Постанова

від 16.08.2012 по справі 6483/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 серпня 2012 р. № 2а- 6483/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Головко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя"

про надання дозволу на погашення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя", в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, на реалізацію майна, яке знаходиться в податкові заставі, згідно акту опису майна на суму боргу 50805,95 грн. (податок з наземних транспортних засобів - 48351,95 грн., ПДВ -2454,0 грн.).

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток та по податку з наземних транспортних засобів всього на суму 50805,95 грн., просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідачав, на реалізацію майна, майно відповідача перебуває в податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя" (код 00706668) зареєстроване як юридична особа 29.03.1994 року та взято на облік, як платника податків за № 000000000578 15.02.2000 року до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

В якості підстав для визначення податкового боргу відповідача по податку на додану вартість позивачем вказано податкове повідомлення-рішення від 10.02.11р. №0000042300 на суму 2454,0 грн.

Податковий борг з податку з наземних транспортних засобів на суму 48351,95 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.02.11р. №0000141700 на суму 48387,5 грн., податкового повідомлення-рішення від 06.04.11р. №0022931700 на суму 3,31 грн. та на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.04.11 №0022921700 на суму 0,96 грн.

Всього борг відповідача, на думку податкового органу, складає 50805,95 грн.

Суд звертає увагу на те, що Податковим кодексом України встановлений порядок стягнення податкового боргу, в т.ч. при наявності податкової застави на майно та майнові права боржника. В п. 14.1.155 ст. 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Також слід зазначити, що в п. 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, відповідно п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавець з 01.01.11 р. встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; опис та вилучення майна, продаж майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Податковим органом не надано доказів недостатності грошових коштів у позивача для здійснення погашення податкового боргу та доказів звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку, що його обслуговують.

Згідно п. 2.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.2011 N 1273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за N 1339/20077, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2).

Відповідно до п 2.1., 2.2 розділу 2 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1035, податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу державної податкової служби. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати прийняття наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу державної податкової служби про призначення цієї особи податковим керуючим.

Відповідно до п. 3.3. вказаного Порядку до основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо податкової застави відноситься здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт опису майна від 17.04.2012 року № 2 за яким податковим керуючим Цехмистро В.М. було здійснено опис майна. До матеріалів справи позивачем не наданий наказ керівника органу державної податкової служби на призначення Цехмистро В.М. податковим керуючим.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не здійснено заходів по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а право податкової застави поширене без дотримання вимог ПК України та Порядку, тобто, позивачем не здійсненні належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу підприємства позивача, то з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду не має законних підстав задовольняти позов податкового органу.

Крім того, суд вказує на те, що в позивач безпідставно та необґрунтовано просить суд надати дозвіл на реалізацію (продаж) майна платника податків, оскільки дана вимога є передчасною враховуючи положення ст. 95 Податкового кодексу України.

Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З врахуванням вищевикладених обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не доведеними певними доказами, спростовуються зібраними матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" про надання дозволу на погашення податкового боргу - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 21 серпня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко