Рішення

від 21.08.2012 по справі 15/5007/43/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" серпня 2012 р. Справа № 15/5007/43/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Маліновський А.І. - представник за довіреністю №1896-ню

від 28.05.2012р.,

Любанський О.М. - представник за довіреністю від 10.08.2012р.,

Горбатюк І.В., представник за довіреністю від 10.08.2012р. (приймав

участь в судовому засіданні 16.08.2012р.)

від відповідача: Світлішин А.В. - директор (наказ №7 від 26.04.2005р.),

Гурина А.Б. - представник за довіреністю №05/12 від 13.05.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м.Київ)

до Дочірнього підприємства "Попільнянський Агрозахист" (смт.Попільня Житомирська область)

про стягнення 18757,20 грн.

Строк розгляду спору продовжувався за клопотанням сторін, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 16.08.2012р. оголошувалась перерва до 21.08.2012р, у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Попільнянський Агрозахист" про стягнення 18757,20 грн.

Представники позивача в судовому засіданні 16.08.2012р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях від 21.06.2012р. (а.с. 61-64) та додаткових поясненнях від 16.08.2012р. (а.с. 98-99).

Представники відповідача в судовому засіданні 16.08.2012р. проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях від 21.06.2012р. Заперечуючи проти позовних вимог представники відповідача посилаються, зокрема на недоведення позивачем розміру витрат залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення. Також зазначають, що позивачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. актів виконаних робіт, накладних, рахунків, тощо в підтвердження виконання робіт за договором №2175 від 01.09.2011р. по утриманню земельної ділянки в смузі відведення та доказів направлення цих документів відповідачу. Вважають, що окремо укладеним між позивачем та відповідачем 16.06.2009р. договором №275 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за надані залізницею послуги, не визначено розмір плати за утримання ділянок землі у смузі відведення.

У зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 16.08.2012р. оголошувалась перерва до 21.08.2012р.

Після перерви, в судовому засіданні 21.08.2012р. представники позивача надали додаткові пояснення по справі (а.с. 109). Просили суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Попільнянський Агрозахист" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" заборгованості в сумі 18757,20грн.

Представники відповідача в судовому засіданні 21.08.2012р. просили відмовити у задоволенні позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2009р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Попільнянський Агрозахист" (відповідач у справі) було укладено договір №275 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуг (а.с. 48), предметом якого є надання залізницею (позивачем) вантажовласнику (відповідачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору). Невід'ємною частиною даного договору є додаток №1 до договору, який містить таблицю ставок тарифів на послуги (роботи, операції) без ПДВ (а.с. 49).

В подальшому, 01.09.2011р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (залізниця) та Дочірнім підприємством "Попільнянський Агрозахист" (власник) укладено договір №2175 про подачу та збирання вагонів при станції Попільня Південно-Західної залізниці (а.с. 11-14).

У відповідності з п.1 договору №2175 від 01.09.2011р. згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і збирання вагонів з під'їзної колії, яка належить власнику, та примикає до колії №3 ст. Попільня Південно-Західної залізниці через стрілку №11 і обслуговується локомотивами залізниці.

Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля світлофора М9.

Згідно з п. 2 договору №2175 від 01.09.2011р., розгорнута довжина під'їзної колії становить 1072 погонних метрів, з яких 999,7 погонних метрів знаходиться на балансі власника.

У межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника зайнято ділянку землі площею 1925кв.м. (п. 3 договору № 2175 від 01.09.2011р.).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про транспорт", до складу земель залізничного транспорту входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Земельна ділянка, у тому числі, площею 1925 кв.м., яку зайнято під'їзною колією ДП "Попільнянський Агрозахист" у межах смуги відведення залізниці, перебуває у постійному користуванні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізиця", що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 072320 (а.с. 67), планом встановлення меж (а.с. 105).

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 договору №2175 від 01.09.2011р., сторони визначили, що власник, тобто відповідач, сплачує залізниці плату за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1. Плата сплачується не пізніше, як за десять днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К) х S, де:

П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв.м;

К - витрати залізниці на утримання 1 кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції);

S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв.м.

Абзацом 6 пункту 14 договору № 2175 від 01.09.2011р. визначено, що збори і плати вносяться: централізовано через Розрахунковий підрозділ залізниці згідно з окремо укладеним договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з урахуванням діючих коефіцієнтів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що у відповідача існує непогашена заборгованість по сплаті плати за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці за період з 01.09.2011р. по 31.03.2012р. в сумі 18757,20грн. з урахуванням ПДВ. При цьому, позивач зазначає, що за вказаний період відповідачем було відшкодовано позивачу витрати по сплаті земельного податку.

Розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та керуючись нормами діючого законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір №2175 від 01.09.2011р. про подачу та збирання вагонів при станції Попільня Південно-Західної залізниці, укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та Дочірнім підприємством "Попільнянський Агрозахист".

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 21 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належать до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Пункти 71 та 76 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (з наступними змінами і доповненнями) встановлюють, що взаємовідносини залізниці із підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються правилами.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 30.03.2011р. №316 "Про затвердження переліку робіт і послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядку перерозподілу надходжень доходу від основної діяльності залізничного транспорту" визначено, що до основної діяльності залізничного транспорту належать у тому числі роботи і послуги по утриманню смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, вирощуванню та утриманню захисних лісонасаджень.

У відповідності до п.6 розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов'язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в таблиці 5 пункту 32 розділу II цього Збірника.

Так, в зазначеній таблиці вказано найменування видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними (договірними) тарифами, зокрема, інші послуги на прохання вантажовласників, що пов'язані з перевезенням вантажів, для яких не наведено готової плати у цьому Збірнику та перелік яких визначається Укрзалізницею.

Власник під'їзної колії сплачує залізниці збір за утримання земельних ділянок в смузі відведення залізниці, якщо це передбачено договором сторін.

З огляду на викладене, залізниця вправі встановлювати відповідні розміри тарифів та зборів як у вигляді конкретних грошових сум, виражених у національній грошовій одиниці України, так і у вигляді формул розрахунку розміру таких тарифів та зборів з урахуванням розміру відповідних витрат, понесених залізницею у зв'язку з наданням певних видів послуг фізичним та юридичним особам, а також інших обставин, що мають значення.

У зв'язку з цим, у п. 14 договору № 2175 від 01.09.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, було закріплено відповідний порядок визначення розміру плати за утримання ділянок землі у смузі відведення у вигляді певної формули, що не суперечить чинному законодавству України. Зазначена формула, згідно з п. 14 договору, включає площу земельної ділянки, зайнятою під'їзною колією у межах смуги відведення (S), витрати залізниці на утримання 1кв.м. землі у межах смуги відведення (К), а також розмір ставки місцевого земельного податку за 1 кв. м. (П).

Так, площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення визначена та погоджена сторонами у пункті 3 договору №2175 від 01.09.2011р. про подачу та збирання вагонів при станції Попільня Південно-Західної залізниці становить 1925кв.м.

У відповідності до наявної в матеріалах справи інформації ДНКМ-2 щодо суми земельного податку по сільським радам на території залізничних станцій Козятинської дирекції залізничних перевезень на 2011р. за 1 м.кв. (а.с. 82), розмір ставки місцевого земельного податку за 1кв.м. (літ.П), що є складовою формули розрахунку плати за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці, по Попільнянській селищній раді становить 0,0076грн. у місяць.

Умовами договору №2175 від 01.09.2011р. сторони погодили, що витрати залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці (літ.К), розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції).

Згідно калькуляції витрат на утримання 1м.кв смуги відведення (1місяць) по службі колії, затвердженої заступником начальника залізниці 01.04.2011р., копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.10), витрати на утримання 1 метра квадратного смуги відведення (1 місяць) по службі колії становлять 1,16грн. без ПДВ.

Отже, з урахуванням встановлених договором №2175 від 01.09.2011р. умов, за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу за місяць 2247,63грн. без урахування ПДВ ((0,0076 + 1,16) х 1925 =2247,63)). З ПДВ - 2697,15грн.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на недоведення йому позивачем розміру витрат залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів у т.ч. актів виконаних робіт, накладних, рахунків тощо виконання робіт за договором №2175 від 01.09.2011р. по утриманню земельної ділянки в смузі відведення та доказів направлення цих документів відповідачу.

З даного приводу господарський суд приймає до уваги наступне.

Доведення до відома, у даному випадку відповідача, витрат залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці (К) передбачено умовами п.14 договору №2175 від 01.09.2011р., зокрема шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції).

В поясненнях від 21.08.2012р. представник позивача зазначив, що оголошення про розмір витрат на утримання земельної ділянки в смузі відведення було вивішено в приміщенні вантажної станції Попільня на підставі телеграфної вказівки начальника Козятинської дирекції залізничних перевезень №990 від 19.04.2011р. Стверджує, що з 01.04.2012р. була затверджена нова калькуляція з розміром витрат, у зв'язку з чим на дошці оголошень в товарній касі ст.Попільня на даний момент вивішено оголошення з новими даними.

