Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а-1670/5184/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5184/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Чирва Є.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

У позові просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0035401702 від 20 березня 2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 20 808 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 202 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на незгоду зі вказаним рішенням податкового органу. Останнє винесене за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Автомеханіка", яка оформлена актом №134/17-311/2717304112 від 12.03.2012 року. Ця перевірка в свою чергу була проведена на підставі акту №3302/23-209/35314253 від 25.05.2011 року про результати документальної планової невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ТОВ "ТД "Автомеханіка". Посилався на те, що акт перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване рішення, містить інформацію щодо господарської діяльності ТОВ "ТД "Автомеханіка", його контрагентів та висновки про порушення ними податкового та валютного законодавства, однак у ньому відсутній аналіз господарської діяльності позивача. Наголошував на тому, що господарська діяльність одиниць ланцюга постачання ніяким чином не може впливати на податкові зобов'язання позивача, а суб'єкт господарської діяльності не може нести відповідальність за порушення ними податкового та валютного законодавства, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер. Вважає, що ФОП ОСОБА_1 податковий кредит у відповідному звітному періоді сформував правомірно, оскільки, суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару, отриманого у ТОВ "ТД "Автомеханіка", яке на момент вчинення господарських операцій знаходилось за юридичною адресою та було платником податку на додану вартість. Крім того, реальність оподаткованих господарських операцій, які слугували основою для формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді, підтверджується відповідними первинними документами, а саме господарськими договорами, рахунками - фактурами, податковими та видатковими накладними. Позивач посилався на те, що куплений товар був використаний у господарській діяльності для ремонту вантажної машини, за допомогою якої платником податку здійснюються вантажні перевезення. Вказаний факт підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг. Крім того, оплата за куплений товар та отримані послуги підтверджується виписками з банківського рахунку. Відтак, як на думку позивача, наявні всі відповідні докази на підтвердження реальності проведених господарських операцій, укладені договори між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" судом не визнані нікчемними, мають юридичну силу, укладались з метою отримання прибутку, тому наведені факти надають повне право позивачу на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум. Внаслідок цього, донарахування податковим органом грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 20 808 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 202 грн. є необґрунтованими та безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач та його уповноважений представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, що були викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача, податкового органу, у судовому засідання проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що висновки акту про порушення позивачем податкового та валютного законодавства є правомірні, оскільки платником податку для перевірки податковому органу не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували його господарську діяльність за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, а тому перевірка проводилась лише на підставі статутних документів, декларацій, поданих до Кременчуцької ОДПІ , та даних Бази "Контрагенти". Посилався на відсутність письмових заявок при виконанні укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" договору на поставку №ТД- Д090920-01 від 20.09.2009 року, поставка товару за яким повинна обов'язково здійснюватись за письмовими заявками покупця. Крім того, наголошував на тому, що позивачем для перевірки не було надано жодних доказів на підтвердження транспортування купленого товару від Постачальника до Покупця. Товарно - транспортна накладна має силу первинного документа, відсутність якого позбавляє можливості встановити та підтвердити факт транспортування товару, а відтак - реальність самої оподаткованої господарської операції, що позбавляє права позивача на формування податкового кредиту у цій частині господарських відносин. Крім того, представник податкового органу посилався на те, що акт здавання -приймання послуг за договором №ДТ-Р100401 -2 від 01.04.2010 року не містить усіх необхідних реквізитів, зокрема обсягу господарської операції та різновиду наданих послуг, що позбавляє можливості ідентифікувати надані послуги. Наголошував на тому, що з боку ТОВ "ТД"Автомеханіка" встановлено укладання та виконання цивільно- правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та мають ознаки фіктивності. Відтак, як на думку податкового органу, позивач неправомірно сформував податковий кредит у частині господарських операцій, здійснених за участі ТОВ "ТД"Автомеханіка", контрагенти якого мають ознаки фіктивності, тому оскаржуване податкове повідомлення -рішення є обґрунтованим та правомірним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 10.10.2005 року, за №2 585 000 0000 003211.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою державною об"єданоною податковою інспекцією 10.10.2005 року, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.05.2001 року, про що видане свідоцтво НОМЕР_2. Індивідуальний податковий номер НОМЕР_3Основними видами діяльності підприємства, згідно реєстраційних документів та визначення КВЕД - діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Кременчуцькою ОДПІ на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України та наказу від 27.02.2012 року №1390/Р/17-315 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності та з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "Автомеханіка" (код ЄДРПОУ 35314253) за період з 01.01.2009 року по 01.12.2010 року.

