Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а-6238/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2012 року № 2а-6238/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «Укррембудінвест» до 1.Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва 2.Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504, стягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504 Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на користь позивача кошти у сумі 1221,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ДПІ у Святошинському районі м. Києва в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві направив суду письмові пояснення та просив їх врахувати при розгляді справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 16.08.2012 представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122, ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.03.2012 за результатами перевірки ПП «Укррембудінвест»щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 30.05.2011 по 27.02.2012 ДПІ у Святошинському районі м. Києва було складено Акт № 14/15-410 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 ПК України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання по орендній платі за землю у встановлений строк за листопад, грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року та січень, лютий 2012 року.

15.03.2012 на підставі Акту перевірки у зв'язку з порушенням п. 287.3 ст. 287 ПК України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0002811504, яким на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 1191,92 грн.;

№ 0002801504, яким на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 29,58 грн.

Відповідно до п. 31.1 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до змісту ст.ст. 269, 270 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За змістом п. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2011 у справі № 2а-19385/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012, встановлено, що ПП «Укррембудінвест»є платником орендної плати за земельну ділянку за адресою м. Київ, вул. Прилужна, 2, надану Київською міською радою в оренду на підставі договору від 6 березня 2008 року. У березні 2008 року ПП «Укррембудінвест»подало до ДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка прийнята відповідачем 12 березня 2008 року, про що свідчить реєстраційний штамп. Згідно із вказаною декларацією загальний розмір орендної плати за 2008 рік становить 242270,95 грн., у т.ч.: за березень - 21014,32 грн., за квітень-грудень -по 24584,07 грн. щомісяця. Дані податкові зобов'язання позивачем не уточнювалися і не змінювалися. У листопаді 2010 року ДПІ проведено перевірку ПП «Укррембудінвест»на предмет дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій по орендній платі за землю, про що складено Акт від 5 листопада 2010 року № 2193/15-310. Перевіркою встановлено порушення строків подання податкової декларації по оренді землі, передбачених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ) та відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону розраховано штрафних санкцій на загальну суму 2603,52 грн. Фактично ж перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати орендної плати за землю з вересня 2008 року по серпень 2010 року (від 6 до 30 днів затримки). На підставі Акта від 5 листопада 2010 року № 2193/15-310 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 листопада 2010 року № 0023321504/0 (Форма "Ш"), яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ за затримку на 30 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 26035,20 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% боргу у сумі 2603,52 грн. Відповідно до ст. 2 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-ХІІ) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування" (далі - Закон № 1251-ХІІ) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Статтею 17 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно із ст. 9 Закону № 1251-ХІІ обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Зако-ну України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Згідно із п. 6 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами. Згідно із п. 13 ст. 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів. Пунктом 16.5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (пп. 16.5.1). Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2). Системний аналіз наведених положень законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави суду для висновків, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податку припиняється із його повною сплатою до бюджету. При цьому виконання платником зобов'язання по сплаті до відповідного бюджету суми податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного документа на перерахування (переказ) сум податку, припиняється з моменту прийняття обслуговуючим банком такого платіжного документа. Цей факт є юридичним фактом, з настанням якого пов'язується припинення зобов'язання по сплаті податку. Подальше несвоєчасне перерахування банком сплачених платником сум податку до бюджетів (державних цільових фондів) може мати негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій та пені саме для нього (банку), а не для платника, який звільняється від такої відповідальності. Даний висновок узгоджується і з положеннями пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, які хоч і не відносяться до спірних правовідносин однак підтверджують загальне правило. Згідно із актом перевірки, першу затримку із сплати орендної плати зафіксовано за вересень 2008 року (граничний день сплати 30 жовтня 2008 року) в розмірі 24584,07 грн. Як свідчить облікова картка платника, у подальшому, вчасно сплачувані позивачем суми орендної плати наступних звітних періодів (починаючи з жовтня 2008 року), зараховувалися відповідачем у погашення зобов'язань попередніх періодів (починаючи з вересня 2008 року). При цьому автоматично нараховувалася пеня на суми такого погашення, яка теж погашалася із сум орендної плати наступних звітних періодів. Водночас у справі міститься платіжне доручення від 24 жовтня 2008 року № 1641 на суму 24584,07 грн. про сплату ПП «Укррембудінвест»орендної плати за вересень 2008 року. Як вбачається, даний платіжний документ подано позивачем до обслуговуючого його банку своєчасно в межах граничного строку сплати цього зобов'язання, що підтверджується відміткою банку прийняття 24 жовтня 2008 року, однак з незалежних від позивача обставин, банком несвоєчасно, а саме 31 грудня 2008 року, перераховано кошти до бюджету. За таких обставин, має місце юридичний факт, з якими законодавець пов'язує припинення обов'язку щодо сплати зобов'язання із орендної плати за землю за вересень 2008 року у розмірі 24584,07 грн., - 24 жовтня 2008 року, а враховуючи, що затримка сталася внаслідок порушення банком встановлених законом термінів перерахування коштів до бюджету, то позивач звільняється від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та нарахованої пені як за вересень 2008 року так і за наступні звітні періоди.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, суд зауважує, що наявність податкового боргу за інші податкові періоди не може бути підставою для позбавлення платника податків права виконати належним чином обов'язок щодо сплати поточних податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, а також те, що, по-перше, позивачем вчасно сплачувались суми орендної плати наступних звітних періодів починаючи з жовтня 2008 року, що також підтверджується випискою по рахунку позивача з відміткою банку, які зараховувалися відповідачем у погашення зобов'язань попередніх періодів, при цьому нараховувалася пеня на суми такого погашення, яка теж погашалася із сум орендної плати наступних звітних періодів, по-друге, скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 05.11.2010 № 0023321504/0 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2011 у справі № 2а-19385/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2603,52 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання із орендної плати за землю з вересня 2008 року по серпень 2010 року, по-третє, виконання позивачем зобов'язання по сплаті до відповідного бюджету суми податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного документа на перерахування (переказ) сум податку, припинився з моменту прийняття обслуговуючим банком такого платіжного документа, а саме платіжного доручення від 24.10.2008 № 1641, суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Святошинському районі м. Києва належних правових підстав для спрямовування коштів, що перераховувались в оплату поточних податкових зобов'язань, в погашення податкового боргу з відповідним розподілом цих сум, а відтак, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Святошинському районі м. Києва про порушення ПП «Укррембудінвест»п. 287.3 ст. 287 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504 -безпідставними та неправомірними.

Разом з тим, ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пп. 5 п. 9 розділу VI прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Як видно з облікової картки позивача з орендної плати з юридичних осіб, останнім сплачено штраф у розмірі 1221,50 грн. по орендній платі з юридичних осіб нарахований податковими повідомленнями-рішеннями від 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504, що також підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання від 26.03.2012 № 98 та № 99.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачем помилково сплачено штраф у розмірі 1221,50 грн., а тому вказана сума помилково сплаченого обов'язкового платежу підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504, прийнятих Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Приватного підприємства «Укррембудінвест» суму помилково сплаченого обов'язкового платежу у розмірі 1221,50 грн.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Укррембудінвест»(03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, 6, код ЄДРПОУ 30018918) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0002801504 та № 0002811504, прийняті Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Приватного підприємства «Укррембудінвест»суму помилково сплаченого обов'язкового платежу у розмірі 1221,50 грн.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 139,49 грн. на користь Приватного підприємства «Укррембудінвест»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко