Рішення

від 21.08.2012 по справі 5006/12/131/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.12 р. Справа № 5006/12/131/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін», м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 24983,30грн та розірвання договору про тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів №1 від 23.04.2010р.

за участю представників сторін:

від позивача: Затворницька О.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 24983,30грн та розірвання договору про тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів №1 від 23.04.2010р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору про тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів №1 від 23.04.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за користування місцем для розміщення рекламоносіїв, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 24983,30грн. Крім того позивач просить суд розірвати зазначений договір, у зв'язку із істотним порушенням відповідачем його умов, а саме несплати орендних платежів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, через канцелярію суду надав заяву від 20.08.2012р., у якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю та повідомляє, що заборгованість за користування рекламними конструкціями повністю погашена.

За клопотанням представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №163 від 21.04.2010р. надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін» на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 9 одиниць по пр-ту Леніна, 66/39 в Жовтневому районі м. Маріуполя терміном на 5 років, згідно із встановленим порядком.

Між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін» (Розповсюджувач) 23 квітня 2010р. було укладено договір №1 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до умов укладеного договору (п.1.1.) Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору.

За приписами п.2.3.15. договору Розповсюджувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором.

Згідно п.3.1. договору плата за тимчасове користування місяцями розташування рекламних засобів, встановлена в порядку, визначеному виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та становить 2498,33грн. в місяць.

Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів наведений в Додатках 2-8, які є невід'ємною частиною цього договору. (п.3.2. договору).

Пунктом 3.6. договору встановлено, що внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору, наступні платежі - до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Відповідно до п.3.7. договору зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до місцевого бюджету м. Маріуполя.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір вважається укладеним з дня підписання його сторонами. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому користування на підставі цього договору , цей договір діє протягом строку на який видано відповідний дозвіл, але не більше п'яти років( пункти 5.1-5.2., 5.4 договору).

За приписами п.7.2.2. договору дострокове розірвання договору за ініціативою виконкому може мати місце у випадку якщо Розповсюджувач несвоєчасно або не в повному обсязі вносить плату за користування місцями розташування рекламних засобів

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

У зв'язку із невиконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем було надіслано на його адресу претензію №18 від 20.04.2012р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 29979,96грн., яка виникла станом на 22.03.2012р.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім у період з жовтня 2011р. по червень 2012р. утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 24983,30грн.

У судовому засіданні 21.08.2012р. представником позивача були надані виписки з банку по рахунку, які підтверджують повну оплату відповідачем суми боргу у розмірі 24983,30грн., за період з жовтня 2011р. по липень 2012р., зокрема виписка з банку від 06.07.2012р. на суму 9993,32грн. - оплата за жовтень, листопад, грудень 2011р. та за січень 2012р., від 30.07.2012р. на суму 7494,99грн. - за лютий, березень, квітень 2012р., від 01.08.2012р. на суму 7494,99грн. - за травень, червень, липень 2012р.

Тобто, як вбачається із наданих позивачем виписок з банку суму боргу за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. у розмірі 9993,32грн. відповідачем було сплачено до подання позовної заяви до суду (24.07.2012р. вх. №06-06/4711), а іншу частину боргу в сумі 14989,98грн. за період з лютого 2012р. по червень 2012р. протягом розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067.

Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до приписів ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно п.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

21.04.2010р. за №163 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення «Про надання дозволу на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кірюхін».

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами п.3.1-3.2 Договору №1 від 23.04.2010р. між позивачем та відповідачем.

Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно приписів статей 759, 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №1 від 23.04.2010р. в сумі 24983,30грн., яка виникла у період з жовтня 2011р. по червень 2012р. відповідачем сплачена у повному обсязі.

Зокрема, сума боргу у розмірі 9993,32грн. за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. включно була сплачена відповідачем до подачі позовної заяви до суду (24.07.2012р.), що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи виписками з банку по рахунку, а саме випискою з банку від 06.07.2012р. на суму 9993,32грн. - оплата за жовтень, листопад, грудень 2011р. та оплата за січень 2012р. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 9993,32грн., яка виникла у період з жовтня 2011р. по січень 2012р., у зв'язку із тим, що дана сума була сплачена відповідачем до звернення позивачем із позовом до суду.

Сума у розмірі 14989,98грн. була сплачена відповідачем протягом розгляду справи, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи виписками з банку по рахунку, а саме випискою з банку від 30.07.2012р. на суму 7494,99грн. - оплата за лютий, березень, квітень 2012р. та випискою з банку від 01.08.2012р. на суму 7494,99грн. - оплата за травень, червень, липень 2012р., у зв'язку із чим провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 14989,98грн. слід припинити відповідно до приписів п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про розірвання договору №1 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 23.04.2010р. суд дійшов висновку відмовити у задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Статтею 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Приписи статті 651 ЦК України, є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Водночас, орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачена підстава згідно якої, для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути - невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання щодо внесення плати за користування місцями розташування рекламних засобів виконав у повному обсязі, заборгованість, яку позивач заявив до стягнення відповідачем повністю була сплачена, зокрема частина боргу ще до подачі позовної заяви до суду. Крім того позивачем у судовому засіданні було заявлено клопотання щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору №1 від 23.04.2010р., що відображено у протоколі судового засідання від 21.08.2012р. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо розірвання договору №1 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 23.04.2010р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вимог передбачених ст.ст. 11, 16, 525, 526, 626, 629, 632, 651, 759, 762, 783, 785 ЦК України, ст.ст.174, 188, 291 ГК України, ст.ст.11, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.16 Закону України "Про рекламу", ст.ст. 10, 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 24983,30грн та розірвання договору про тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів №1 від 23.04.2010р., відмовити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін», м. Маріуполь заборгованості в сумі 9993,32грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олег Кирюхін» (87500, м. Маріуполь, пр-т Металургів, 159, коє ЄДРПОУ 24451807) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр-т Леніна, 70, код ЄДРПОУ 34686694, міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 в банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 240603000) витрати по сплаті судового збору в сумі 965,70грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.08.2012р.

Суддя Тоцький С.В.