Перевірку було проведено на підставі акту №3302/23-35314253 від 25.05.2011 року про результати документальної планової невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ТОВ "ТД "Автомеханіка" щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 01.12.2010 року (а.с. 9).

Правомірність призначення та проведення перевірки сторонами не оспорювалася.

За результатами даної перевірки був складений акт №134/17-311/2717304112 від 12.03.2012 року, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 ,7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ст.203, п.1,п.2 ст.215 , ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 20 808 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0035401702 від 20 березня 2012 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 20 808 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 202 грн.

За наслідками адміністративного оскарження органами податкової служби скарги позивача залишено без задоволення , а спірне податкове повідомлення - рішення -без змін.

ФОП ОСОБА_1, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся із позовною заявою про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно -протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п.п. 7.4. 1, 7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентом ТОВ "ТД "Автомеханіка", від операцій з яким платником податку сформовано податковий кредит.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" було укладено договір, за умовами якого ТОВ "ТД "Автомеханіка" (Постачальник) зобов'язувалось поставити ФОП ОСОБА_1 (Покупцю) запасні частини до вантажних автомобілів DAF та RENAUT з напівпричепами -цистернами для здійснення автомобільних вантажних перевезень .

Згідно умов даного договору, поставка товару повинна відбуватись за письмовими заявками Покупця.

У своїх запереченнях та висновках акту податковий орган посилається на невиконання та недотримання сторонами умов договору у зв'язку з відсутністю таких письмових заявок. Разом з тим, суд зазначає, що неподання Покупцем таких заявок ніяким чином не вплинуло на поставку товару, крім того, з пояснень позивача встановлено, що вони мали місце в усній формі.

З матеріалів справи судом встановлено, що господарська операція, визначена вказаним договором, підтверджена відповідними доказами, а саме письмовим договором, рахунками -фактурами, видатковими та податковими накладними та доказами оплати куплених запасних частин до вантажних автомобілів.

Посилання податкового органу про непідтвердженість реальності проведеної господарської операції у зв'язку з відсутністю доказів транспортування купленого товару спростовується поясненням позивача щодо його перевезення власним транспортним засобом, що не є заборонено законом.

Суд зазначає, що надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог та підтвердження реальності оподаткованих операцій оформлені належним чином, відповідно до норм чинного законодавства, відтак, надають право платнику податку формувати податковий кредит за рахунок відповідних операцій.

Крім того, суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Представником позивача суду було надано пояснення та підтверджено матеріалами справи використання купленого товару у господарській діяльності позивача.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТД "Автомеханіка" було укладено договір №ТД-Р100401-2 про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту автомобіля від 01.04.2010 року, за умовами якого ТОВ "ТД "Автомеханіка" (Виконавець ) зобов'язувався надати ФОП ОСОБА_1 ( Замовнику) послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Згідно акту здавання -приймання послуг за договором №ТД-Р100401-2 від 01.04.2010 року, послуги позивачу були надані у формі ремонту двигуна автомобіля DAF 95XF430, які виконані у повному обсязі , що підтверджується підписанням сторонами вказаного акту без заперечень.

