Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а/1270/6178/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6178/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

позивача - Буркової О.М. (довіреність № 27/10 від 29.03.2012),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" про стягнення коштів з рахунків платника у банках, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" про стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 2 170 959,90 грн. з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у позові зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" є юридичною особою.

Станом на момент подання адміністративного позову відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 2 170 959,90 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань із зазначеного податку, що підтверджується податковими деклараціями та зворотнім боком облікової картки.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" суму податкового боргу з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак 20 серпня 2012 року на адресу суду надійшов конверт з відміткою про повернення поштового відправлення у зв'язку із не знаходженням підприємства за зазначеною адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 13.08.2008 за № 1 382 102 0000 015281, що підтверджується свідоцтвом серії А01 № 227429 (а.с. 5), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АА № 229355 (а. с. 6). Перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 14.08.2008 за № 596, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.08.2008 № 953 ( звор. бік а. с. 5).

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державну реєстрацію відповідача не скасовано.

Станом на момент подання адміністративного позову відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 2 170 959,90 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується:

- зворотнім боком облікової картки (а. с. 21-22);

- актом перевірки від 12.06.2009 р. (а.с. 17-18);

- податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2009 р.(а.с. 15);

- розрахунком податкового боргу (а.с 10).

З метою погашення податкового зобов'язання позивачем з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 26.02.2009 р. № 1/1113 (звор. стор. а. с. 11), що була направлена підприємству, та друга податкова вимога від 18.03.2010 № 2/749 (а. с. 13), що була направлена підприємству. Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що заступником начальника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області 30.08.2010 року було прийнято рішення № 177 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 14). Проте зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 133 Податкового Кодексу України, платниками податку з прибутку підприємства є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Відповідно до ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

З метою погашення податкового зобов'язання податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу. Проте зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач не сплатив зазначений податок у розмірі 2 170 959 грн. 90 коп.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" про стягнення коштів з рахунків платника у банках задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесансбуд" (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4, код ЄДРПОУ 36073728) у банках, обслуговуючих платника податків, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 2 170 959,90 грн. (два мільйона сто сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 90 копійок) в доход Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 серпня 2012 року.

СуддяО.В. Ципко