора Теплицького РЦЗ №47 від 27.06.2012 року прийнято рішення звернутись до суду із позовної заявою про стягнення незаконно отриманих виплат.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать громадяни , які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю та працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Окрім цього, розмір зазначеної допомоги визначається ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, абз. 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року №125/116, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

На час розгляду справи докази на підтвердження про повернення зазначених виплат відповідачем не надано.

Розрахунок суми виплаченої допомоги відповідачем не оскаржувався.

Системний аналіз з'ясованих в судовому засіданні обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства встановлює, що кошти по безробіттю та за навчання виплачені ОСОБА_3 сумою 9499,54 грн., отримані протиправно, а тому вони підлягають стягненню на користь Теплицького РЦЗ та Вінницького ОЦЗ.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, надані позивачами, дають суду підстави для постановлення рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму в загальному розмірі 9499,54 грн. (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 54 коп.) з них:

на користь Теплицького центру зайнятості (вул. Незалежності, 41А, смт Теплик, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20097119, р/р 37176004000865, МФО 802015, УДК у Вінницькій області) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7102, 79 грн. (сім тисяч сто дві гривні 79 коп.);

на користь Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Червоноармійська, 3а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 05392714, р/р 37175002000802, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015) випрати на оплату професійного навчання у розмірі 2396,75 грн. ( дві тисячі триста дев'ятсот шість гривень 75 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна