Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а-1670/3558/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3558/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника відповідача - Близнюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Латем" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005141502/2679 від 22.08.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 08.08.2011 року № 5323/15-322/34303078, складений за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" по питанню взаємовідносин з Приватним підприємством "Флінт-К" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року. Вважає помилковими висновки акта перевірки щодо порушення п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за результатами господарської діяльності з Приватним підприємством "Флінт-К", оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується письмовими договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі - прийняття робіт, платіжними документами, які надавалися податковому органу під час проведення перевірки. Приватне підприємство "Флінт-К" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на момент здійснення господарських операцій мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер.

15.06.2012 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" по питанню взаємовідносин із Приватним підприємством "Флінт-К" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, встановлено порушення позивачем п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3909 грн. 13 коп. Дане порушення відповідач пов'язує з нікчемністю угод, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Латем" та Приватним підприємством "Флінт-К". Нереальність придбання товарів та виконання робіт за укладеними договорами обґрунтовує тим, що Приватне підприємство "Флінт-К" не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Крім того, звертає увагу на те, що Приватне підприємство "Флінт-К" не знаходиться за юридичною адресою, а декларації з податку на додану вартість за ІІ квартал 2011 року, поданій Приватним підприємством "Флінт-К" до податкового органу, надано статус "не визнана як податкова звітність".

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Латем" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 10.04.2006 року, ідентифікаційний код 34303078, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15851050004002978.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області з 11.04.2006 року за № 7842, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100096844 від 08.02.2008 року, індивідуальний податковий номер 343030716030.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач має право на здійснення видів діяльності за КВЕД: 45.21.1 - Будівництво будівель; 51.53.2 - Оптова торгівля будівельними матеріалами; 52.46.0 - Роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; 74.20.1 - Діяльність у сфері інжинірингу; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; 28.12.0 - Виробництво будівельних металевих виробів.

У термін із 26.07.2011 року по 01.08.2011 року посадовою особою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на підставі наказу № 3950 від 26.07.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" по питанню взаємовідносин з Приватним підприємством "Флінт-К" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011 року № 5323/15-322/34303078, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3909 грн. 13 коп.

Вказані вище порушення відповідач пов'язує з нікчемністю угод, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Латем" та Приватним підприємством "Флінт-К", безтоварністю даних господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 року № 0005141502/2679, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Латем" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3910 грн. 13 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 3909 грн. 13 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішеннями ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 року № 2684/10/25-016 та Державної податкової служби України від 24.10.2011 року № 4187/6/10-2115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 року № 0005141502/2679 - без змін.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Латем" (замовник) та Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" (виконавець) укладено договір № 3-04 від 01.04.2011 року, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується самотужки, чи силами субпідрядних підприємств, виконати проведення робіт по ремонту воріт за адресою: м. Кременчук, вул. 1905 року, 19 в обсязі й у строки, передбачені у даному договорі і додаткових угодах і здати роботи замовнику, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Перелік робіт та матеріалів, конфігурація, кількість, асортимент, та ціна матеріалів, необхідних для виконання робіт, а також вартість робіт визначається в Специфікації та акті виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно пунктів 2.1, 2.2. договору загальна вартість предмету договору складає 9400 грн., в тому числі ПДВ -1566 грн. 67 коп. Ціни на товар (послугу) встановлюються в національній валюті України й закріплюються в Специфікаціях або рахунку -фактура. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 3.2 договору).

Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" виписано позивачу рахунок-фактуру № 010411 від 01.04.2011 року та податкову накладну від 01.04.2011 року № 6 на ремонт воріт на загальну суму 9400 грн. 92 коп. (з них, ПДВ - 1566 грн. 67 коп.), копії яких наявні у матеріалах справи.

Із акту перевірки вбачається, що вказана податкова накладна досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у її оформленні перевіряючими не встановлено.

Приватне підприємство "Фірма "Флінт-К" зареєстроване як юридична особа 29.07.1993 року та має право на здійснення таких видів діяльності: 45.21.1 Будівництво будівель; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного у матеріалах справи.

Свідоцтво платника ПДВ Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" № 24083682 анульовано лише 06.09.2011 року. Таким чином, станом на момент укладення договору, видання податкової накладної та виконання робіт Приватне підприємство "Фірма "Флінт-К" було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Отримана позивачем податкова накладна внесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року. Копія реєстру наявна у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт виконання робіт позивач підтверджує актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 010411 від 01.04.2011 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

Розрахунок за виконані роботи між позивачем та Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 453 від 28.04.2011 р., згідно якого позивачем сплачено у складі ціни за роботи податок на додану вартість у сумі 1566 грн. 67 коп.

Сума, сплачена контрагенту у складі ціни за роботи, була включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011 року. Копія податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 наявні у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому роботи по ремонту воріт позивачем були здані замовнику ЗАТ "Джей Ті Інтернешл Україна" згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 01.04.2011 р., копія якого наявна у матеріалах справи. Кошти в сумі 17196 грн. за зазначені роботи ЗАТ "Джей Ті Інтернешл Україна" перераховані позивачу 28.04.2011 року, що підтверджується випискою по рахунку.

Отже, позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 1566 грн. 67 коп., які фактично сплачені позивачем контрагенту у складі вартості виконаних робіт з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К", на підставі виписаної останнім належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем доказів нереальності даної господарської операції, що здійснена платником податку на додану вартість та доказів наявності умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суду не надано.

Суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час виконання контрагентом обумовлених договором робіт, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" не встановлені.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента трудових ресурсів не спростовують сам факт виконання останнім робіт, обумовлених договором, оскільки для виконання робіт наявність власних трудових ресурсів не є необхідною умовою та може здійснюватися на підставі цивільно-правових договорів силами субпідрядних підприємств, що у свою чергу було передбачено п. 1.1 договору № 3-04 від 01.04.2011 року.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у правовідносинах з Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" згідно укладеного договору № 3-04 від 01.04.2011 року.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення -рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005141502/2679 від 22 серпня 2011 року, натомість визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005141502/2679 від 22 серпня 2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Латем" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 1566 грн. 67 коп., у тому числі: за основним платежем - в сумі 1566 грн. 67 коп.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" виписано позивачу рахунок -фактуру № 150411 від 15.04.2011 року, видаткову накладну № 150411 від 28.04.2011 року та податкову накладну № 7 від 15.04.2011 року на будівельні матеріали (профнастил С-18 цинк 0,5 мм -1,512 кв.м. профнастил С-18 Б (9003-білий) -0,46 кв.м., спец профіль 50х50 -15 шт.) , на загальну суму 654 грн. 74 коп., в тому числі ПДВ -109 грн. 12 коп.

Сума податку на додану вартість в розмірі 109 грн. 13 коп. згідно податкової накладної включена позивачем до складу податкового кредиту травня 2011 року. Копія податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року з додатком № 5 наявні у матеріалах справи.

Як зазначено у податковій накладній № 7 від 15.04.2011 року, дана накладна виписана Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" на виконання договору поставки від 01.04.2011 року № 3-05.

Ухвалою суду від 19.06.2012 р. від позивача було витребувано вказаний договір, проте, позивач вимоги ухвали не виконав, та завірену належним чином копію договору поставки від 01.04.2011 року № 3-05 до суду не надав.

Докази перевезення товарно-матеріальних цінностей від Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" у матеріалах справи також відсутні та до перевірки не надавалися. Позивач надав письмові пояснення, згідно яких перевезення товару здійснено на таксі особистими силами та коштами.

Позивачем на виконання вимог ухвали від 19.06.2012 р. не надано до суду доказів оприбуткування даних товарно-матеріальних цінностей по бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем".

Суд не бере до уваги копію видаткової накладної № РН-0000022 від 31.05.2011 року, згідно якої товарно-матеріальні цінності були передані представнику ТОВ "Кременчуцька Торгова гільдія", оскільки неможливо достовірно встановити, що зазначені матеріальні цінності були отримані позивачем саме від Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К", а не від іншої особи.

Зазначене вище свідчить про безтоварність господарської операції, що стала підставою для включення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту травня 2011 року в розмірі 109 грн. 12 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання у розмірі 109 грн. 12 коп. та відповідних штрафних санкцій ґрунтується на вимогах законодавства України.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Латем" (замовник) та Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" (виконавець) було укладено договір № 6-04 від 04.05.2011 року, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується самотужки, чи силами субпідрядних підприємств, виконати проведення робіт (послуг) в обсязі й у строки, передбачені у даному договорі і додаткових угодах і здати роботи замовнику, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Перелік робіт та матеріалів, конфігурація, кількість, асортимент, та ціна матеріалів, необхідних для виконання робіт, а також вартість робіт визначається в Специфікації та акті виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К" виписано позивачу рахунок -фактуру № 300511 від 30.05.2011 року, видаткову накладну № 300511 від 30.05.2011 року, податкову накладну № 82 від 31.05.2011 року на виконання робіт (монтаж нової стропильної системи -80 кв.м., монтаж профнастила -59,872 кв.м., монтаж профнастила (бока та низ) -52 кв.м., монтаж пластика і профеля -50 кв.м., демонтаж старої покрівлі -174 кв. м., демонтаж старої стропильно-балочної системи -80 кв.м., монтаж профнастила -114,128 кв.м.) та спецпрофіль у кількості 21,865 кв.м. на загальну суму 13400 грн., в тому числі ПДВ -2233 грн. 33 коп.

Сума податку на додану вартість в розмірі 2233 грн. 33 коп. згідно податкової накладної була включена позивачем до складу податкового кредиту травня 2011 року.

Докази перевезення спецпрофелю від Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" у матеріалах справи відсутні. Позивач надав письмові пояснення, згідно яких перевезення товару здійснено на таксі особистими силами та коштами.

Позивачем не надано до суду доказів оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" по видатковій накладній № 300511 від 30.05.2011 року по бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем", чим не виконано вимоги ухвали суду від 19.06.2012 р.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на копію видаткової накладної № РН-0000023 від 21.06.2011 року, згідно якої представнику ВАТ "Кременчукм'ясо" був переданий спецпрофіль -19,240 кв.м., оскільки неможливо достовірно встановити, що зазначений спецпрофіль був отриманий позивачем саме від Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К", а не від іншої особи.

Зазначене вище свідчить про безтоварність господарської операції з Приватним підприємством "Фірма "Флінт-К", що стала підставою для включення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту травня 2011 року.

Позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 300511-1 від 31.05.2011 року. Проте, у матеріалах справи відсутні докази, що придбання позивачем у Приватного підприємства "Фірма "Флінт-К" робіт (послуг) за договором № 6-05 від 04.05.2011 р. здійснювалося саме з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання у розмірі 2233 грн. 33 коп. та відповідних штрафних санкцій ґрунтується на вимогах законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005141502/2679 від 22 серпня 2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Латем" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 1566 грн. 67 коп. (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок), у тому числі: за основним платежем - в сумі 1566 грн. 67 коп. (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Латем" витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2012 року.

Суддя С.С. Сич