Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а-3052/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-3052/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-3052/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства "Елісан"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробниче підприємство "Елісан", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з податковим повідомленням - рішенням від 01.03.2012 року №0000561502, прийнятим на підставі висновків акту перевірки від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231, не погоджується, вважає його незаконним та необ'єктивним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте відповідачем на підставі висновків відповідача про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно -виробничого підприємства «Елісан» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3730,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», у якого було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки вважає, що укладені з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, фактичне виконання вказаних правочинів підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України. Окрім цього, позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». А тому, позивач вважає, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на момент вчинення господарських операцій з ним, мало право на нарахування та складання податкових накладних.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства "Елісан" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, ст.7, 11 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно -виробничого підприємства «Елісан»(далі - ТОВ БВП «Елісан») зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2003 року (код ЄДРПОУ 32438231), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №510242 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №424075 (а. с. 33-34).

ТОВ БВП «Елісан»перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Московському районі м. Харкова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) з 22.04.2003 року за №100 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 23.04.2003 року та свідоцтвом №29283455 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.04.2003 року (а. с. 35-36).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що головним державним податковим ревізором-інспектором Ткач А.С. відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ БВП «Елісан», на підставі якої було складено акт від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231 (а. с. 29-32).

Висновками акту перевірки від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231 встановлено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на 3730,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 3730,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки 01.03.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000561502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 4662,50 грн. (у тому числі за основним платежем 3730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 932,50 грн.). (а. с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у листопаді 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», у якого було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач при винесенні податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502 діяв всупереч повноваженням та способу, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Отже, колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, особа, що видала платнику податку податкові накладні повинна мати право на нарахування такого податку та складання податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ БВП «Елісан» (замовник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (підрядник) було укладено договір підряду №1/11 від 01.11.2011 року, відповідно до якого підрядник із своїх матеріалів зобов'язався за замовленням замовника виконати роботи з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 4 НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ), ремонт пілястри ПАТ «ХАРТРОН»корп. 40, блок 3, вул. Ак. Проскури, 1 (а.с. 69-70).

На виконання умов договору підряду №1/11 від 01.11.2011 року сторонами було складено та підписано відповідну договірну ціну, відомість ресурсів до договірної ціни, локальний кошторис, акти на витрачені при ремонті матеріали (а.с. 71-74, 79-82).

Відповідно до акту прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (а.с. 76-78) ТОВ БВП «Елісан» отримало від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» виконані роботи, а саме роботи з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 41 НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ), ремонт пілястри ПАТ «ХАРТРОН» корп. 40, блок 3, вул. Ак. Проскури, 1, на загальну суму 22379,30 грн., у тому числі ПДВ -3729,88 грн., про що сторонами договору було складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах) за листопад 2011 року (а.с. 75).

Виконані роботи позивачем було сплачено, що підтверджується банківською випискою з рахунку (а.с. 84).

ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» була видана позивачу податкова накладна №123 від 22.11.2011 року на загальну суму 22379,30 грн., у тому числі ПДВ -3729,88 грн., яка була включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року (а.с. 83, 89-90).

На підставі зазначеної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ у листопаді 2011 року суму 3729,88 грн., що підтверджено наданою до відповідача 20.12.2011 року податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додатком 5 до цієї декларації (а.с. 85-88).

Як свідчать матеріали справи, отримані від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» роботи були використані позивачем за договором підряду №19/09 від 19.09.2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ «ХАРТРОН», на виконання робіт -посилення пілястри в будівлі корпуса 40, блоку з, південної сторони, вул. Ак. Проскури, 1, що також підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах), актом прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, відомістю ресурсів до договірної ціни, податковою накладною №4 від 29.11.2011 року, банківськими виписками з рахунку (а.с. 44-56, 67-68); а також за договором №20/10 від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем та НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ) на виконання робіт з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 41, вул. Ак. Проскури, 1, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах), актом прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, відомістю ресурсів до договірної ціни, податковими накладними №3 від 16.11.2011 року, №1 від 01.11.2011 року, банківськими виписками з рахунку (а.с. 57-66).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач має ліцензію серії АВ №589710 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої з 27.07.2011 року по 27.07.2016 року (а.с. 37-38).

З приводу доводів сторін щодо факту, що 14.10.2011 року рішенням Державної податкової інспекції в жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 було анульовано реєстрацію ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»в якості платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-14158/11/20700 за позовом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 91-95).

22.02.2012 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с. 96-98).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» у листопаді 2011 року мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у листопаді 2011 року позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3730,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», яке правомірно нарахувало податок на додану вартість та склало податкову накладну.

Право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду доказами: податковою накладною, актом виконаних робіт, випискою з рахунку.

Колегія суддів зауважує, що податкова накладна, яка була виписана ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», не має дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату вказаної накладної юридичного статусу податкової накладної.

Враховуючи наявність податкової накладної та документів, що підтверджують розрахунки за вказаною господарською операцією, суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для неприйняття до заліку даної податкової накладної.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на 3730,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 3730,00 грн., є необґрунтованими. А збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 4662,50 грн. (у тому числі за основним платежем 3730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 932,50 грн.) є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502 є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.20012 року по справі № 2а-3052/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-3052/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.