З даного приводу суд приймає до уваги обґрунтованість доводів позивача щодо неможливості на даний час надати суду докази вивішення на станції оголошення з діючим у спірний період розміром витрат залізниці на утримання 1кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці (К), водночас, враховує, що доказів у спростування факту виконання вказаної обставини відповідачем не надано. А тому, у суду відсутні підстави для виникнення сумнівів щодо належного доведення до відповідача необхідної для обчислення розміру плати за утримання ділянок землі в смузі відведення інформації (витрат залізниці на утримання 1 кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці, літ.К у формулі).

Також, судом враховується, що умовами договору №2175 від 01.09.2011р. про подачу та збирання вагонів при станції Попільня Південно-Західної залізниці не передбачено підписання сторонами будь-яких первинних бухгалтерських документів, у тому числі актів виконаних робіт, довідок, нарядів, накладних, тощо та направлення їх відповідачу, а тому заперечення відповідача з даного приводу на увагу не заслуговують.

Свої заперечення відповідач також обґрунтовує тим, що в окремо укладеному між позивачем та відповідачем 16.06.2009р. договорі №275 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за надані залізницею послуги не визначено розмір плати за утримання ділянок землі у смузі відведення. Разом з тим, такі доводи відповідача не спростовують правомірності позовних вимог, оскільки пункт 14 договору №2175 про подачу та забирання вагонів, крім відсилочної умови в частині порядку внесення зборів і плати (централізовано через розрахунковий підрозділ залізниці згідно з окремо укладеним договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з урахуванням діючих коефіцієнтів) містить положення, якими безпосередньо та прямо встановлено порядок визначення розміру плати за утримання ділянок землі в смузі відведення. За вказаних обставин, у суду немає підстав вважати невизначеним розмір плати за утримання ділянок землі у смузі відведення, а тому доводи відповідача з даного приводу суд вважає необґрунтованими.

У відповідності з ч.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з розділом 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003 року всі примірники накопичувальних карток підписуються товарним касиром станції та уповноваженим представником платника. На право підпису у представника повинно бути доручення. В разі відмови представника підприємства від підпису накопичувальної картки, оформляється акт загальної форми ГУ-23. У цьому випадку у накопичувальній картці робиться відмітка про складання акту.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи накопичувальних карток №20090570 (а.с. 21), №20100618 (а.с. 22), №02120701 (а.с. 23), №03010005 (а.с. 24), №20010016 (а.с. 25), №20020052 (а.с. 26), від підписання яких представник відповідача відмовився, що підтверджується відповідними актами загальної форми ГУ-23 (а.с. 15-20), позивачем нараховувалася відповідачу плата за надання послуг по утриманню смуги відведення за наступні місяці: вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012р., лютий 2012 року та березень 2012 року.

В свою чергу, відповідачем за період з 01.09.2011р. по 31.03.2012р. було у повному обсязі сплачено на користь позивача витрати по сплаті земельного податку (П), що підтверджується виписками з особового рахунку ДП "Попільнянський Агрозахист" (а.с. 84-92) та не заперечується позивачем, про що останнім зазначено у позовній заяві.

Зважаючи на сплату відповідачем земельного податку (літ.П у формулі), позивач просить стягнути на свою користь з ДП "Попільнянський Агрозахист" плату за надання послуг по утриманню смуги відведення за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року., лютий 2012 року та березень 2012 року, в сумі 18757,20грн. (з ПДВ), із розрахунку: 1925(м.кв) х 1,16(грн.) х 7 (місяців) + 20% (ПДВ) = 18757,20грн.

Зазначений розрахунок плати за надання послуг по утриманню смуги відведення проведено позивачем у відповідності до умов діючого законодавства та укладеного між сторонами договору №2175 від 01.09.2011р.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором №2175 від 01.09.2011р. не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення 18757,20грн. заборгованості за утримання земельної ділянки, зайнятої під'їзною колією в межах смуги відведення за період з вересня 2011 по березень 2012 року обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витати у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, ч. 2 ст. 530, ст.ст.626-629 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Попільнянський Агрозахист" (13500, Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня вул.Якіра, 4, ідентифікаційний код 32614429) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033)

- 18757,20грн. заборгованості,

- 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.08.12

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)