Рішення

від 22.08.2012 по справі 5011-51/9884-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9884-2012 22.08.12

За позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Да Вінчі «Голландсько-Українська Бізнес-Компанія"

про стягнення 5468,88 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

від позивача: Меркулова К.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5 468,88 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №5471 від 21.03.11 р., укладеного між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, через канцелярію суду подав документи по справі.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р., що була направлена судом на юридичну адресу відповідача -03057, м. Київ, проспект Перемоги, 47 відповідачем отримано 12.08.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.11 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №5471 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача за його заявками товари народного споживання належної якості -в подальшому «товар», а відповідач -протягом дії договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 1.2 договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною договору. Асортимент, що вказаний в накладних, може бути змінений, при цьому загальна сума договору перед та після зміни товару одного асортименту на іншій залишається незмінною.

Відповідно до п. 2.1, п.2 2 договору продаж товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він оформлює на підставі переліку та асортименту, запропонованого позивачем. Датою купівлі-продажу вважається дата прийняття товару покупцем. Доставка товару здійснюється зі складу продавця транспортним засобом продавця в межах асортименту і кількості, зазначених у видатковій накладній (специфікації).

Пунктами 2.7, 3.3 договору сторони узгодили, що непроданий товар може повертатися продавцю з наступною заміною на інший товар за угодою сторін. При цьому покупець зобов'язався повідомити продавця у випадку, якщо товар не буде реалізований залишилось не менше одного місяця до встановленого терміну реалізації.

Згідно з пунктами 4.1, 4.3 договору ціна на товар вказана у накладній (специфікації) у національній валюті України. Покупець здійснює оплату товару у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 14 діб від дати приймання товару.

Строк дії договору встановлено до 31.12.2011р. (п. 7.3 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 20 468,88 грн. Наведена обставина підтверджується відповідними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання зі сплати виконав частково, в суму

15 000 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів за 04.11.11 р.

25.05.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення розрахунків за поставлений товар (лист від 21.05.2012 р. вих. №11), яка залишена відповідачем без задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати товару за договором №5671 від 21.03.2011 р., у зв'язку з відповідача виникла заборгованість у розмірі 5 468,88 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Положенням ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання зі слпати поставленого позивачем товару згідно з договором купівлі-продажу.

Факт наявності заборгованості в розмірі 5 468,88 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5 468,88 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі Голландсько-Українська Бізнес-Компанія»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 47, код ЄДРПОУ 34575785) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю 5 468,88 (п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 88 коп. заборгованості та 1 609 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 27.08.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.