Постанова

від 03.08.2012 по справі 2932/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2012 р. № 2-а- 2932/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Абдуллаєва Е.Ш.

представника відповідача - Корнієвського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство" Агровет" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області про скасування наказів та скасування податкового повідомлення - рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство" Агровет", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати Наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 420 від 17.02.2012 р. «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «НВП «Агровет»; скасувати Наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 2507 від 28.11.2011 р.; скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.12.2011 р. № 0007002305.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 420 від 17.02.2012 р. «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «НВП «Агровет» та Наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 2507 від 28.11.2011 р. Прийняті з порушенням ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України, а сама перевірка у зв'язку з цим є протиправною. Також позивач зазначив, що з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням від 27.12.2011 р. № 0007002305 він не згоден, вважає його необґрунтованими та таким що прийняте в порушення вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство" Агровет", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває обліку, як платник податків в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до п. 20.1.6, п.п. 20.1.23 п.20.1 ст., керівнику ПП "НВП "Агровет" направлено запит від 27.01.12 №3243/10/23-523 "Про надання пояснень та їх підтвердження" стосовно підтвердження взаємовідносин з ТОВ „Костарика-10"(код ЄДРПОУ 37365226) за період березень-травень 2011 року (а.с. 23).

Листом від 14.02.2012 року позивач направив до контролюючого органу реєстр накладних, свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, наказ про призначення директора договір з ТОВ «Костарика-10», видаткові та податкові накладні, рахунок- фактуру, платіжні доручення, відомості щодо дебіторської заборгованості (а.с. 24).

Між тим, матеріалами справи підтверджується, що запит податкового органу щодо надання доказів на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів на продукцію, довіреностей на отримання товарів, відомостей про наявність складських приміщень та пояснень з приводу запитуємої інформації позивачем на запит контролюючого органу не надано.

Також з матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу позивача запит від 06.01.2012 року за № 462/10/15-223 "Про надання пояснень та їх підтвердження" стосовно підтвердження взаємовідносин з ТОВ „Костарика-10"(код ЄДРПОУ 37365226) за період червень, вересень 2011 (а.с. 18).

Листом від 16.02.2012 року позивач направив до контролюючого органу реєстр накладних, свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, наказ про призначення директора договір з ТОВ «Костарика-10», видаткові та податкові накладні, рахунок- фактуру, платіжні доручення, відомості щодо дебіторської заборгованості (а.с. 19).

Між тим, матеріалами справи підтверджується, що запит податкового органу щодо надання доказів на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів на продукцію, довіреностей на отримання товарів, відомостей про наявність складських приміщень, виробничих потужностей та пояснень з приводу запитуємої інформації позивачем на запит контролюючого органу не надано.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ст. 79 КАС України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Стаття 78 Податкового кодексу України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У зв'язку з тим, що на належним чином оформлений запит податкового органу позивачем не було надано пояснення та надано первинні документи не в повному обсязі, 17.02.2012 року головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видано наказ від 17.02.2012 року за № 420 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «НВП «Агровет» за період червень, вересень 2011 року(а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання положень ст. 79 Податкового кодексу України, податковою установою направлено на адресу позивача копію наказу № 420 від 17.02.2012 року та запрошення від 17.02.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки, які були отримані позивачем 21.02.2012 року.

Право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, враховуючи достатність підстав для видання наказу та дотримання процедури контролюючим органом, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог щодо скасування Наказу від 17.02.2012 року за № 420 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «НВП «Агровет».

Також з матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу позивача запит від 18.07.2011 року за № 15269/10/18-018 "Про надання пояснень та їх підтвердження" стосовно підтвердження взаємовідносин з ТОВ „Промспецконсалтинг" (код ЄДРПОУ 37365226) за період жовтень-грудень 2010 року та, січень, березень, травень 2011 року (а.с. 16).

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на вказаний запит було надано відповідь, пояснень з приводу неможливості надання такої відповіді також суду не надано.

У зв'язку з тим, що на належним чином оформлений запит податкового органу позивачем не було надано пояснення та первинні документи, 28.11.2011 року головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видано наказ від 28.11.2011 року за № 2507 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «НВП «Агровет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Промспецконсалтинг» (а.с. 15).

Враховуючи достатність підстав для видання наказу та дотримання процедури контролюючим органом, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог щодо скасування Наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видано наказ від 28.11.2011 року за № 2507 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «НВП «Агровет».

Окремо суд вважає за потрібне відзначити, що оспорювані позивачем накази були завчасно направлені на адресу позивача та отримані керівником підприємства, а перевірки за прийнятими рішеннями у формі наказів фактично контролюючим органом проведені, що не заперечується позивачем.

Виходячи з правової природи рішення податкового органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням, отже не може бути скасований, оскільки суб'єктом владних повноважень доведено правомірність його прийняття та фактично проведено перевірки і прийнято за їх результатами рішення.