Суд критично оцінює твердження податкового органу, щодо оформлення вказаного акту з порушенням чинного законодавства, а саме невказання обсягу господарської операції та різновиду наданих послуг, що позбавляє ідентифікувати надані послуги, з огляду на наступне

Зі змісту даного акту вбачається, що позивачу надавались послуги по ремонту двигуна транспортного засобу, який знаходиться у власності ФОП ОСОБА_1, на підтвердження чого суду було надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Реальність наданих послуг підтверджується наявними у матеріалах справи рахунком -фактурою та податковою накладною, зі змісту яких можливо визначити різновид, одиницю, обсяг та вартість виконаних робіт. Крім того, суд наголошує на тому, що з вищевказаних первинних документів вбачається, що саме куплені за договором №ТД- Д0909920-01 на поставку запасних частин від 20.09.2009 року частини були використані для ремонту двигуна автомобіля DAF 95XF430 ( за допомогою якого позивач здійснює вантажні перевезення згідно ліцензії №584077 від 16.02.2011 року) за договором №ТД-Р100401-2 від 01.04.2010 року.

Вказані докази свідчать про те, що сторонами угода дійсно була укладена й виконана у повному обсязі.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що куплений позивачем товар був належним чином використаний у своїй господарській діяльності, що надає йому право на формування відповідного податкового кредиту.

Про необґрунтованість висновків податкового органу свідчить також той факт, що, як зазначено у письмових запереченнях відповідача, перевірка господарських відносин позивача з ТОВ "ТД "Автомеханіка" здійснювалась шляхом дослідження податкових декларацій за відповідні звітні періоди, а представником відповідача було зауважено, що платником податку не було надано для перевірки первинні документи, які б належним чином підтверджували реальність господарських операцій у відповідному звітному періоді. Суд зазначає, що дослідження податкової звітності та статутних документів не дає можливості у повному обсязі проаналізувати реальність та товарність оподаткованих господарських операцій, а відтак, і робити висновок про порушення платником податку чинного законодавства.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ "ТД "Автомеханіка" адміністративного- господарських можливостей та ресурсів на виконання господарських зобов"язання згідно укладених договорів. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Суд не бере до уваги твердження податкового органу про відсутність контрагента позивача за його місцезнаходженням та початку процедури скасування його свідоцтва платника податку на додану вартість, що позбавляє права платника податку на формування податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ "ТД "Автомеханіка", з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, з моменту реєстрації 23.07.2007 року і до 22.02.2011 року ТОВ "ТД "Автомеханіка" знаходилось за своєю юридичною адресою. Крім того зазначена у реєстрі адреса була указана у всіх первинних документах, якими оформлені оподатковані операції позивача.

Відтак, платник податку на момент вчинення господарських операцій, за якими сформовано спірний податковий кредит за відповідний звітний період, мав взаємовідносини з контрагентом, який знаходився за своєю юридичною адресою та був платником податку на додану вартість, що дає ФОП ОСОБА_1 право на формування податкового кредиту від операцій з ТОВ "ТД "Автомеханіка".

Посилання відповідача на те, що вищезазначений договір є нікчемним, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в договорі між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" виявлено не було;

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності - відсутні;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, видаткові накладні, податкові накладні, докази оплати за куплений товар та отримані послуги).

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь -які рішення суду про визнання укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Автомеханіка" договорів нікчемними, відтак, лише на підставі доводів податкового органу про те, що вищевказані договори порушують публічний порядок, не можливо робити висновок про їх нікчемність.

Суд бере до уваги твердження позивача про індивідуальність юридичної відповідальності платників податку, відтак, ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності контрагентів ТОВ "ТД "Автомеханіка", одиниць ланцюгів постачання у його взаємовідносинах , ніяким чином не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З урахуванням зазначеного, позивачем податкове зобов"язання та податковий кредит сформовані за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ФОП ОСОБА_1 сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару та отримання послуг від ТОВ "ТД "Автомеханіка" , подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження .

Тому суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідні періоди кошти, спрямовані на оплату поставки товарів та послуг, придбаних від ТОВ "ТД"Автомеханіка".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20 808 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 202 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення -рішення №0035401702 від 20 березня 2012 року.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0035401702 від 20 березня 2012 року визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 260,10 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков