Постанова

від 23.08.2012 по справі 24/5005/6257/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2012 року Справа № 24/5005/6257/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В. , Євстигнеєв О.С. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження в.о.голови суду Крутовських В.І. від 22.08.2012року )

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі № 24/5005/6257/2012

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу

до Товариства з обмеженою відповідальністю »Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом ( за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 року у справі № 24/5005/6257/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу до Товариства з обмеженою відповідальністю »Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг про визнання банкрутом було припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю »Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг ( а.с.35-36; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.4-1,32-34, п.1-1 ст.80, 86 ГПК України.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржило в апеляційному порядку -Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу , посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р., зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст. ст.40,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- господарським судом порушено вимоги ст.43 ГПК України щодо повного з»ясування обставин, що мають значення для справи, за відсутності правового аналізу та посилань на докази;

- господарським судом не було досліджено, що провадження у справі про банкрутство припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, а саме через відсутність предмету спору, що не має відношення до правовідносин, що виникли між боржником -ТОВ»Стройсервіс КР»та кредитором -Управлінням ПФУ.

Одночасно Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу в резолютивній частині апеляційної скарги просило розглянути апеляційну скаргу без участі представника управління ПФУ ( а.с.45; т.1).

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2012року ( а.с.44; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

25.07.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 24/5005/6257/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі, м.Кривого Рогу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості у сумі 132956 грн.53 коп. у відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2009року по справі № 2а-11707/08/1470 про стягнення недоїмки в сумі 78008грн.01 коп., постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2009року у справі №2а-3479/09/0470 про стягнення фінансових санкцій в сумі 12788грн.92коп., постанови Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 26.11.2010р. про повернення без виконання виконавчого документа через відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення та коштів на розрахункових рахунках боржника. ( а.с.25-30;т.1).

02.08.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 24/5005/6257/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу до Товариства з обмеженою відповідальністю »Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг про визнання банкрутом було припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю »Стройсервіс-КР», м.Кривий Ріг ( а.с.35-36; т.1). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи, організації може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 13.04.2012р., що діяли на час прийняття оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Частиною 2 ст.4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців місцезнаходження боржника : 50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул.. Волгоградська, будинок 13, внесено 06.03.2012року запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою ( а.с.5-7).

Отже, ініціюючим кредитором належними доказами в розумінні ст.ст.32,34,36 ГПК України доведен факт відсутності боржника за місцезнаходженням, а вимоги ініціюючого кредитора на суму 78008 грн. 01 коп. мають безспірний характер та незадоволені боржником, що підтверджується постановою ВДВС про неможливість виконання судового рішення, постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду , довідкою із Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За цих обставин висновки господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі є помилковим, такими,що не відповідають вимогам закону,матеріалам, обставинам справи, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області за цих підстав підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.49, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012року у справі № 24/5005/6257/2012- скасувати.

Матеріали справи направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.08.2012року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.С.Євстигнеєв

Згідно з оригіналом

Помічник судді Т.В.Виноградча