З приводу позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.12.2011 р. № 0007002305, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «НВП «Агровет» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промспецконсалтинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 09.12.2011 року за № 5855/2305/37189636 (а.с. 39-54), в якому відображено порушення позивачем приписів ст. 1, п. 2 ст. з, ст. 4, п. 6 ст.8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні», пункту 2 „Положення про документальне печення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства України від 24.05.1995 № 88 в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Встановлено, що ПП „НВП АГРОВЕТ" (код 37189636), відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.10.2010р. по 31.01. 2011 р. із платником податків та ТОВ «ПРОМСПЕЦКОНСАЛТІНГ» (код 37091549) за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011 вітальну суму 368 882,40 грн. (в т.ч. сума ПДВ 61480,40 грн.). Таким чином, в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 ПК України підприємством ПП „НВП АГРОВЕТ" завищено податковий кредит за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р. на суму 61480 грн.

На підставі даного висновку акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 р. № 0007002305 про визначення ПП „НВП АГРОВЕТ" суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 76850,00 грн., в т.ч. 61480,00 грн. основного платежу, 15370,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.38).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 01.12.2010 року між ТОВ «Промспец Консалтинг» (Виконавець) і ПП „НВП АГРОВЕТ" (Замовник) укладено договір № 01/12/10, згідно до умов якого Виконавець зобов'язуєтся надати Замовнику маркетингові послуги (130-131).

Виконання умов договору позивач підтверджує актом виконаних робіт (а.с. 135), в якому зазначено наступне: "Виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги: цінове дослідження ринків сировини, матеріалів, обладнання та комплектуючих для монтажу автоматичної установки для дезінфекції автомобілів".

Крім того, на підтвердження фактичного виконання умов вк5азаного договору позивачем надано протокол узгодження договірної вартості послуг (а.с. 134).

Суд не може визнати актсдачі-приймання та протокол узгодження вартості такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Зі змісту акту виконаних робіт та протоколу узгодження вартості не вбачається, які саме послуги та в якому обсязі надавались позивачеві контрагентом, в чому полягала потреба позивача в отриманні таких послуг для організації господарської діяльності.

Доказів, які б підтверджували реальний факт надання послуг з проведення виконавцем відповідних маркетингових досліджень кон'юнктури ринку; економічного аналізу щодо визначення ринкової вартості об'єкту; необхідної рекламної роботи, зокрема, відповідних звітів з проведення маркетингових досліджень та визначення ринкової вартості об'єктів, документів на підтвердження факту отримання позивачем від виконавця матеріалів та послуг, суду позивачем не надано.

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ «Промспецконсалтинг» (Продавець) та ПП «НВП Агровет» укладено договір №03/10/10 від 01.09.2010р. (а.с. 132), а також укладено додаткову угоду від 01.12.2010 року. (а.с. 133).

Відповідно до умов даного договору продавець ТОВ «Промспецконсалтинг» постачає, а покупець - ПП «НВП Агровет» приймає у власність дизковрики.

Додатковою угодою від 01.12.2010. між ТОВ «Промспецконсалтинг» та ПП «НВП Агровет» сторони дійшли згоди про доповнення п.1.1 Договору щодо найменування товару: дизковрики, блок напруги та управління, ємкість, стійки та рами з форсунками (а.с. 133).

Позивач, обґрунтовуючи правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ від операції з вказаним контрагентом, як на доказ товарності та реальності господарських відносин, посилається на наявні первинні документи, а саме податкову, видаткову накладну, докази сплати за отриманий товар, рахунок -фактуру.

Суд відмічає, що наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, як визначено пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано паспорти якості, сертифікати та поспорти завода - виробника за вказаним договором, не надано доказів оприбуткування товару по складу та його використання у господарській діяльності.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

За умовами, визначеними у договорі, поставка продукції здійснюється шляхом самовивозу.

Позивачем до матеріалів справи надано подорожні листи, які не містять відомостей про пункти навантаження і розвантаження, кількісні показники поїздок та кілометражу, вид перевезень, дані щодо товаросупорводжуючих документів, спосіб визначення маси, код вантажу, клас вантажу, маса вантажу, відсутні відомості про виконавців вантажно-розвантажувальних операцій, а також щодо часу навантаження та розвантаження товару (а.с. 193-195).

За таких обставин, надані представником позивача подорожні листи не відповідають положенням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Слід також відзначити, що відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Позивачем не надано суду довіреності на отримання товару за договором, а також витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей.

При цьому суд відмічає, що дані документи витренувались судом, у зв'язку з чим неодноразово відкладались судові засідання.

Досліджені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічних ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені позивачем з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи з наступного:

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття «господарська операція»- (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, Позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство" Агровет" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказів та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство" Агровет" (код ЄДРПОУ 37189636) судовий збір у розмірі 736.31 грн. (сімсот тридцять шість грн. 31 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.