Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а-7852/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2012 року № 2а-7852/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІФД КапіталЪ» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000515668, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000515668 від 23.04.2012, прийняте на підставі акту перевірки № 68/07-214/32454981 від 29.03.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189347 грн. за березень 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

14.08.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.03.2012 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІФД КапіталЪ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за березень 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 68/07-214/32454981 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 розділу 4 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення»від 30.05.1997 N 166, вимог листа ДПА України від 06.08.2008 N 15844/7/16-1117 та, як наслідок, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року в розмірі 189347 грн.

23.04.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000515668, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року в розмірі 189347 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, 21.04.2008 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року разом з відповідними додатками, зокрема, розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 189347 грн., що підтверджується відповідною відміткою податкового органу на декларації.

Відповідно до змісту ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За змістом ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу викладених норм видно, що податковий орган має право провести камеральну перевірку протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, а у разі наявності достатніх підстав, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки

З матеріалів справи видно, що 28.10.2008 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІФД КапіталЪ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, за результатами якої було складено Акт № 2604/23-07/32454981.

Водночас, відповідачем в Акті перевірки від 29.03.2012 № 68/07-214/32454981 не вказано на якій саме підставі, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»від 27.12.2010 N 1238, проводилась перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за березень 2008 року, крім того, відповідачем порушено встановлені ст. 200 ПК України строки проведення такої перевірки, а замість документальної позапланової виїзної перевірки проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, тобто відповідачем порушено строки та порядок проведення відповідної перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС не було належних правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІФД КапіталЪ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за березень 2008 року, за результатами якої було складено Акт від 29.03.2012 № 68/07-214/32454981.

Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу викладених норм видно, що зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування є порушенням вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тобто сумою коштів самостійно визначеною контролюючим органом, що справляється (знімається) з платника податків за таке порушення, а відтак, є грошовим зобов'язанням в розумінні пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

При цьому за результатами проведення документальної перевірки платника податків грошові зобов'язання платника податків визначаються органом ДПС не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації - протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Аналогічна правова позиція викладена в узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затвердженої наказом Наказ ДПС України 06.07.2012 N 591.

Судом також враховується, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вже проводила виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІФД КапіталЪ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, за результатами якої 28.10.2008 було складено Акт № 2604/23-07/32454981, яким не встановлено порушень пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо права на отримання бюджетного відшкодування ТОВ «ІФД КапіталЪ»за березень 2008 року.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що 21.04.2008 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000515668 винесено 23.04.2012 -більше ніж чотири роки потому з моменту подачі податкової декларації з податку на додану вартість, тобто з пропуском встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку, суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС належних правових підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000515668, а відтак, вказане рішення є безпідставним і неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000515668, прийнятого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФД КапіталЪ»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62-А, код ЄДРПОУ 32454981) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000515668, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 1893,47 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФД КапіталЪ»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (04050, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко